Кому вигідно?

Два місяці має Київський апеляційний суд на винесення рішення по зверненню каналу «1+1». Трохи менше цього терміну залишилося до дати виборів. Якнайбільш вдалий час для того, щоб потри мати канал у «підвішеному» стані: примусити найпопулярніший загальнонаціональний канал прислухатися до кожного шелесту, до кожного натяку. Саме так виглядає сьогодні ситуація навколо телеканалу «1+1», який Київський міський господарський суд своїм рішенням днями позбавив ліцензії.

Було б непогано, якби результатом усього цього скандалу навколо позбавлення каналу ліцензії, виявилося лише те, що кияни після ефектного пікету «яблучників» дізнаються, де саме знаходиться головний офіс «1+1». На це сподіваються всі, але ніхто не має наміру зменшувати значення того, що відбулося. Винесене рішення господарського суду з позову, прийнятого до розгляду, на думку керівника юридичної служби каналу Максима Варламова, з порушеннями з боку судді, і де канал — третя сторона (відповідачем виступала Нацрада з ТБ і радіомовлення) — і незважаючи на це виявляється головним потерпілим — досить-таки химерна комбінація. У її створенні важко не запідозрити таку собі впевнену керівну силу. Силу політичну. Політичну, тому що хтось зацікавлений, щоб на два місяці «1+1» був обачнішим. Кому?

Про це учора йшлося на прес-конференції керівників телеканалу. Генеральний продюсер «1+1» Олександр Роднянський вважає, що за атакою на канал стоїть відомий олігарх Вадим Рабинович, який є власником ТК «АІТІ», яка ініціювала позов. (Показовим є, що саме цього дня у газеті, де Вадим Рабинович означається як в. о. головного редактора, з’явився розворот, який «викриває» «1+1».)

— Це людина, яка декілька років зараховує себе до колишніх власників нашого каналу. Я не знаю нічого про цю людину, крім її кримінального минулого. Крім того, що їй заборонено в’їзд до США і Великої Британії. Ця не моя справа. Головна мета цієї людини протягом трьох з половиною років — псувати кров тим, хто тут працює. Не думаю, що це принесе результат. Жодна спроба компрометації не мала результату, — сказав О. Роднянський. — Але хто така ця людина, щоб вплинути на рішення міського господарського суду? На нашу думку, методологія подібних людей полягає у спробах знайти тимчасових власників, встановити тимчасові альянси. Нагадаю, що минулого року в цей же час було заборонено в’їзд до країни одному з акціонерів каналу за допомогою колишнього глави СБУ Леоніда Деркача. Цього року у нього (у В. Рабиновича. — Ред. ) новий господар — Олександр Омельченко. Особисто я переконаний, що людина, яка так хворобливо реагує на критику (а канал ніколи не приховував свого критичного ставлення і до цієї людини, і до того, що вона робить з містом), мала всі можливості для того, щоб привести у дію механізм міського господарського суду».

На запитання журналістів, що конкретно могло «дістати» Олександра Омельченка, генеральний продюсер зазначив, що канал прагне у своїх програмах рівномірно подавати всі політичні сили. Керівник інформаційної служби телеканалу В’ячеслав Піховшек підкреслив, що «1+1», висуваючи свої версії того, що відбувається, не називає остаточно жодних імен, а тільки версії про їх можливу причетність до даного рішення судді. Але це не означає, що преса не може трактувати їх, як їй завгодно. Що і було зроблено ще напередодні, коли тільки з’явилося повідомлення про рішення суду. Багато які мас-медіа зійшлися на версії, пов’язаній зі спробою Вадима Рабиновича «посадити» на другу кнопку своє — як він стверджує — НТВ-Україна.

А тим часом прихильники каналу — у телефонних дзвінках, в особистих зустрічах — заявляють про підтримку улюбленого каналу, багато хто висловлює готовність вийти на вулицю. Про це сказала на тій же конференції ведуча ТСН Алла Мазур.

КОМЕНТАРІ

Слава СТЕЦЬКО , голова Конгресу українських націоналістів:

— Очевидно, це був би великий удар по виборах, якби канал «1+1» закрили. Я вважаю, що він досить об’єктивно висвітлює події і можна сподіватися, що погляди, які не могли б бути відображені на Першому каналі, на каналі «1+1» можуть «пройти». Мені здається, якби закрили канал «1+1», це було б дуже великою втратою.

Іван ЧИЖ , народний депутат України:

— На мою думку, потрібно підключатися Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення, яка єдина, згідно з законом, видає ліцензії телекомпаніям і контролює виконання закону в інформаційній сфері. Я не вірю в загрозу закриття каналу з такою величезною аудиторією. Вважаю, що з будь-яких точок зору це було б шкідливо. Я не бачу мотивів для такого закриття. Це справді потужний канал, дуже цікавий у багатьох моментах. Якщо є проблема і її вирішення доходить до суду, то треба знімати причину проблеми, а не закривати канал. Якщо є винуватці, завдяки яким ця причина виникла, то саме вони повинні нести відповідальність відповідно до чинного законодавства. Але, знову ж, не можна говорити про весь канал, бо в цьому випадку фактично можуть покарати телеглядачів. Не можна так з плеча приймати рішення.

