Дев’ятий рік війни
Сьогодні у Москві — день трауру в пам’ять про загиблих у результаті суботньої терористичної акції — вибуху на рок-фестивалі на аеродромі Тушино. Тринадцять загиблих, включаючи двох дівчат-камікадзе, п’ятдесят дев’ять поранених. У Росії вкотре виникають запитання — що оплачується людськими життями і скільки коштує життя кожного громадянина? Президент Росії Володимир Путін учора на зустрічі з керівництвом уряду країни заявив, що з тими, хто орудує в Чечні і є частиною міжнародної терористичної мережі, «даремно проводити профілактичну роботу». «Їх потрібно виколупувати з підвалів і печер, де вони досі ховаються, і знищувати. Головне їхнє завдання — це зрив процесу політичного урегулювання», — заявив у властивій йому манері президент Путін. Співчуття з нагоди загибелі людей під час теракту прислали керівники багатьох країн світу. У суботу вкотре стало зрозуміло, що проблема безпеки у Росії не надумана. Але й питання про відповідальність влади за безпеку своїх громадян (у тому числі — чеченців) — аж ніяк не другорядне. Про свою персональну відповідальність за це досі не заявляв жоден російський керівник вищого рангу, що саме по собі є показовим. Теракти у Росії стають прикметою життя. При цьому стає все очевиднішим, що насильство може породити лише насильство у відповідь — і хтось з обох сторін повинен знайти у собі мужність стати першим, хто зможе його хоч би припинити.
У суботу сталося, за версіями преси і свідків, ось що. Дві терористки-смертниці, обв’язані «поясами шахіда» — натільними сумками з пластидною вибухівкою, начиненою кульками, обрізками дроту і цвяхів, спробували проникнути на територію московського аеродрому Тушино, де проводився рок-фестиваль. Для контролю на проході було встановлено металошукач. Не дійшовши до нього, висадила себе у повітря одна юна камікадзе, за знайденим паспортом — 20-літня Зуліхан Еліхаджиєва, вбивши тільки себе. Через десять хвилин прозвучав інший вибух, що забрав життя 11 чоловік із черги до кас і самої смертниці. Заступник міністра внутрішніх справ Росії Рашид Нургалієв повідомив, що встановлено зв’язок однієї з двох терористок-смертниць із незаконними озброєними формуваннями, що діють на території Чечні. Інша терористка неначе прибула до Москви з Грузії, повідомив учора Інтерфакс. Грузинська влада категорично це заперечує.
Крім версії про «чеченський слід», жодних інших, схоже, не розглядали. Відповідальність за теракт у Москві на себе ніхто не взяв. При цьому в ФСБ та Генпрокуратурі Росії впевнені, що до його підготовки причетні відомий чеченський польовий командир Шаміль Басаєв та Абу аль-Валід, які минулого року оголосили про створення загону смертників. Цей загін нібито повинен діяти на території всієї Росії. Російські спецслужби і правоохоронні органи стверджують, що Абу аль-Валід знайшов фінансування для створення, тренувань й оснащення загону камікадзе. Загін нібито навчали ті самі фахівці, які працюють із палестинськими смертниками. Принаймні, «почерк» і психологічний настрій камікадзе (націленість на смерть «в ім’я правої справи») в обох випадках вельми подібні.
Версія представників російських спецслужб, багаторазово озвучена в останні дні російськими ЗМІ, така. Суботній теракт у Москві нібито міг бути наслідком того, що у п’ятницю було оголошено про передачу керівництва контртерористичної операцією на Північному Кавказі від ФСБ МВС Росії. Іншими словами, операція перейшла у поліцейську стадію. І друге — що саме у п’ятницю президент Путін оголосив про проведення у жовтні президентських виборів у Чечні. Перемогти на них, як вважають у Москві, може нинішній глава адміністрації Чечні Ахмат Кадиров. Російська преса досить безапеляційно заявляє, що Шаміль Басаєв завдав другого після Дубровки удару по Москві.
Звертає на себе увагу й те, що дуже оперативно за знайденим, неначе спеціально для цього узятому терористкою, паспортом було «вирахувано» її родинні зв’язки з терористами, а знімальна група телебачення навіть встигла підготувати і випустити в ефір спеціальний репортаж із її рідних місць. Тут важко не пригадати, що президент Путін, власне, і прийшов до влади на «чеченській» хвилі, обіцяючи «мочити» терористів у сортирах. Відтоді, як показує практика, війна у Чечні лише набула іншого забарвлення.
Причини теракту поки що незрозумілі. Можливо, його метою було бажання нагадати про себе і про те, що росіяни, які підтримали дві чеченські війни, не зможуть відчувати себе у безпеці ніде. Можливо, щось інше. Про жодні політичні вимоги з боку чеченських угруповань сьогодні не чутно. Проте давно відоме те, що знайти у Чечні шахидів сьогодні не дуже важко, надто у багатьох осіб, які навіть зовні погоджуються з аргументами сили, свої серйозні претензії до «федералів». Мотивація терористів, чи то помсти, чи то нагадування про себе, чи то спроба залякати — все це не можна викорінити грубою силою, на яку, як випливає з виступу Путіна, продовжує робити ставку російське керівництво.
