Хронологія розпаду
Учора президентський указ про дострокове припинення повноважень Верховної Ради шостого скликання набрав законної чинності: документ у п’ятницю був офіційно опублікований у газеті «Урядовий кур’єр». Дата не змінилася: позапланові парламентські вибори призначені на неділю 7 грудня.
Разом із тим, мертвий де-юре парламент, де-факто живий-здоровий: депутати вже розпущеної Ради все ще засідають у сесійній залі. Власники мандатів ще повинні прийняти поправки до бюджету щодо фінансування виборів, а це, за попередніми підрахунками Центрвиборчкому, не багато, не мало — $75 мільйонів.
Спустошити бюджетний гаманець на виборчі потреби готові регіонали, нашоукраїнці, литвинівці та комуністи. А ось представники пропрем’єрської фракції БЮТ роблять усе можливе й неможливе для того, щоб заблокувати прийняття закону, який забезпечує виборчий марафон фінансовими коштами. Парламентарії «серцевої» фракції у четвер та п’ятницю тримали в міцній облозі трибуну, президію ВР, заважаючи спікеру вести засідання, а колегам-депутатам пекти законодавчо-виборчі пироги. Досвід блокади в бютівців солідний, отже, в те, що соратники прем’єра дозволять іншим ухвалити закони, невигідні їм, вірилося насилу. Так воно і сталося. Спікер Яценюк учора закрив засідання ВР, яке пройшло через блокаду вхолосту. Напередодні Арсеній Петрович щодо цього розчаровано констатував: «Ми зійтися нормально не можемо, і розійтися нормально так само не можемо».
«Ніхто нікуди розходитися й не збирається», — заявив лідер фракції БЮТ Іван Кириленко. Іван Григорович запевняє: блокування трибуни триватиме доти, доки не буде розглянутий проект бюджету на 2009 рік, а також внесені зміни до головного фінансового кошторису країни на поточний рік стосовно соціальних завдань та забезпечення пенсійного фонду (хороший піар для прем’єра напередодні виборів. — Авт.).
А поки бютівці блокують роботу Ради, їхній лідер, Юлія Тимошенко, хворіє. У прем’єр-міністра катастрофічний грип, — заявив в ефірі «5 каналу» Іван Кириленко, додавши при цьому наступне: «Температура під 400. Грип надзвичайно серйозний. Я кілька разів із нею розмовляв, навіть голосу її не чув». Голосу Юлії Володимирівни не чув не лише лідер фракції її імені, але й весь український народ: голова виконавчої гілки влади країни так і не озвучила свою думку щодо рішення Віктора Ющенка про розпуск ВР. Президент, як відомо, заявив, що причина «смерті» коаліції і, відповідно парламенту, — це амбіції однієї людини; головний опозиціонер Янукович вважає, що пошук винних — справа безглузда, мовляв, хороші всі: і бютівці, і нашоукраїнці.
Коаліція БЮТ і НУ-НС, відома в народі як демократична, протрималася менше року. Угода про створення коаліції Блоку Юлії Тимошенко та Блоку «Наша Україна — Народна Самооборона» була підписана в урочистих умовах у вересні минулого року. Але в момент, коли лідер «помаранчевої» фракції В’ячеслав Кириленко обнімав майбутнього прем’єра Тимошенко, уважним глядачам коаліційної п’єси було зрозуміло — трагічний фінал апріорі неминучий. І ці песимістичні прогнози стали збуватися в момент, коли чорнила під коаліційною угодою й висохнути не встигли...
11 грудня 2007 року стало чорним днем для пані в білому: коаліціянти з тріском провалили друге повернення пані Тимошенко в таке бажане прем’єрське крісло. Не вистачило всього трьох голосів. Потім виявиться, що дві картки в момент такого відповідального голосування не спрацювали (серед них і картка екс-мера столиці Олександра Омельченка), а одна... Словом, колишній прем’єр Юрій Єхануров вирішив сказати «ні» прем’єру Юлії Володимирівні. Далі були нарікання на фальсифікації, на недосконалість системи «Рада», однак у результаті спеціально створена комісія заявила, що жодного втручання в систему для голосування зі сторони не було.
