Фонди неефективної політики

Асоціація ПФТС — Першої фондової торгової системи — підбила підсумки розвитку організованого фондового ринку України за три квартали. З’ясувалося, що обсяги ринку з початку року перевищили 4 мільярди гривень, що можна вважати відносно непоганим результатом. Щоправда, це тільки 8% від загальної вартості обігу цінних паперів у країні. Інші операції відбуваються поза біржами, тобто, по суті, у тіні. Сьогодні парламент готує законопроект про «легалізацію» ринку. ПФТС як найпопулярніший фондовий торговий майданчик країни, здавалося, б повинна вітати наміри народних депутатів, але виявилося, що не все так просто. «Адміністративний тиск — це не ринковий інструмент, можна всіх загнати на біржу, але ринок від цього не виграє. Скільки не смикай за хвостик морквину, швидше вона рости не буде», — вважає президент ПФТС Ірина Заря. На її погляд, держава повинна розробити систему стимулів для виведення операцій на організований ринок. На сьогодні, як стверджує президент ПФТС, працювати поза біржею значно простіше і вигідніше, ніж на організованому ринку.

Структура фондового ринку країни протягом останніх трьох кварталів дещо змінилася. Левову частку організованого ринку, як завжди, займають держоблігації, а ось корпоративні облігації здійснили справжній прорив, обсяг операцій із ними виріс у 4 рази — до 422 мільйонів гривень. Таким чином на третє місце за обсягами витіснили такий класичний фондовий інструмент, як акції.

Нині фондовий ринок країни завмер в очікуванні нового випуску держоблігацій, за допомогою яких Мінфін сподівається вирішити бюджетні проблеми. Відомо, що уряду потрібні 2,5 мільярда гривень. Ринок готовий надати такі кошти, але бажано під 12—14% річних. Голова ради ПФТС Борис Тимонькін вельми оптимістично оцінює шанси Кабінету Міністрів отримати ці кошти: «При ставці 14% банки просто рвуть на шматки, 13% — беруть дуже охоче, 12% — придивляються. Думаю, навіть якщо уряд запропонує свої папери по 11—12%, для ринку це буде прийнятне». При цьому ціну паперів, зі слів Тимонькіна, визначатиме їхня терміновість. Банкір також висловив сумнів, що таку велику позику реально зробити до кінця року, очевидно, його розіб’ють на кілька траншiв.

Вихід на фондовий ринок великої кількості держоблігацій, як вважають у ПФТС, навряд чи вплине на сегмент корпоративних облігацій, оскільки вони більш доходні, ніж ОВДП. Нині «корпоративки» навіть найбільших компаній випускають під 20—25% річних. Обсяг вільних ресурсів українських комерційних банків на сьогодні сумарно становить 4 мільярди гривень, отже, потенційно грошей повинно вистачити всім. Насправді банки нині переживають надлишок грошей і дефіцит привабливих інструментів для їхнього розміщення.

Одним із таких привабливих інструментів може стати вторинний ринок корпоративних облігацій, який на сьогоднішній день в Україні фактично відсутній. Ірина Заря впевнена, що це тимчасове явище: «Загалом нам уже зрозуміло, що має бути, щоб посилити ліквідність на вторинному ринку. Ми чекаємо моменту усвідомлення основними лід-менеджерами й емітентами, що створення ліквідного ринку корпоративних облігацій зробить випуск більш дешевим».

Тим часом ринок акцій в Україні продовжує перебувати у стані стагнації. Власники українських компаній усе ще побоюються залучати інвестиції шляхом втрати частини майнових прав продажу частин своїх пакетів на біржі. Проте це цілком характерне для раннього етапу розвитку фондового ринку.

Цікаво, що наростання політичної напруженості в країні ніяк не впливає на активність торгівлі цінними паперами. «А чого нам боятися? Ми живемо в цій країні», — пояснює це Борис Тимонькін. На його погляд, новини політичного життя країни більше впливають на стратегію іноземних інвесторів, але вони часто діють дуже шаблонно і неадекватно оцінюють те, що відбувається в Україні.

Загалом український фондовий ринок поступово мужніє і впевнено рухається дорогою, вже второваною Росією, Казахстаном та іншими сусідами. Відставання України дозволяє застосовувати найбільш вдалі знахідки на своєму ринку й уникати помилок, зроблених сусідніми ринками. Судячи з інертності державного регулювання на фондовому ринку, в найближчому майбутньому він розвиватиметься за таким самим сценарієм.