Клітинна підступність Як запобігти онкозахворюванням?
Водночас онкогенетики ставлять декілька запитань, на які не завжди можна відповісти, використавши тільки ці причинно-наслідкові зв’язки. Наприклад, чому рак щороку молодіє, чому людина, яка випалює пачку сигарет на день, не хворіє на рак, на відміну від завзятих борців за здоровий спосіб життя, яких серед онкохворих також зустрічається чимало.
Досить давні дослідження онкогенетиків показали, що рак викликають мутації у клітині. Внаслідок цього формується ракова клітина, яка стає аутсайдером у клітинному співтоваристві та починає розмножуватися, ігноруючи сигнали оточення. Тобто онкологічні захворювання — це яскравий приклад складної мультифакторної генетичної хвороби. Зовсім нещодавно з’ясувалося, що генетична частка у розвитку злоякісної пухлини жіночої репродуктивної системи становить до 75%. Спираючись на це, вчені виділили так званий сімейний раковий синдром (сімейна нестабільність хромосом) — ризик розвитку раку у випадку, якщо на нього хворів хтось із родичів, зростає на 35 — 40%.
Останнім часом ідентифіковано велику кількість онкогенів, від експресії яких залежить швидкість розвитку пухлини. Спираючись на ці факти, онкогенетики практикують складання карт злоякісних новоутворень, що зможе посприяти прориву в галузі лікування та профілактики раку. Сьогодні, незважаючи на те, що медичні чиновники стверджують, що акцент у нас, як і у всьому світі, повинен робитися на профілактичній медицині, а не на лікувальній, реальний стан речей підтверджує зворотне — бюджетом на лікування передбачено у 20 — 25 разів більше, ніж на профілактику. У цьому випадку вчені кажуть, що якщо з допомогою онкогенетичних і онкоморфологічних досліджень виділити мутагенний білок для діагностики, це дозволить дізнатися про ймовірність захворювання завчасно, отже і запобігти розвитку злоякісної пухлини. До речі, нині це й є найбільшим головним болем вітчизняних онкологів — коли пацієнт нарешті зважується відвідати клініку, з експансією злоякісної пухлини боротися часом уже не уявляється можливим.
Онкогенетики мріють про те, щоб навчитися коректувати геном. Наприклад, під час дослідження виявивши білок, здатний перетворитися на ракову клітку, зробити ін’єкцію, яка б нейтралізувала його агресивну поведінку. Єдине, що реальне на сьогодні, як кажуть вчені, — проводити систематичний генетичний моніторинг. Українці, як відомо, нація старіюча (1/5 населення — люди після 60 років), а це, у свою чергу, також збільшує ризик розвитку злоякісних новоутворень. На підставі результатів моніторингу, на думку співробітника інституту гігієни і медичної екології Ольги Тимченко, потрібно створювати бази даних людей, які належать до групи ризику. Ці дані можна буде використовувати під час профвідбору, а також з їхньою допомогою діагностувати рак на ранній стадії. «Групи ризику» стали б більше звертати увагу на свій спосіб життя і дотримуватися антимутагенної дієти, тобто вживати щодня не менше 400 грамів овочів та фруктів, збільшувати споживання аскорбінової кислоти та йодовмісних продуктів.
Водночас співробітник наукового центру медичної генетики Інституту гігієни і медичної екології АМНУ Ігор Бариляк підіймає у зв’язку з цим іншу проблему — біоетичну. Якщо повідомити людині «радісну» новину, що її клітини схильні трансформуватися у злоякісну пухлину, з одного боку, це може підштовхнути її до того, щоб почати посилено піклуватися про своє здоров’я, а з другого, — може стати і вироком. Біоетики кажуть: головне — щоб знання не зашкодили людині. Залишається відкритим питання і стосовно конфіденційності такої інформації. Чи не стане вона способом маніпулювання людьми ?