Представники адміністрації зміщеного президента Чечні Аслана Масхадова виступили із засудженням теракту в Москві. Віце-прем’єр масхадівського уряду Ахмед Закаєв, який перебуває у Лондоні, заявив, що вважає подію «політичними іграми Путіна і Кадирова».
Голова Думи Геннадій Селезньов вважає, що спроби федерального центру врегулювати ситуацію на Північному Кавказі мирним шляхом, у тому числі призначення дати виборів президента Чечні, викличуть опір у відповідь тих сил, які не хочуть миру в цьому регіоні. Щоправда, багато хто вже неодноразово сумнівався у подібній версії. Про указ Путіна стало відомо у п’ятницю. Чи могли терористи організувати вибух за ніч? Тим більше, що одна з терористок прибула до Москви у п’ятницю (за повідомленням МВС Росії).
Російському президенту, можливо, і цього разу вдасться згуртувати співвітчизників навколо своєї персони. Хоч російська громадськість, здається, останнім часом дуже розчарована невдалими спробами Кремля вирішити чеченське питання. Тому в інтересах керівництва Росії якнайшвидше раз і назавжди врегулювати конфлікт. Принцип «виколупувати і знищувати» — явно не найкращий для цього спосіб. Суспільство, як, зокрема, вважають російські політологи, починає втомлюватися від нескінченної війни.
Паралелі між Близьким Сходом і Чечнею проглядаються не тільки у ставці зневірених угруповань на терор. І в Палестині, і в Чечні виросли і зростають цілі покоління людей, вихованих у ненависті та непристосованих до мирного життя. Вони не можуть цінувати людське життя після того, як на їхніх очах убивали їхніх батьків. Вони вміють тримати у руках тільки зброю. Вони безжалісні і нікому не довіряють. Вони — продукт тієї політики, яку вибирали у сумнівній надії на легку перемогу. Ніхто сьогодні не може дати рецептів перемоги над тероризмом, який завжди був наслідком політичних помилок — і ціною завжди було людське життя.
ДО РЕЧІ
Московські теракти:
9 вересня 1999 року стався вибух у житловому будинку на вулиці Гур’янова, 87 осіб загинули.
13 вересня 1999 року — вибух у житловому будинку на Каширському шосе, жертви — понад 120 осіб, серед яких 13 дітей.
Унаслідок вибуху на переході станції метро «Пушкінська» 8 серпня 2000 року 13 людей загинули, 100 поранено.
5 лютого 2001 року — вибух на станції метро «Білоруська», постраждало 15 чоловік.
19 жовтня 2002 року через вибух автомашини «Таврія» біля ресторану «Макдональдс» на південному заході Москви постраждали семеро людей, одна загинула.
23 — 26 жовтня 2002 року внаслідок захоплення заручників у театральному центрі на Дубровці в Москві загинули 129 чоловік, постраждали понад 700.
КОМЕНТАРI
Ілля БУЛАВІНОВ, газета «КоммерсантЪ», Москва
— Інші версії, крім чеченської, не розглядали з тієї причини, що тут просто все очевидно. Я не вважаю ці теракти вигідними кому-небудь. У тому числі — рейтингу Володимира Путіна. Стосовно можливої причетності до їхньої організації Федеральної служби безпеки, то це більше до Бориса Березовського. Я, принаймні, так не вважаю.
Віктор ПУХОВ, керівник представництва фонду «Російський суспільно-політичний центр» в Україні:
— Безумовно, це спроба терористів знову нагадати про себе, спроба створити психоз. Я би не брав на себе відповідальність говорити, що теракт у Тушино пов’язаний із підписанням указу про проведення в жовтні президентських виборів у Чечні, проте виключити такий зв’язок також не можна.
Багато хто тепер чекає якихось неадекватних дій від Путіна. Але я не думаю, що він відійде від раніше визначеного курсу стосовно Чечні. Усе йтиме за планом. (Певні дії повинна зробити столична міліція). Наступ на тероризм здійснюватимуть зусиллями міжнародного блоку. Після теракту в Тушино Путіну відразу ж зателефонували, щоб висловити співчуття, лідери США, Німеччини, інших країн. Це ще раз підтверджує, що всі розуміють необхідність міжнародного об’єднання у боротьбі з тероризмом. Розбіжності, пов’язані з війною в Іраку, рано чи пізно будуть згладжені, перекреслені глобалізацією.
Зовсім нещодавно, 3 липня, фонд «Російський суспільно-політичний центр» провів у Москві «круглий стіл» про ситуацію у Чечні, на якому оприлюднили результати останнього проведеного у республіці опитування громадської думки. Це реальні показники, соціологи насправді опитували жителів не тільки Грозного, а й гірських селищ. Так ось, понад 75% опитаних за те, щоб Чечня була суб’єктом Російської Федерації. Водночас 54% респондентів відповіли, що ситуація у Чечні після проведення референдуму щодо Конституції не змінилася, а 15% переконані, що вона погіршилася.
