Хитка модель
Учора Інститут конкурентного суспільства презентував результати досліджень про ефективність регуляторної політики в нашій країні. Віце- президент інституту Дмитро Ляпін підкреслив, що результати моніторингу свідчать про те, що «тільки Міністерство транспорту й зв'язку України, а також Міністерство промислової політики виконують формально на 70% закон про регуляторну політику». «Всі інші міністерства навіть формальні вимоги закону виконують приблизно на 20%, — повідомив експерт і зробив дуже розумне зауваження. — Державна влада, якщо вона хоче легітимності й законослухняності громадян, повинна демонструвати свою законослухняність». Ляпін також підкреслив, що високий рівень корупції прямо пов'язаний із тим, як здійснюється державна регуляторна політика.
У свою чергу народний депутат Верховної Ради 5-го скликання, представник «Нашої України» Ксенія Ляпіна на прес- конференції в середу пояснила, що одним із напрямів роботи народних депутатів у наступному скликанні парламенту буде приведення норм регламенту Верховної Ради до вимог закону про основи державної регуляторної політики. «Сьогодні Верховна Рада — найбільший порушник основ державної регуляторної політики», — зазначила Ляпіна, додавши, що про це свідчить моніторинг проектів рішень, які обговорює український парламент.
Слів немає, порушення регуляторної політики можна знайти майже в будь-якого нашого органу держуправління. Але чи не тому, що в країні, по суті, ніхто не гарантує виконання Основного Закону — Конституції. І навіть її офіційний гарант — Президент — не гидує посяганням на букву цього справді священного для громадян країни документа. Навіть і позачергові вибори в нас призначені указом, в якому немає навіть посилання на Конституцію. Чим же керуватися нашим державним чиновникам? У Секретаріаті Президента всезнаючі юристи для цього вигадали якийсь правовий дух. Ось і міністерства, напевно, ним керуються. Чому ж тут дивуватися?
Тим часом серйозні дослідники у своїх дослідженнях, що не піддавалися широкому розголосу, зазначають, що в Україні на зміну пострадянському авторитаризму й фасадній демократії прийшов обмежений у часі період політичної олігополії або капіталократії. Такий суспільний устрій політологи вважають досить хиткою моделлю. На їхню думку, в одному варіанті вона може стати містком до зміцнення всіх механізмів і процедур представницької демократії, отримавши опору в парламентаризмі й місцевому самоврядуванні. Але не виключений й інший варіант, при якому демократія в умовах політичної кризи може скотитися до нової монополії в благородній парламентській упаковці й навіть відродити авторитарне єдиноправ'я президентської влади. Дослідники вважають можливою й жорсткішу версію — нову охлократичну революцію, егалітарний бунт на чолі з протестними вождями, готовими вдягнутися навіть і в червоні якобінські сорочки.
Схоже, таку небезпеку в президентській канцелярії смутно розуміють і ще остаточно не зробили основну ставку на нову хвилю політичного популізму. Осідлати її і запрягти у віз української економіки — у цьому завдання Президента, якщо він, звичайно, не хоче лиха для своєї країни. Саме в цьому руслі потрібно розглядати вчорашню зустріч Віктора Ющенка з представниками великого бізнесу України, де формально йшлося про податкову реформу, ситуацію з дотриманням прав власності, проблему рейдерства. Як повідомляв напередодні цієї зустрічі перший заступник голови Секретаріату Президента Олександр Шлапак, «глава держави проводить такі збори з метою налагодження ефективного діалогу між владою й бізнесом, направленого на поглиблення їхнього співробітництва, соціально-економічного розвитку країни та формування сприятливого ділового середовища».
Але, на думку авторів приведеної тут доповіді, ключовим процесом, невидимим мейнстрімом політики, тут виступає глобалізація — процес входження України в систему глобального капіталізму. Вирішальна роль у цьому, безумовно, належить великому капіталу, і Президент шукає в нього підтримки, щоб укріпити діючу в країні хитку державну модель. На словах він її, безумовно, отримає. Але вже той факт, що найбільший представник українського бізнесу Рінат Ахметов під не дуже пристойним приводом відмовився взяти участь у сьогоднішніх зборах, свідчить про багато що... Бізнесу потрібно буде зробити вибір однієї з названих моделей і підібрати політиків, які б привели країну саме до неї.
