"Контрольний постріл" по фінансовій еліті

Здавалося б, ТАКОГО вбити не можна... Сумна практика Вітчизни свідчить: впливову людину вбивають тоді, коли її не можна купити. Куля стає останнім аргументом. І свідченням того, що політика нинішньої влади створює сприятливі умови для вирішення конфліктів "по-чиказьки".

Вбивство голови біржового комітету Української міжбанківської біржі Вадима Гетьмана є найбільш резонансним злочином на замовлення в історії незалежної України. Крім того, воно найсильніше позначиться на ситуації в країні. Експерт "Дня", заступник гендиректора з питань торгівлі цінними паперами фінансового агентства, Руслан Малашенко пророкує найближчими годинами та днями спад курсу корпоративних цінних паперів і гривні. А член координаційної ради об'єднання підприємців "Нова формація" В'ячеслав Кредисов стверджує: "Робити ставку тепер просто нема на кого".

Прем'єр-міністр Валерій Пустовойтенко запевнив, що "буде зроблено все можливе для розкриття цього вбивства". Однак є підстави для сумнівів у тому, що його замовників та виконавців буде знайдено. Кримінальну справу, порушену Генеральною прокуратурою України, вранці 23 квітня було передано в судочинство... столичній прокуратурі, що більш ніж дивно для вбивства людини такого рангу. Як повідомили "Дню" у прес-службі СБУ, такому авторитетному відомству не доручили займатися розслідуванням убивства Гетьмана, бо він не був "видатним державним діячем чи народним депутатом України".

Вадима Гетьмана, народного депутата України, голову біржового комітету української міжбанківської валютної біржі, визнаного за підсумками загальнонаціональної програми "Людина року" 1997 року Депутатом року, а 1998 року - Фінансистом року, було вбито в середу 22 квітня приблизно о 20 годині 12 хвилин у Києві, у вантажному ліфті вдома на вулиці Суворова, 13 (елітарний Печерський район).

Як стало відомо "Дню", до парадного його підвіз особистий водій приблизно о 19.55, та в під'їзд Вадим Петрович увійшов сам. Припускається, що вбивця зайшла в ліфт разом із жертвою. Коли ліфт зупинився на третьому поверсі, пролунало шість пострілів. Вбивство скидалося більше на страту.

Було зроблено шість пострілів (два мимо, три - в живіт, останній - контрольний постріл - у голову за ліве вухо). Знаряддя вбивства - пістолет "ТТ", не виключено з глушником. Сусіди, за неофіційними даними, чули тільки два глухих постріли. На місці події сищиками знайдено дві кулі, шість гільз калібру 7,62. Жодних слідів і відбитків пальців немає. Та, знову ж за неофіційними даними, більш як п'ять свідків бачили молоду жінку, приблизно 160-170 см зросту, з темним волоссям, одягнуту в чорне. О 19.30 вона ще палила на лавці поблизу будинку. Перед приїздом Гетьмана її бачили біля поштових скриньок у парадному. Слідство розглядає версію, згідно з якою жінка в чорному й була кілером. Двоє чоловіків навіть їхали з мертвим Гетьманом у ліфті. Вони не викликали міліцію, вирішивши, що "чоловік п'яний"...

Слідство долучає до справи єдиний доказ - гудзик від жіночого одягу, - котрий підтверджує підозри про те, що "діяла" саме жінка-кіллер. За повідомленням ГУ МВС України, утворену слідчу оперативну групу очолив міністр внутрішніх справ Ю. Кравченко. Від будь-яких коментарів відмовився новий шеф СБУ Леонід Деркач, який іще першу половину наступного після вбивства дня перебував у кріслі "головного митника".

На вчорашній день оперативно-слідчою групою розроблялося три версії цього вбивства. По-перше, участь у передвиборній кампанії, що завершилася судовим розглядом про законність проведення виборів у окрузі і, як наслідок, перемоги заступника міністра інформації Михайла Онуфрійчука, конкурента нині покійного. Міністерство інформації України заперечує будь-який зв'язок між тим, що сталося, та передвиборною боротьбою. За особистим переконанням заступника міністра інформації Віктора Оркуши (на жаль, ні з самим Онофрійчуком, ні з Зиновієм Куликом кореспондентові "Дня" зв'язатися не вдалося, бо вони перебували за містом), "не мали під собою особливих підстав" і відомі слова Вадима Гетьмана про те, що "проти нього працювало все міністерство інформації".

По-друге, конфлікт, що виникнув навколо купівлі Українською міжбанківською валютною біржею "Торгового дому" на Контрактовій площі. По-третє, діяльність убитого в Українській міжбанківській валютній біржі, що, в кінцевому результаті, розглядається як основна версія вбивства.

Голова біржового комітету став натхненником створення Клірингового дому під егідою УМВБ. Вимогу Клірингового будинку резервувати суми, що вдвічі перевищують ті, які учасники операцій бажали б пустити в обіг, значно погіршило ліквідність багатьох банків. Радник Президента з економічних питань Володимир Лановий, кандидатуру якого на пост голови Фонду держмайна підтримував В. Гетьман, наголосив: Вадим Петрович "знав про всі валютні операції, діяльність на фондовому ринку, зокрема про операції з держоблігаціями, на ринку цінних паперів і векселів". Чи справді В. Гетьман став каменем спотикання на шляху інтересів фінансових ділків до необмежених прибутків, покаже слідство.

Однак сьогодні вже очевидно, що із вбивством Гетьмана надзвичайно слабшали позиції Віктора Ющенка та його небезпека для Леоніда Кучми як конкурента на виборах звелася майже до нуля.