«Кінчайте торгувати, бо немає чим здачі давати...»

Наші національні почуття були зачеплені, коли глава сусідньої держави заглядав у наші валютні «засіки» й радив, з якої полиці треба брати гроші для розрахунків за російський газ. Але як реагувати зараз, коли ми саме так і робимо? Учора директор департаменту зовнішньоекономічних зв’язків Нацбанку України Сергій Круглик заявив, що Україна в п’ятницю, 6 листопада, отримає близько 480 мільйонів дол. унаслідок конвертації 300 мільйонів SDR (СПЗ, спеціальні права запозичення МВФ). «Мінфін як фіскальний агент звернувся до Міжнародного валютного фонду з проханням про конвертацію частини SDR у долари США... Сьогодні ця операція має бути відображена й має статися зарахування коштів на казначейський рахунок уряду», — сказав Круглик і не виключив, що валютні кошти можуть бути використані для оплати імпортованого газу.

Нагадаємо, що SDR не існує в ідеї банкнот або монет, але вони включаються до офіційних резервів країн-членів Міжнародного валютного фонду й у разі необхідності можуть бути обміняні на вільно конвертовану валюту (долари, євро, ієни або фунти стерлінгів). У серпні — вересні МВФ у рамках розподілу 182,63 мільярда SDR серед 186 країн-акціонерів фонду виділив Україні 1,3 мільярда SDR (2,09 млрд. дол.).

Напочатку листопада російський прем’єр-міністр Володимир Путін, одягнувши на себе тогу дбайливого й напрочуд доброзичливого кредитора, розгорнув кампанію чорного антиукраїнського піару. У телефонній розмові з прем’єр-міністром головуючої в Євросоюзі Швеції Фредріком Рейнфельдтом він попередив, що з транзитом газу через територію України можуть виникнути труднощі. А 2 листопада Путін закликав ЄС допомогти Україні розплатитися за отримане російське паливо: «Нехай Європа надасть фінансову допомогу у вигляді кредитів. Ми вже сплатили 2,5 мільярда доларів, нехай вони хоча б мільярдик підкинуть».

Європа не любить сторонніх вказівок. І міністр промисловості й енергетики Швеції Мауд Улофссон 4 листопада невигадливо відповіла, що до обов’язків Євросоюзу не входить видавати кредити Україні, аби вона могла розплатитися за постачання газу з Росії. Проте Європа занепокоїлася. А МВФ, якого ми в Україні нерідко критикуємо, не обмежився словесною підтримкою, а проявив конкретну ініціативу. Заспокоюючи Європу, Президент України Віктор Ющенко повідомив президентові Єврокомісії Жозе-Мануелю Баррозу, що Україна з ініціативи МВФ може використати для розрахунку за жовтневі постачання російського природного газу частину спеціальних прав запозичення, отриманих Нацбанком у серпні — вересні від МВФ. Ющенко пояснив, що ситуація в НАК «Нафтогаз України» (чистий збиток компанії за 9 місяців 2009 року за українськими стандартами бухгалтерського обліку перевищив 1,9 млрд. грн., тоді як за такий же період 2008 року вона отримала понад 2,1 млрд. грн. чистого прибутку) із розрахунками за імпортований у жовтні газ є критичною. За його словами, з акумульованих «Нафтогазом» у жовтні 3,7 мільярда гривень майже половина була стягнута урядом до Держбюджету, а частина залишку — використана для розрахунку за борговими зобов’язаннями. «Станом на 5 листопада поточного року НАК не купив жодного долара для розрахунку з ВАТ «Газпром» за імпортований природний газ», — стверджує президентська прес-служба. На думку глави держави, корінь усіх проблем — у неадекватних умовах газових угод, підписаних з ініціативи прем’єр-міністра України. Більше того, асиметричність відповідальності сторін за невиконання умов підписаних газових угод призвела до того, що, як побоюється Ющенко, російський «Газпром» може виставити «Нафтогазу» за підсумками 10 місяців 7,8 мільярда дол. штрафних санкцій.

У четвер Ющенко повернувся до цієї теми в інтерв’ю одному з телеканалів. Він підкреслив, що задля того, щоб кожного місяця перед Україною так гостро не поставало питання з розрахунками за російський газ, треба говорити про проблематику організації газового ринку та його реформування. Ситуацію в газовій сфері він характеризував як «лиходійський експеримент, мета якого — довести НАК «Нафтогаз України» до банкрутства через непроведення назрілих серйозних реформ на українському газовому ринку», а українсько-російські контракти як домовленості, «що роблять нас колонією і не лише в енергетичному, не лише в економічному, а й у політичному плані».

Тим часом, як повідомив «Дню» високопоставлений чиновник Нацбанку, ці гроші вже давно зараховані до золотовалютних резервів країни, й вони, звісно, зменшаться саме на цю суму, тоді як державний борг на стільки ж збільшиться. А фінансовий експерт Ерік Нейман у розмові з «Днем» зазначив, що таке зменшення валютних резервів позначиться на здатності НБУ проводити валютну інтервенцію на підтримку національної валюти й, у разі якихось загострень на валютному ринку, може істотно погіршити ситуацію. «В України в результаті виникають додаткові валютні ризики», — прогнозує експерт.