Кого люблю, тому i дарую

Портрети дарують або тим, кого дійсно люблять, або тим, хто має абсолютно необмежену владу — наприклад, монархам. Президент Франції Жак Ширак з тих, хто має й шанувальників, і критиків, і нормально до цього ставиться, як личить лідерові демократичної країни. Говорити про всенародну любов до нього як до політика, мабуть, було б трохи занадто. Але, вочевидь, чисто чоловічими якостями французький президент переконав юну художницю з Бордо, що він гідний честі бути увічненим на портреті її роботи. Ширак на портреті — хитро посміхається. Ширак у житті — як справжній француз, цілує дівчину-художницю. Ширак у політиці — то уособлення Франції, яка будучи одним з двигунів європейської інтеграції, завжди має власну точку зору. І у всякому разі, Ширак — це не Сталін, не Брежнєв, не Мао, яким дарували портрети зовсім з інших причин.