Хто заважав — той допоможе!

З одного боку, доручення прем’єру схоже на добре відомий сценарій: ти виявиш ініціативу, тобі ж доручать робити, тебе ж і покарають за те, що погано зробив. Але хто тривалий час балансував між владою і опозицією? Хто хотів бути хорошим для всіх? Хто виступав із заявами на підтримку дій і осіб, що заявляют про опозицію до влади? Він тепер і має узаконити це все, власноруч подавши законопроект, який повинен законодавчо визначити правовий статус політичної опозиції в державі. Заздалегідь досягаються одразу кілька результатів: перший — міжнародне співтовариство може тільки вітати такий крок Кучми, який віддав проблему опозиції загальному улюбленцю Заходу, другий — опозиція в разі чого буде змушена ображатися саме на того, кого перманентно бачить своїм провідником.

Сам же закон реально не матиме, скоріше за все, жодного значення. Черг із бажаючих записатися в опозиціонери (про що свідчить і нинішня епопея щодо перереєстрації більшості) не передбачається, узаконена опозиція буде не страшна навіть самій собі. Такі вже реалії сучасної України: в опозицію йдуть майже виключно вчорашні керівники, котрі з різних причин втратили всі, або частину колишніх повноважень і можливостей. Як багатодітний інспектор ДАІ, який не може чекати, поки водій порушить правила, сучасні опозиціонери також не можуть роками очікувати наступних виборів, аби чесно на них перемогти. Результат їм потрібен вже, а реєстрація опозиціонерами буде схожа на реєстрацію безнадійно безробітного у службі зайнятості.

Саме тому доручення Ющенкові розробити і представити закон про політопозицію ні в якому разі не призведе до появи у найближчий час згаданого закону, а тим більше реального втілення його в життя. Насправді значення матиме сам процес розробки і обговорення закону, який і дасть відповідь на значну частину нероз’яснених на сьогодні питань. Згадаймо про угоду між урядом і парламентом, потреба в якій то вирина, то потопа серед парламентській круговерті. Тепер ніби такої угоди вже не всі занадто гостро потребують. Говорити ж про те, де буде опозиція в травні, взагалі не доводиться. Попереду ж бо парламентські вибори. Після них і побачимо, хто буде змушений іти реєструватись в опозиціонери.