Генералів СНД зібрали під протиповітряною парасолькою в Астрахані
25 серпня до Астрахані, де проводиться чергова зустріч міністрів оборони країн, вирушив і міністр оборони України Олександр Кузьмук. Зазвичай українські військові на подібних зібраннях присутні, як вони пояснюють самі, у якості спостерігачів. Позаяк Україна не є учасницею Ташкентського пакту. Проте цього разу міністри СНД обговорюватимуть справи, які безпосередньо зачіпають оборонні інтереси України.
Хоча Україна і не є членом Ташкентського договору, Київ таки бере участь у об'єднаній протиповітряній оборонi Співдружності. Зустріч у Астрахані якраз і присвячена обговоренню виключно питань, пов'язаних з ППО СНД. Саме нині на російському полігоні Ашулук тривають потужні навчання з назвою «Боевое содружество-99», до яких залучені протиповітряні сили країн Співдружності. Вони відпрацьовують взаємодію чергових сил зенітно-ракетних військ та авіації ППО при зниженні літаків-порушників та для відбиття крилатих ракет ворога. Цей сценарій можна трактувати як такий, що виник з урахуванням бойових дій у Югославії, де НАТО широко використовувало крилаті ракети у війні проти армії Мілошевича. 27 серпня за останнім етапом навчань «Боевое содружество» якраз і спостерігатимуть міністри оборони СНД. Українська сторона не бере участі у цих маневрах, позаяк протиповітряну оборону будує з огляду лише на власні сили та можливості. Але чи не 80 % озброєння ППО України — російського виробництва. Міноборони України, хоч і наголошує на необхідності якнайшвидше розробити національні зенітно-ракетні комплекси, вимушене підтримувати тісні зв'язки з Росією, аби нинішні арсенали ППО були боєздатні. Відтак разом з Олександром Кузьмуком на переговори до Астрахані вирушили командувач ППО України Олександр Стеценко, фахівці з озброєння ППО, командувачі ракетних та радіотехнічних військ.
Одне з завдань українських генералів — активізувати роботу з Росією для модернізації систем С-300, що захищають небо України, аби збільшити дальність враження цієї зброї. Цього місяця в Росії створено нову фінансово-промислову групу з розробників та виробників цієї зброї, а також модифікацій С-300 з назвою «Алмаз». Нині формуються сім підструктур нової компанії. Не виключено, що Україна може ввійти в ту з них, що займатиметься створенням та виробництвом радіолокаційних систем. Ці можливості може забезпечити Дніпровський машинобудівний завод. Але поки що це питання не є остаточно вирішеним.
