Депресiя?

Ми знов почули про те, яка приваблива Україна для інвестицій. На жаль, я особисто знаю декілька «страшилок» про людей українського походження, що щиро хотіли зробити що-небудь для землі своїх предків, і їх досвід свідчить про зворотне. Погляньте на пустий «Замок Річарда» на Андріївському узвозi і спитайте мене про американця українського походження, який просто кинув напризволяще свої сім мільйонів, тому що у нього всі вимагали хабарі... Або джентльмена, який вклав два мільйони доларів у завод в Черкасах і не отримав назад ні цента.

Проблема, як пояснює один з найбільш тверезомислячих економістів в Україні Олександр Пасхавер, має структурний характер. В Україні все ще немає ринкової економіки через формальну і особливо неформальну (тіньову) роль держструктур, монополізацію (легальну і нелегальну) і відсутність захисту з боку закону для ринкових трансакцій (першість телефонного права). Інвестор, який приїжджає до цієї країни з так званого «вільного світу», просто не знає, що він купує, і якщо він вважатиме, що може контролювати свою власність, його можуть безцеремонно вигнати геть, вручивши йому назад його зазвичай девальвовані гривні і побажати щасливої дороги. Звичайно, у світі конкуренції жодна людина з серйозним капіталом не стане вкладати гроші у такому середовищі. Вони вкладуть їх туди, де можуть бути впевнені у тому, що купують, і змінити керівництво придбаного підприємства на те, котре, на їх думку, буде краще працювати. Поки у колишньому СРСР справи йдуть так, можна забути про серйозні інвестиції iз Заходу. Залишається тільки дивитися, як інші купують, дають хабарі і тягнуть що погано лежить?