Олександр ЗІНЧЕНКО , голова парламентського комітету з питань свободи слова та інформації:

— Та загроза, яка нависла над компанією «1+1», є свідченням, що склалася надзвичайно гостра ситуація, що дуже багато політичних сил мріють знову все переділити, знову починати все спочатку, а це є загрозою не тільки компанії «1+1». Я дуже розраховую на те, що журналісти будуть підтримувати, власне кажучи, не компанію «1+1», а підтримувати той напрямок, коли процеси в інформаційному просторі мають носити сталий характер. Якщо кожний склад Верховної Ради, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення буде повертатись до радикального перерозподілу всього і вся, то ми не маємо шансу зробити серйозний конкурентноздатний продукт, який би був помітний і в Україні, і в Росії, і в Європі (щоб ми дійсно склали конкуренцію в європейській інформаційній системі). Сьогодні цей процес також свідчить про те, що тут немає конкурентів, — тут є інформаційний простір. Або над ним будуть знущатись і ставити питання в площину, яка не стосується телерадіоінформаційних організацій, а стосується суто політики, або все повернеться в нормальне русло, як і має бути, і регулюватиметься Національною радою з питань телебачення та радіомовлення, а не господарськими судами невідомого рівня. Гадаю, що ми все ж таки всім світом не допустимо ситуацію, коли знову ж таки почнеться перерозподіл і буде потирати руки той, хто все-таки стане на частоту. Оце і є результат нестабільності. Знову ж таки, замість того, щоб займатися інтересами глядача, розбудовувати систему (щоб у нас було не три, а вісім-дев’ять загальнонаціональних каналів), знову починається перерозподіл. У цьому я принципово не погоджуюсь із тими людьми, які в даному випадку йдуть саме судовими шляхами.

Михайло СИРОТА , народний депутат України:

— За рішенням суду і за боротьбою за канал «1+1», поза всякого сумніву, стоїть боротьба основних фінансово-промислових угруповань за перерозподіл майна та інформаційного простору. В Україні, як правило, ні думка глядача, ні думка громадян значення не має, бо клани борються без урахування думки громадськості.

Леонід КРАВЧУК, народний депутат України:

— Мушу констатувати, що в той час, коли починаються вибори, напруга в суспільстві настільки посилюється, що не тільки політики, а й представники законодавчої та інших гілок влади (я не хочу, щоб вони на мене образилися) втрачають глузд і здатність аналізувати ситуацію і діяти, принаймні, в правовому полі. Випадок з «1+1», на мою думку, є саме таким, тому що, будемо говорити відверто, канал здобув велику популярність в Україні, його вмикають, в першу чергу, люди, які хочуть почути якусь нову інформацію і, скажімо, поцікавитися питаннями політичного і міжнародного життя, — це факт (є два канали, які користуються такою популярністю — «Інтер» і «1+1»). І раптом якась нікому не відома компанія, якої загалом в переліку програм нема, подає до суду і виграє цей суд. І власне, це питання вже ставилося, воно було доведено до вищого суду в Україні — арбітражного, але хтось хоче на цьому заробити якийсь капітал, хоче, скажімо, ще раз полоскотати декому нервову систему. Але я гадаю, що глядач — перш за все, йому ми всі маємо слугувати. «1+1» уже служить телеглядачеві.

Є люди, які вклали в «1+1» кошти, є високий авторитет телеканалу у телеглядача. І це — найголовніше. Прийти на місце каналу «1+1» не зможе ніхто, буде «1+1».

Наталія ВІТРЕНКО, народний депутат України:

— Сьогодні у залі парламенту пояснили ситуацію спробою режиму закрити неугодний канал, притиснути його, тому що він не ту інформацію дає. Я тільки одне знаю, що «1+1» — канал специфічний, я завжди, коли його дивлюся, це відчуваю. Але специфічні й «Інтер», і Перший канал — кожен у різну сторону тягне. «1+1», на мій погляд, — канал проамериканської спрямованості. Думаю, що, можливо, дійсно якісь інтереси не співпали. Однак, як політик я розумію, що під час виборчої кампанії краще ніколи не торкати телекомпанії, тому що це — обов’язково вияснення інтересів, і це не приносить користі ні одній, ні іншій стороні. Я би просто залишала їх у тих правових рамках, у яких вони існують.

Віктор СУСЛОВ, народний депутат України:

— Обмеження роботи будь-якого засобу масової інформації під час виборчої кампанії не може бути не пов’язаним з виборами. Безумовно, слід було б суду почекати ще півтора місяця з прийняттям такого рішення. І треба було б наслідувати приклад Миколи Азарова, який сказав, що податкова інспекція не буде у період виборчої кампанії проводити перевірки засобів масової інформації, щоб це не трактувалося як тиск на ЗМІ. Тобто, у цей період треба дати можливість засобам масової інформації, особливо недержавним, спокійно і вільно працювати у рамках закону про вибори народних депутатів, створюючи однакові умови кандидатам.