Фінський оптимізм

Фінляндія на оптимістичній ноті завершує головування в Європейському Союзі, яке з 1 січня 2007 року на півроку переходить до Німеччини. З оптимізмом дивиться офіційний Гельсінкі і на відносини між Україною і Європейським Союзом. «Я дуже оптимістично настроєна щодо подальшого розвитку цих відносин», — заявила посол Фінляндії в Україні Лаура Рейніля на брифінгу в Міністерстві закордонних справ України. При цьому вона додала, що багато в цьому питанні залежить від української держави.

Підбиваючи підсумки головування країни в Європейському Союзі, Л. Рейніля нагадала, що одним із головних результатів верховенства Фінляндії в Європейському Союзі для України стало парафування в жовтні поточного року угод про спрощення візового режиму і реадмісії між Україною і ЄС на саміті в Гельсінкі. За словами посла, інтенсифікований діалог між Україною і ЄС за цей час став більш відкритим і відвертим. «Конкретні кроки прийшли на зміну політичним деклараціям і євроінтеграція більше не є питанням тільки зовнішньополітичної орієнтації вашої держави, цей процес передбачає внутрішні реформи в різних галузях», — цитує Інтерфакс слова фінського посла. Вона також наголосила, що ЄС вітає прийняття Україною пакету законів, необхідних для вступу до СОТ. «Це дуже приємний сюрприз і для ЄС, що так швидко все сталося», — сказала Л. Рейніля. Вона також зазначила, що «Україна успішно здала головний тест на шляху до СОТ» і нагадала, що прийняття цього пакету означає можливість найшвидшого початку переговорів ЄС з Україною щодо зони вільної торгівлі. «Формально вступ України до СОТ може відбутися в лютому наступного року, коли буде проходити в Брюсселі засідання, на якому звичайно розглядаються ці питання», — заявила Л. Рейніля, додавши: «Принаймні, це станеться досить скоро».

У Брюсселі уважно стежать і за політичними заявами України. За словами Л. Рейніля, приєднання України до більшості заяв ЄС продемонструвало наближення української політики до політики ЄС.

КОМЕНТАР

Аркадій МОШЕС , експерт Фінського інституту міжнародних відносин:

— Фінське головування можна назвати досить успішним. Фінляндії довелося стикнутися з рядом непередбачених ситуацій. Передусім, це стосується кризи на Близькому Сході, де завдяки активності Фінляндії Європейський Союз перетворився на єдиного, досить активного зовнішньополітичного гравця. Крім того, варті уваги успіхи щодо розвитку внутрішньоєвропейської ситуації. Продовжилися процеси вибудовування роботи з питань міграційної політики ЄС. Більш ясною стала ситуація стосовно перспектив подальшого розширення на Західні Балкани. Що зробити не вдалося? Не вдалося досягнути особливих проривів у російському напрямі, який декларувався Фінляндією на початку головування як пріоритетний.

Що ж до українського напряму, то потрібно зазначити: Україна не була пріоритетом цього головування. До того ж, у самій Україні в цей період відбувалися вельми драматичні процеси, формування уряду і узгодження позицій правлячої української еліти стосовно вибору стратегічного напряму розвитку країни і більш конкретного розуміння того, в якому напрямі рухатися. Не дивно, що підсумки головування на українському напрямі більш ніж скромні. Зводяться вони до парафування угод про полегшення візового режиму і реадмісії. Це, звичайно, мало. У принципі можна було досягнути, напевно, набагато більшого. Прийняття українським парламентом законів щодо СОТ є хорошим сигналом стосовно майбутнього України. Оскільки майбутнє України лежить у влитті (на рівних основах) в процес глобалізації та в процес світового розподілу праці. Дуже добре, що ці закони були прийняті. Принаймні, видно значне просування за останні місяці. Це, безумовно, відкриває нові перспективи для розвитку відносин між Україною і ЄС і створенню зони вільної торгівлі. Але ще зарано говорити про це у виключно радісних і ейфорічних тонах. Такі кроки правильні. Але це перші кроки — вони критично важливі, однак вся дорога ще попереду.