І ось уже через тиждень коаліціянти з другої спроби намагаються затвердити лідера БЮТ на посаді голови уряду. Цього разу голосують підняттям рук, вимовляючи при цьому: «за», «проти», «утримався». Своє «так» цього разу сказав навіть Єхануров, а ось уникнути конкретної відповіді вирішив пан Плющ — єдиний представник НУ-НС, який утримався. Заключне й по-дитячому радісне «за!» у виконанні Арсенія Яценюка, який не підняв — підкинув свою руку вгору, напевно, пам’ятає вся країна. А далі? Далі — помаранчеві троянди для Тимошенко-прем’єра від В’ячеслава Кириленка та неймовірно гарні білі квіти з шпичками від іншого Кириленка — Івана. Юлія Тимошенко наступного ж дня після свого затвердження на посаді прем’єр-міністра прийшла на роботу з самого ранку, близько восьмої.
Перше, що, пам’ятається, зробила лідер БЮТ перед тим, як переступити поріг прем’єрського кабінету — тричі перехрестилася. Однак, про що яскраво свідчать сьогоднішні події, чорні сили у відносинах двох лідерів Майдану виявилися сильнішими.
До Нового, 2008 року, коаліція з перевагою всього в два голоси працювала й приймала закони. Більше того (щоправда, за допомогою голосів комуністів та литвинівців), коаліціянти встигли прийняти бюджет. Однак незабаром після новорічних канікул регіонали заблокували роботу головного законодавчого органу країни (після підписання Ющенком, Тимошенко та Яценюком так званого листа трьох щодо НАТО. — Авт.). Тоді було все: дудки, антинатовські кульки, але лише не законодавча робота. Депутати від Партії регіонів вимагали референдуму щодо НАТО і в результаті майже півтора місяці блокували ВР. Парламентський застій відбився на погоді в коаліційному домі: бютівці та нашоукраїнці за цей час помітно охолонули один до одного. Коли «синьо-білі» зняли свою блокаду, їм на зміну заступили представники коаліційної фракції БЮТ. 13 травня «серцеві», заблокувавши трибуну ВР, стали вимагати негайної відставки глави Фонду держмайна, соціалістки Валентини Семенюк. Президент Ющенко та фракція НУ-НС виступили категорично проти.
Весняне коаліційне похолодання посилилося з приходом літа: в червні, голосно грюкнувши дверима, коаліційний дім в один день залишили два депутати від БЮТ та НУ-НС: Бут і Рибаков.
225 «багнетів», які залишилися в коаліції, не могли тепер приймати закони (необхідний мінімум — 226), а 17 липня парламентарії, які так і не зуміли розглянути й затвердити зміни до держбюджету, пішли на літні канікули.
Однак прохолодна весна й холодне літо — ніщо в порівнянні з по-справжньому морозною коаліційною осінню. Нагадаємо, другого вересня бютівці почали голосувати разом із регіоналами за закони, що обмежують повноваження Президента. Крім того, «серцеві» не підтримали Грузію у військовому конфлікті, як того вимагали їхні колеги з коаліції. Тут і бере свій початок коаліційний кінець. У ніч на третє вересня НУ-НС, звинувативши БЮТ у зраді, вийшов зі складу коаліції. Протягом відведених Конституцією для створення нової правлячої більшості 30 днів вони намагалися (або, швидше, вдавали) відтворити свій коаліційний союз, але переговори між колишніми партнерами закінчилися нічим.
Цікавий момент: указ Президента про розпуск Верховної Ради має номер американської служби порятунку: 9-1-1. Проте лікарі, яких днями так старанно кликав до сесійної зали В’ячеслав Кириленко, тут уже не допоможуть. Потрібен патологоанатом...
Паралельно зі смертю парламенту народилися нові виборчі плани старих політичних гравців. Деякі з партій-важкоатлетів уже і з першою п’ятіркою встигли визначитися. За інформацією газети «Дело», Партію регіонів на вибори поведуть Віктор Янукович, Ганна Герман, Борис Колесников, Інна Богословська та Юрій Бойко. Ключова інтрига першої п’ятірки ПР полягала в тому, хто прийде на високі місця в списку, які раніше займали виключені з партії Раїса Богатирьова та Тарас Чорновіл. Чому в топ-п’ятірці не представлений екс-головний рятівник країни пан Шуфрич, у кулуарах пояснюють гранично просто: мовляв, Нестор Іванович постійно «грішив» симпатією до прем’єра Юлії Тимошенко, чим викликав невдоволення керівництва партії.
