Емісія слів

Лівий економічний радикалізм правої опозиції, що вимагає від уряду не більше й не менше ніж додаткових 10 мільярдів гривень на соціальні програми, може зіграти з економікою злий жарт. У очікуванні адекватного цим вимогам стрибка ціни, чутливі до таких моментів, можуть звести нанівець навіть ті поліпшення в соціальній сфері, які не без великих зусиль зміг або планує провести уряд.

Навіть і без цих мільярдів ціни в Україні продовжують зростати. Попри досить жорсткі заходи уряду зберігається тенденція зростання цін майже на всі види металургійної сировини, а отже й на всю металургійну продукцію. Якщо процес не зупиниться, то легко перекинеться й на інші галузі — машинобудування, енергетику, а звідти — на переробні галузі... Як свідчить статистика, виробники промислової продукції в березні збільшили ціни на 2,2%, з початку року — на 6,8%. Найбільше підвищення цін цього місяця зафіксоване в обробній промисловості (на 2,5%). Ціни у видобувній промисловості зросли на 0,7%. При цьому видобуток і переробка енергетичних матеріалів подорожчали на 4,4%.

Інфляція не могла не відреагувати на цінові переміщення в промисловості. У березні вона становила 0,4%, а з початку року — 2,2%. Продовольчі товари подорожчали на 0,5% (з початку року — на 2,4%), непродовольчі — на 0,3% (0,7%), послуги — на 0,4% (3,0%). Минулого року інфляція в країні становила 8,2%, а на нинішній рік уряд прогнозує її зниження до 5,8—6,3%. Аналітики зазначають, що ймовірність урядового прогнозу зараз — не більше 50%. Сприятливим чинником є достатність зернового резерву. Несприятливим — «словесна інтервенція» грошей на споживчий ринок. Імовірні парламентські баталії з цього питання можуть похитнути упевненість виробників і споживачів, спровокувати підвищення цін шляхом ослаблення попиту на гроші й прискорення їхнього обігу та підірвати довіру до національної валюти. Проте бажання опозиції викрити уряд у формуванні «позабюджетного» виборчого фонду, схоже, настільки важливе, що навряд чи братимуть до уваги подібні «дрібниці». Щоправда, експерти запевняють, що вдвічі зменшеного (порівняно з лютим) березневого зміцнення курсу гривні все ж вистачить для того, щоб підтримати антиінфляційні настрої в країні. Настрої поки що настільки сильні, що зуміли протистояти всім повідомленням про зростання цін на газ, метал, комунальних тарифiв... До чинників ризику аналітики зараховують надмірний адміністративний тиск на ціни виробників, чим останнім часом дещо грішить уряд. Такий тиск може лише відкласти інфляцію.