«Хуліганська» тенденція
У вівторок у телекомпанію «Ефір-1» надійшло рішення Ленінського районного суду м. Луганська про припинення рішення міської ради про ліквідацію телекомпанії до розгляду Верховним Судом України скарги колишнього мера Анатолія Ягоферова. Як уже повідомляв «День», саме підтримка Ягоферова й викликала рішення про ліквідацію «Ефір-1». Олексій Мовсесян брав участь у висвітленні подій, пов’язаних iз відставкою колишнього мера. Тоді уперше йому та декільком журналістам погрожували фізичною розправою.
Офіційна версія нападу, як повідомили «Дню» у тому ж центрі зв’язків з громадськістю МВС, — «хуліганська». Правоохоронці, як і раніше, не пов’язують цей випадок з професійною діяльністю Олексія.
Показово, що останнім часом працівники ЗМІ все частіше стають жертвами саме нападів хуліганів. І якщо у випадку з фотокореспондентом «Киевских Ведомостей» Михайлом Марківим та київським журналістом Володимиром Скачком (як стверджує останній, тих, хто нападав на нього, було затримано, але справу було закрито) цю версію підтримують і самі потерпілі, підтверджуючи цим, що наші вулиці залишаються небезпечними для будь-якого громадянина, то наявність тільки цієї версії у справі О. Мовсесяна викликає закономірне здивування. Адже вже не раз публічно заявлялося, що у справах, які стосуються представників ЗМІ, обов’язково потрібно вивчати можливість версії, пов’язаної з професійною діяльністю.
Одночасно, як пам’ятаємо, цього тижня саме версію про хуліганський напад, як остаточну, підтвердило і слідство в справі керівника слов’янської телекомпанії «ТОР» Ігоря Александрова. Син Ігоря Олександровича Олексій переконаний у навмисному приховуванні слідством істинних мотивів злочину, повідомляє Інтерфакс- Україна. У відкритому листі, розповсюдженому учора, він висловлює здивування, чому міліція й прокуратура з першого дня наполягають на тому, що вбивство не має під собою політичної підоснови, — нагадує О.Александров.
На його думку, вбивство його батька «планували дуже серйозно й вельми серйозні люди, які врахували всі дрібниці». Він нагадав, що у прокуратуру через адвоката А.Глотова сім’я передала листа, «у якому невідомий автор детально, називаючи імена, розповідав, що батько останнім часом готував до ефіру матеріал про зв’язок великих керівників області та криміналітету, а також говорив, що у батька залишилися відеозаписи, комп’ютерні дискети з фото, аудіозаписи останніх посиденьок цих відомих всім людей». Тому автор листа обурений тим фактом, що прокуратура називає вбивство «випадковою помилкою». У понеділок, пише О.Александров, «представники прокуратури конфіденційно повідомили мамі, що вбивця ніби прийняв батька за одного з співробітників юридичного бюро компанії ІРТК «ТОР».
О.Александров також повідомив, що 20 серпня разом з дружиною він відвідав Посольство США у Києві, де у розмові з радником iз політичних питань Джейсоном Хайландом просив допомоги і можливого сприяння слідству (! — Ред. ). «І ось протягом тижня прокуратура заявляє про ніби вбивцю, до речі, не називаючи ні його імені, ні мотиву злочину, ні подробиць справи. Оперативність вражає! Дивує тільки непрофесіоналізм вбивці, адже навіть якщо він і помилився, то повинен був хоч би спробувати виправити помилку», — зазначає син журналіста.
Ланцюжок «журналістських справ», ніби скоєних хуліганами, невблаганно зростає. Звичайно, кожна з них повинна розглядатися окремо, з урахуванням всіх обставин. Але все одно, судячи з того, як часто виникає версія про хуліганський напад, напрошується висновок, що у хуліганів раптом з’явилася активна алергія на журналістів.
