Коротко / Панорама дня

МБРР дав Україні $140 млн. на розвиток міської інфраструктури

Україна 27 травня підписала угоду з Міжнародним банком реконструкції й розвитку про позику на $140 млн. на розвиток міської інфраструктури. Позика надана на 17 років з п’ятирічним пільговим періодом. Про це повідомив міністр з питань ЖКГ Олексій Кучеренко. Як передає «Лігабізнесінформ», О. Кучеренко зазначив, що кошти будуть спрямовані на проект розвитку міської інфраструктури в Україні, й зокрема на надання комунальним підприємствам допомоги в забезпеченні їх стабільної діяльності у наданні населенню якісних послуг, а також на поліпшення екологічної ситуації.

Міністр підкреслив, що проект складається з «основного» й «відкритого» компонентів. До «основного» належить фінансування таких програм в Одесі, Чернігові та Івано-Франківську. Загальний обсяг фінансування в Одесі — $3,55 млн., за яким передбачається модернізація технологічного обладнання в сфері водопостачання й водовідведення, а також управління твердими відходами. Загальний обсяг у Чернігові — $15 млн. Вони також будуть направлені на модернізацію технологічного обладнання в сфері водопостачання й водовідведення. На Івано-Франківськ передбачено $7,17 млн., які теж передбачають модернізацію систем водопостачання. «Відкритий» компонент у розмірі $78,12 млн. передбачає виконання в секторі житлово-комунального господарства України низки невеликих енергозберігаючих інвестиційних проектів. З цією метою вже створено експертну групу для вибору проектів.

Юлія Тимошенко вручить автомобіль тому, хто краще за всіх заспіває про Бандеру

4—6 липня відділ у справах сім’ї й молоді Стрийського міськвиконкому проводить ХV регіональний дитячий і молодіжний фестиваль української естрадної пісні «Цвіт папороті», присвячений 100-річчю зі дня народження Степана Бандери, передає «Кореспондент». Фестиваль проводиться під патронатом народного депутата України від Блоку Юлії Тимошенко Віктора Швеця. Метою фестивалю є пошук і відкриття творче обдарованих виконавців і авторів української пісні та творів патріотичної спрямованості, що розкривають героїчний шлях національно-визвольної боротьби українського народу в ХХ столітті. Фестиваль проводиться серед дітей і молоді віком від 6 до 28 років у чотирьох вікових групах.

Переможців визначають члени журі в кожній віковій групі по одній особі. Вони будуть нагороджені дипломами та цінними подарунками від Швеця, вартістю від 5000 до 10 000 гривень, залежно від вікової групи. Крім того, Швець встановив спеціальний приз «За популяризацію української мови», яким буде нагороджено конкурсанта фестивалю, котрий співає українською мовою й при цьому не є етнічним українцем.

Юлія Тимошенко встановила гран-прі фестивалю — автомобіль Chevrolet Aveo 2008 року випуску, ключі від якого й відповідні документи буде вручено переможцю під час гала-концерту.

Шредер став членом Російської Академії наук

Німецького політика та бізнесмена Герхарда Шредера обрано членом закордонної частини Російської Академії наук (РАН). Про це було оголошено вчора за підсумками голосування РАН в Москві, що пройшло напередодні. Кандидатуру колишнього канцлера, а нині одного з керівників Північноєвропейського газопроводу, було висунуто Відділом суспільних наук за спеціальністю «Міжнародні відносини». У довідці по всіх кандидатах відносно Шредера сказано, що він завжди вирізнявся зваженим підходом до розв’язання складних економічних і соціальних проблем. Особливу увагу привертає до себе монографія Шредера «Моє життя в політиці». Її було перекладено російською мовою минулого року з передмовою Дмитра Медведєва. Інша важлива робота Шредера, яку виділили академіки, написана спільно з колишнім британським прем’єром Тоні Блером 1999-го року. Вона називається «Шлях уперед для європейської соціал-демократії».

Російських бізнесменів закликають ушанувати пам’ять жертв репресій

Правозахисники звернулися до РСПП з закликом підтримати недавню ініціативу РАО «ЄЕС Росії» віддати належне пам’яті радянським ув’язненим. Нещодавно РАО «ЄЕС Росії» виступило з почасти несподіваною акцією. Воно підготувало книгу «Ув’язнені на будівництвах комунізму. ГУЛАГ та об’єкти енергетики СРСР» і ухвалило рішення встановити меморіальні знаки на об’єктах, створених із використанням праці ув’язнених. Тепер «Меморіал» закликає й інших бізнесменів наслідувати цей приклад. «Масштаби використання примусової праці в радянському народному господарстві були величезні й у новітній історії мало з чим порівнянні», — говориться у звертанні «Меморіалу». Пам’ять про ГУЛАГ, зазначають правозахисники, це частина «корпоративної пам’яті» бізнесу, адже багато жертв терору примусово створювали значну частину вітчизняної економіки. Пропозиція «Меморіалу» дуже проста і зрозуміла — згадати про людей, чиє життя та свобода лежить в основі процвітання нинішнього бізнесу. Правозахисники просять бізнес- спільноту встановити пам’ятні знаки на об’єктах, створених руками ув’язнених, а також надавати матеріальну допомогу тим небагатьом із жертв політичних репресій, хто лишився серед живих.

Аль-Малікі закликає списати іракські борги

Ірак закликає світові держави відновити роботу посольств у країні й списати борги. Про це вчора заявив іракський прем’єр-міністр Нурі аль-Малікі пiд час одноденної конференції, присвяченої обговоренню економічної і політичної ситуації в Іраку. Конференція, скликана за ініціативи ООН, пройшла неподалік від Стокгольма. Представники близько сотні країн зібралися в Швеції для перегляду п’ятирічного плану дій в Іраку. Під час форуму держсекретар США Кондолізза Райс виступила із закликом до міжнародного співтовариства підтримати відновлення політичної та економічної інфраструктури країни. Спостерігачі зазначають, що в Іраку спостерігається деякий поступ із забезпеченням безпеки — бої в столичному Садр-сіті і Басрі припинилися. Крім того, влада заявляє про успіхи в боротьбі з «Аль-Каїдою» на півночі країни в місті Мосул. За твердженням американського військового командування, зараз в Іраку спокійніше, ніж у попередні чотири роки. Проте в іракському парламенті спостерігаються суперечності між шиїтськими і сунітськими представниками щодо складу уряду. Під час проведення конференції в шведській столиці відбулася серія демонстрацій проти американської військової присутності в Іраку.