Коронація жевріючого слова

Особливістю цьогорічного змагання стало, наприклад, те, що тридцять два (!) професійні письменники (члени Спілки письменників України та Асоціації українських письменників) так і не змогли прорватися до фіналу. Хоча я схильний вважати це позитивним фактом, який засвідчує принаймні те, що існує когорта маловідомих людей, які не поступаються рівнем професіоналізму «визнаним» персонам і, водночас, це не дає розслабитися останнім, якщо вони, звичайно, хочуть переконливо довести свою профпридатність. Інші закономірності виглядають так: більшість конкурсантів-школярів називають своїх героїв американськими іменами, а події переносять до Америки; за визнанням голови романного журі Софії Майданської, більша частина творів об’єднується історичною тематикою, що є доволі цікавим фактом принаймні для психологів. Однак за кулуарними визнаннями експертів, їх рівень досить низький — автори не мають відповідного масиву знань і спираються на спадок Павла Загребельного та інших письменників.

Церемонія нагородження лауреатів та дипломантів конкурсу пройшла в Українському домі. Окрім оргкомітету на чолі з керівником проекту Володимиром Даниленком та переможців вона зібрала багато письменників, літературних критиків та літературознавців, і звісно ж, журналістів. Своєю присутністю дійство вшанував віце- прем’єр-міністр України Володимир Семиноженко, який назвав це «днем свята українського слова». Окрасою церемонії стала культурна програма, серед якої особливо вирізнялися унікальний спів і фантастична енергія Ніни Матвієнко та виступи ансамблю танцю «Сузір’я-Аніко». Трохи псували загальне враження сюжетні недоробки акції — переможці з великими зусиллями тулилися на сцені, їм не було надано можливості сказати бодай кілька слів.

Першу премію в жанрі роману завоював Василь Шкляр (м. Київ) зі своїм новим твором «Елементал». Письменник вже перемагав у іншому літературному конкурсі — «Золотий бабай» — з романом «Ключ», який, до того ж, зібрав цілу низку нагород. У новому романі йдеться про те, як українець з іноземного легіону одержує завдання вивезти із заблокованої Чечні доньку чеченського генерала, на яку полюють російські спецслужби; з ним трапляється багато пригод, аж доки дізнається… «Елементал» має скоро вийти в одному з польських видавництв у польському перекладі, а його першоджерело заслужено принесло авторові 18.000 гривень. Вітаємо переможця!

Другу премію (6.000 гривень) завоювала Ганна Хома (м. Львів) з романом «Репетитор», третю (4.000 гривень) — Сергій Онищенко (м. Київ) за історичний роман «Охоронець». Окрім чільної трійки налічується ще 6 лауреатів та близько десятка дипломантів. Серед останніх — учениця десятого класу середньої школи №100 м. Запоріжжя Ганна Більченко, яка отримала «Приз Надії» (500 гривень) за роман «Космічні сили».

Першу премію в жанрі кіносценарію (18.000 гривень) дістала Юлія Боднарюк (м. Чернівці) за роботу «Візит до Папи». Сюжет полягає в тому, що молоде подружжя їде відпочивати до Львова під час візиту Папи Римського в Україну, провадить богемне життя, спостерігає за львівською публікою та веде дотепні діалоги. Кінокритик Сергій Тримбач сказав, що «Якби зняти цей кіносценарій, то вийшов би гарний касовий фільм». З минулорічних лауреатів «Коронації слова» Роман Балаян вибрав для зйомок кіносценарій Олександра Жовни «Експеримент», в якому йдеться про інтернат для сліпоглухонімих.

Друга премія дісталася найсоліднішому учасникові конкурсу, професорові Київського національного університету ім. Т. Шевченка Григорієві Штоню за сценарій «De folt» (6.000 гривень). Юрій Обжелян (Кіровоградська область) став володарем третьої премії (3.000 гривень) за твір «Останній караван».

Найбільш активними регіонами виявилися Київська, Львівська, Дніпропетровська та Харківська області. Найменша активність учасників спостерігалася з Чернігівської, Житомирської, Миколаївської області та з Криму. На конкурс також надійшли роботи з Росії та навіть із Великої Британії. Твори переможців має видати львівське видавництво «Кальварія». Головний редактор видавництва Петро Мацкевич, виступаючи на церемонії, на відміну від інших, не був занадто оптимістичним. Як приклад, він використав свої розмови з багатьма переможцями, які навіть не знають імен найвідоміших сучасних письменників (Андрухович, Шкляр, Кожелянко та інших). І це люди, які певним чином займаються літературою… Він також навів вкрай промовисту статистику: цього року в Україні видано близько ста найменувань нових книг сучасних українських авторів. Половину з них оприлюднила «Кальварія». Для порівняння: лише одне московське «АСТ» щомісяця випускає 300 найменувань творів своїх співвітчизників. Коментарі, мабуть, зайві. Окреме спасибі хотілося б адресувати засновникам конкурсу, які реально стимулюють творення сучасного українського роману — шоколаду «Корона» та каналу «1+1».