Iнфляція гривні знову стає реальністю
Лише з початку липня гривню девальвовано відносно долара на 2,23%. Вчора долар можна було придбати за 2,1124 гривні, тоді як на початку місяця — за 2,0666 гривні. Це означає, що вона значно подешевшала, водночас підштовхнувши вгору реальні ціни. Як ті, що ховаються за лаштунками так званих умовних одиниць, так і на широке коло товарів повсякденного попиту.
Голова Нацбанку Віктор Ющенко пов’язує це явище з поводженням іноземних покупців державних облігацій (так званих нерезидентів), які отримали свій досить високий дохід від цих цінних паперів і вивезли його з України ($130 млн.), не бажаючи більше підтримувати піраміду, вибудувану нашим урядом. Приблизно таку ж суму ($150 млн.) довелося вкласти Нацбанку в інтервенції на валютному ринку, щоб підтримати падаючу гривню. Але валютні резерви України не безмежні. Лише у червні вони зменшилися на $278 мільйонів. А попереду виплати величезних сум, що їх наша держава заборгувала зовнішнім та внутрішнім кредиторам: зокрема, 1 мільярд гривень у липні та серпні, $1 мільярд у вересні. Як вказував у своїй доповіді на семінарі для новообраних депутатів парламенту професор Жерар Дюшен, якщо уряд України не виконає зобов’язань, не виключено, що накопичені борги більше не піддаватимуться будь-якому контролю.
Чим це загрожує рядовому громадянинові? Ось деякі висновки професора Ж.Дюшена. На ринку очікується подальша девальвація (знецінення) гривні, однак вона не допоможе розв’язанню проблем — існує загроза нової хвилі знецінення грошей та інфляції, яку вже не можна буде зупинити: інфляція може перетворитися на гіперінфляцію і спричинити нове падіння виробництва.
У цій ситуації уряд спрямовує надії на кредит Міжнародного валютного фонду, докладаючи всіх зусиль, щоб виконати його умови. Помічник Президента України Валерій Литвицький, який щойно повернувся із Сполучених Штатів, певен, що нам допоможуть. Але в інтерв’ю «Дню» зазначив, що до цього слід докласти власних зусиль (маючи на увазі реалізацію економічних указів Президента). Втім, оглядачі не розцінюють їх як щось радикальне, вказуючи на Росію, де відмовилися від короткострокових зобов’язань, визнавши піраміду, що аналогічна українській, згубною для економіки. Україна могла б також піти на такий крок, різко перейшовши від внутрішніх, до зовнішніх запозичень. Але наданий їй нещодавно негативний фінансовий рейтинг призведе до подорожчання іноземних кредитів. Чи варто тут міняти шило на мило?
