Кіборги стають реальністю

Щойно він згадає свою Ірену — вона про це знатиме. Адже в її руку, так само як і в руку чоловіка, вживлено мікросхему. І коли Ворвік відчує якісь емоції, пов’язані зі своєю «половиною», вона це відчує. Що це справді так, підтвердив публічний експеримент, результати якого оприлюднила вчорашня «Тайм». Щоправда, «кібернетичний зв’язок» поміж живими істотами ще дуже недосконалий: він діє за системою «так — ні», — і місіс Ірена не знатиме, яку саме емоцію, пов’язану з нею, відчув чоловік: чи наплив ніжних почуттів, згадавши, скажімо, про весільну подорож, а чи роздратування, коли він пригадав сьогоднішній сніданок.

Іще раніше за допомогою вживленого мікрочипа Ворвік «установив зв’язок» з електровимикачем у власній лабораторії, який обладнаний відповідною мікросхемою, отож професор-кібернетик може вмикати і вимикати світло простим зусиллям волі.

— Ці роботи британських учених дуже перспективні, — сказав «Дню» заступник директора Інституту кібернетики НАН України, член-кореспондент НАН Олександр Палагін. Адже фактично йдеться про можливість установити зв’язок, взаємодію між людським інтелектом і штучним комп’ютерним розумом. Наприклад, я — людина — просто не можу швидко перебрати інформаційну базу на 100 тисяч даних. А мікрочип може це зробити дуже швидко, фактично миттєво. Водночас моя інтуїція може «підказати» комп’ютеру, де саме цю базу шукати. Британці в цьому напрямку досліджень попереду всіх у світі. Мені принаймні взагалі нічого не відомо про аналогічні розробки у Сполучених Штатах. А от в Україні кібернетики працюють за близькою тематикою. Ми називаємо це «медичною кібернетикою». Наприклад, мікрочип, уживлений сліпій людині і поєднаний за допомогою інтерфейсу з нервовими клітинами, може передавати в людський мозок ті самі сигнали, які надходять з очей. І незрячий зможе «побачити», адже деякі мікросхеми «бачать» світ не гірше за людське око.

№190 06.10.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»