Для боротьби з корупцією потрібні лідери

Керівник однієї великої європейської телекомунікаційної фірми зустрічається з міністром суспільних робіт країни, що містить новий і пожвавлений ринок. Вони укладають угоду, яка приносить його компанії контракт вартістю мільярд доларів. У таких випадках, як правило, всі сторони у нашій усе більш глобалізованій економіці залишаються у виграші, але тут виникає проблема.

Маємо справу з фактом хабарництва. Ця незаконна операція дала змогу компанії за короткий час поліпшити свої балансові показники, а міністрові - збільшити свої достатки. Але країна, що розвивається, не одержала контракту з оптимальним претендентом, неефективно витрачено кошти, які могли бути спрямовані на економічний та соціальний розвиток, а до крихких демократичних інституцій проникла корупція.

Якщо в якихось країнах із хабарництвом та корупцією миряться, а то й заохочують, то виникає загроза їх проникнення й на ринки інших країн. Більш того, - якщо цей керівник фірми з Франції або Німеччини, то він робить уряд своєї країни спільником у цій незаконній діяльності; обидві ці країни, як і низка інших, які є членами Організації з економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), як і раніше, не обкладають податком суми хабарів, фактично субсидуючи цим самим корупцію.

В ООН представники країн, що розвиваються, та країн, що переживають перехідний економічний період, приєдналися в грудні минулого року до США на Генеральній асамблеї й прийняли Декларацію щодо корупції та хабарництва в міжнародних операціях. Ця політична резолюція проголошує, що підкуп перестає бути звичайною справою, і закликає міжнародну спільноту до узгоджених дій для боротьби з ним.

У США Закон про заборону підкупу іноземців та пов'язані з ним закони, що спрямовані проти підкупу, стали підставою для судового переслідування десятків американських корпорацій, примусили порушників виплатити значні суми штрафів, а дехто навіть потрапив за грати. Ми часто спиралися на допомогу властей інших країн, які надавали нам потрібну інформацію для звинувачення американських компаній, підозрюваних у хабарництві. Ми вважаємо, що таке законодавство повинно існувати й у країнах, де існує практика міжнародного комерційного підкупу. Треба, щоб світові економічні лідери, такі як США та наші партнери по ОЕСР, взяли на себе зобов'язання бути лідерами в цій справі.

Невдовзі Європейський Союз укладе угоду, яка проголосить хабарництво злочином у країнах, що входять до спільноти. Тоді бізнесменів з однієї країни ЄС можна буде переслідувати в судовому порядку за підкуп державних чиновників з іншої країни ЄС. Це стане незначним кроком уперед, але закріпить невиправданий подвійний стандарт: ті самі бізнесмени з країн ЄС і надалі будуть захищені від судового переслідування, бо навіть користуватимуться пільгами при підкупі неєвропейських чиновників!

Кожна країна несе відповідальність за боротьбу з комерційним хабарництвом. Настав час узгоджених дій через вжиття законодавчих заходів на національному рівні, бо бездіяльність підірве демократію у світі, що розвивається, а також матиме руйнівний вплив на наші інститути та цінності.

У кінцевому підсумку, корупція схожа на вулицю з небезпечним двостороннім рухом. Немає сумніву в тому, що зарубіжне хабарництво, яке практикують компанії з країн ОЕСР, корумпує цих "інших" чиновників та інститути в цих країнах. Але так само правильно й те, що наші підприємства та інститути піддаються руйнівному впливові, коли ми миримося й навіть субсидуємо таку діяльність. Як сказав американський поет Карл Сандберг, "коли ти маєш справу з медом, дьогтем та гноєм, то вони прилипають до пальців".

Алан П. Ларсон, помічник Держсекретаря США з питань економіки та бізнесу,
Юсіа, Інформаційне агентство США