Деякі виборчі карти відкрив і глава держави. Віктор Ющенко на прес-конференції у Римі, відповідаючи на запитання про ймовірність формуванні блоку свого імені, відповів: «Не виключаю». Щодо першої «помаранчевої» п’ятірки, то це запитання поки що перебуває на стадії обговорення. Однак у політичних коридорах найчастіше в цьому контексті звучать прізвища В’ячеслава Кириленка, Раїси Богатирьової, Арсенія Яценюка, Івана Васюника. Проте остаточне рішення, кажуть у штабі НУ-НС, буде прийняте 25 жовтня. Цього дня нашоукраїнці проведуть партійний з’їзд. Нарівні з такими партійними придбаннями, як, наприклад, Раїса Богатирьова, «Наша Україна» втратила багатьох широко відомих у народі політиків. Юрій Луценко, Анатолій Гриценко, Микола Катеринчук, Борис Тарасюк нині розглядають варіант спільного з БЮТ виборчого походу.
У БЮТ перша п’ятірка може серйозно змінитися. Кажуть, на перші місця списку, крім Тимошенко, Турчинова й Томенка, може бути висунутий і міністр МВС Юрій Луценко, а також колишній міністр закордонних справ Борис Тарасюк.
Що ж до партій дрібнішого калібру, то на комуністичному потязі планує тріумфально в’їхати до майбутнього парламенту дискваліфікований на минулих виборах українськими виборцями Олександр Мороз. Лідер СПУ виступає обома руками «за» створення зі спадкоємцями Ілліча Блоку лівих сил, однак Компартія поки що розмірковує. Прохідні шанси є в Литвина. Напевно, вийдуть на виборчу бігову доріжку і Вітренко, і Тягнибок, і навіть київський мер Леонід Черновецький. Але робити прогнозний аналіз шансів цих політичних сил, відверто кажучи, не хочеться. Чому? Бо вони заявляють про себе виключно у виборчий період, а справжня партія повинна діяти постійно.
У скільки обійдеться українським платникам податків чергова виборча кампанія? Нині остаточної калькуляції немає. У ЦВК говорять про понад $70 мільйонів, хоч, зрозуміла річ, цифра ще неодноразово змінюватиметься.
У свою чергу лідер ЄЦ Ігор Кріль взяв до рук калькулятор і розповів суспільству наступне: «Мати неефективний парламент — така сама розкіш, як використовувати стогривневі купюри замість серветок. Кожний день роботи ВР обходиться в два мільйони триста тисяч бюджетних гривень».
А тепер у двох словах про дві ключові проблеми нинішніх виборів. Перше: Центрвиборчком так і не сформував державний реєстр виборців, а це означає, що шлях для різноманітних фальсифікацій відкритий. Друге — явка. Якщо сьомого грудня на виборчі дільниці прийде менше 50% виборців, які мають право голосу, вибори будуть визнані недійсними і в результаті країна може до запаморочення крутити виборчу рулетку (адже після недійсних виборів призначаються нові).
За рік «із хвостиком» народні депутати ВР VI скликання прийняли 80 законів. 800 мільйонів гривень було виділено з бюджету на забезпечення діяльності парламенту з жовтня минулого року по сьогоднішній день. Попереднє, V скликання ВР, також проіснувало трохи більше року, однак тоді парламентарії встигли затвердити понад 240 законів.
Правий Янукович: шукати винних у нинішній кризі — безглуздо, оскільки спільна проблема влади загалом лежить на поверхні і якнайкраще описана в анекдоті: Один українець — партизан. Два українці — партизанський загін. Три українці — це партизанський загін із зрадником. Невміння працювати в команді, хронічна нездатність довіряти партнерам, непомірні особисті амбіції, маніакальне прагнення влади й банальне невміння користуватися її важелями — це лише вершина кризового українського айсберга.
...Вибори 1999 року. «Канівська четвірка». Осінь 2008 року. Крах коаліції БЮТ і НУ-НС. Як то кажуть, no comments...
