«Королівський» клуб потрапив пiд «Динамо-машину»

Григорій СУРКІС (почесний президент «Динамо»):

— Григорію Михайловичу, перший тайм вийшов дещо зім’ятим...

— Кожний тренер вибирає свою тактику на окремо взятий матч, і мені здається, що сьогодні тренер Лобановський переграв тренера Тошака. Знаю абсолютно твердо, що тактика Валерія Васильовича, вибрана в перші 45 хвилин гри і повною мірою втілена в перемозі в другому таймі, дала нам можливість отримати максимальний результат.

Йожеф САБО (головний тренер збірної України):

— Вважаю, що після цього матчу наша країна, насамперед стараннями киян, міцно й, не сумніваюся, надовго ввійшла в еліту світового футболу, її почали розглядати не в ролі звичайної амбіційної команди, а як згуртований, боєздатний і налагоджений механізм. Ми стаємо свідками народження й становлення «Динамо-машини», яка здатна змітати на своєму шляху будь-яких суперників. Я, як наставник національної команди, хотів би віддати належне генієві Валерія Васильовича, який за дуже короткий термін створив команду екстра-класу.

Віктор БАННИКОВ (віце-президент ФФУ):

— Мені, як колишньому воротареві, дуже сподобалася гра Олександра Шовковського, нею він підтвердив тезу про те, що воротар — без перебільшення — половина команди.

Борис ВОСКРЕСЕНСЬКИЙ (віце-президент ФФУ):

— Ще до початку матчу я прогнозував перемогу киян. Підопічні Валерія Лобановського виграли цей матч, і я вже можу спрогнозувати переможця Ліги чемпіонів.

Віталій ГАЛИНСЬКИЙ (оглядач тижневика «Зеркало недели»):

— «Динамо» вразило дивовижною ефективністю своєї гри, реалізувавши обидві стовідсоткові гольові можливості. Віддаючи належне як підопічним Валерія Лобановського, так і самому метру, все ж виділю Владислава Ващука й Олександра Головка.

Олександр ЛИПЕНКО («Радіо Z»):

— Мій коментар буде коротким. «Королівський» клуб Іспанії програв «народній команді» України. Динамівці подарували всім нам чудове свято. Свято, якого нам так не вистачає в повсякденному житті.

Сергій ТАТУЛЯН (суддя):

— Андрій Шевченко — просто молодець, відіграв прекрасно, зробив дубль. Втім, і його партнери були гідні свого голеодора.

Артем ЯШКІН (півзахисник «Динамо»):

— Вважаю, що в нас було більше бажання виграти, ми «горіли» ідеєю пробитися до півфіналу.

— Артеме, чи легко тобі було включитися в гру, вийшовши на заміну в кінцi матчу?

— Думаю, що це був тактичний задум Валерія Васильовича, але в гру я ввійшов без проблем.

Віталій КОСОВСЬКИЙ (півзахисник «Динамо»):

— Звісно, це був не найкращий матч (особливо в першій половині гри), але головне, що ми досягли бажаного результату.

Анатолій ДЕМ’ЯНЕНКО (тренер «Динамо»):

— Від імені всіх гравців я хотів би висловити особливу вдячність нашим болільникам, які заповнили стадіон і дуже активно нас підтримували.

Володимир МАСЛАЧЕНКО (телекоментатор НТВ):

— Другий тайм мені сподобався особливо. Хоча не можу сказати, що кияни провалили перший. Хвилювання було, це зрозуміло, але в обороні — а це головне — команда відіграла дуже впевнено. Передусім — це заслуга воротаря. Шовковський дуже впевнено грав на виходах і намертво забирав м’ячі, які летіли у ствiр воріт. Його впевненість і передалася захисникам. Багато в чому завдяки грі Олександра «Реал» не зміг використати хоча б один із численних кутових у першій половині матчу.

Після перерви динамівці заспокоїлися й налагодили комбінаційну гру в центрі поля. І тут зіграв свою роль Валентин Белькевич, котрого я б назвав героєм матчу. Так-так, саме його, а не Шевченка, Реброва чи Шовковського. Пас, який Белькевич віддав на хід Шевченку, після чого було призначено пенальті, повністю змінив хід гри. Я не думаю, що було б правильно, якби «Динамо» почало грати на утримання рахунку. І Валерій Васильович Лобановський, як завжди, продемонстрував свої блискучі здібності стратега. До суддівства в мене претензій немає. Швед Андреас Фріск чудово справився зі своїм завданням, і картка, пред’явлена на першій же хвилині гри Роберту Ярні, була, що називається, «у справі».

І, звичайно ж, порадував київський глядач. Уже одне те, що останній квиток на матч було продано ще в минулу п’ятницю, неодмінно вплинуло на психологію команди Тошака. Адже їм зараз доводиться грати вдома при напівпорожніх трибунах. У команді дуже важкий період. І той шалений аншлаг i ажіотаж, створений навколо цього матчу, просто не міг не позначитися на грі команди.

Шанси «Динамо» в півфіналі? Це вже та стадія, де все вирішує психологія і мiцність нервів у футболістів того чи іншого клубу. Я вважаю, що в усіх чотирьох півфіналістів шанси на перемогу в турнірі, загалом, абсолютно однакові. Я ж особисто, хоч і москвич, вболіватиму за київське «Динамо».