Два бегемоти на квадратний метр

У липні минулого року в Київському зоопарку загинула бура ведмедиця Дінара, яка народила не одне покоління ведмежат. А сталося це тому, що її перевели на Острів звірів, де перебували інші звірі — молоді та сильні. Дінара злякалася і почала битися головою об бетонну стіну. Тварина так травмувала себе, що її довелося усипити...

У листопаді від травматичного шоку померла лисиця звичайна. Її розірвав величезний собака, який забіг у вольєр. Хто туди його впустив — і досі невідомо...

У ведмедицю Чудо, тигра Івана, левицю Дашу служитель зоопарку стріляв із пістолета гумовими кулями. Це рознервувало звірів й вони поранили більш слабкішу Чудо. Життя улюблениці дітей ледве врятували ветеринарні лікарі.

Ці та інші жахливі історії із життя столичного зоопарку на прес-конференції розповів журналістам директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко. Їх підтвердженням стали наступні статистичні дані: 2006-го у Київському зоопарку загинуло 50 ссавців, 12 птахів, 65 плазунів, амфібій та риб. Із 127 тварин від старості померли лише 3, причиною загибелі 7 звірів стало запалення легень (унаслідок незадовільних умов утримання), 10 отримали травматичний або психічний шок. Як запевняє Володимир Борейко, винуватців цих трагічних випадків не знайдено, а отже — не покарано.

— 2008-го столичному зоопарку виповнюється сто років. Та, на жаль, сьогодні цей шанований заклад перетворився у справжнісінький концтабір для тварин, — зазначив Володимир Борейко. — Вольєри — затісні, часто там навіть нікуди заховатися від сонця, у слоновнику такий сморід, що неможливо витримати більше трьох хвилин, неподалік від кліток розміщені ігрові майданчики, встановлені батути, заклади харчування. Все це нервує тварин, викликає в них стреси та захворювання.

— Складається таке враження, що міська влада забула, що зоопарк — це обличчя нашої столиці й створено його на гроші громади. Однак, якщо так продовжуватиметься й надалі, то не виключено, що тварин вивезуть кудись, наприклад, у Вишгород, а на цьому місці зведуть розважальний комплекс або збудують чергові «висотки». До речі, подібна ситуація склалася й у Ботанічному саду. На мою думку, нині муніципалітет обрав політику на винищення довкілля, — заявила ще одна учасниця прес-конференції, заступник голови Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тімочко. — Чим ми можемо похвалитися перед іноземцями у столітній ювілей? Замученими тваринами в тісних клітках? Тому потрібно негайно збільшити фінансування зоопарку, позакривати атракціони, а ще — підняти зарплату працівникам, яка, здебільшого, тут складає 400—500 гривень.

Також до справи підготовки зоопарку до іменин, окрім міської влади, екологи пропонують підключити й Кабмін. Адже, як вони переконані, ця справа — державної ваги.

Попри все, директор столичного зоопарку Федір Ромаш, якого на цю посаду призначили кілька місяців тому, налаштований більш оптимістично. За його словами, фінансування закладу цього року не зменшили, а навіть збільшили. А от торгових точок навпаки — поменшало. На території нині споруджується 16 нових об’єктів (вольєрів, кліток, адміністративних приміщень), коли ж завершиться їхнє будівництво — поки що невідомо. У планах відремонтувати й слоновник, в якому зараз мешкають носоріг, слон і бегемот. Стосовно підготовки зоопарку до святкування сторіччя, то, як зазначив Федір Ромаш, виділити з цього приводу додаткові кошти керівництво не пропонувало, але він його про це і не просив.

«Основними видами діяльності зоопарку є формування експозиції рідкісних, екзотичних та місцевих видів тварин, збереження їхнього генофонду, вивчення дикої флори та фауни і розроблення засад розведення її представників у неволі». А це вже цитата із екологічної енциклопедії. Тому хочеться сподіватися, що столичний зоопарк усе-таки не перетвориться на своєрідний додаток до розважальних закладів, а залишиться, як йому і належить бути, куточком дикої природи посеред великого міста.