Коротко / Панорама дня

Янукович та Тимошенко домовилися розколоти Україну, вважають експерти

Закон України «Про парламентську опозицію» — «це фактично закріплення розколу країни», — заявив вчора на круглому столі політолог Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента». Розкол, на думку політолога, полягає в тому, що запропонована модель взаємодії парламентської опозиції та влади передбачає біполярну систему, тобто систему двопартійності, змагальності та контролю. За умов українського політикуму, вважає політолог, це призведе до закріпленої законом боротьби і протиставлення двох найсильніших політичних таборів. На заході ця система називається вестмінстерською і діє у Великій Британії та Канаді, проте в цих країнах вона не завдає шкоди, бо влада і опозиція працюють єдиною командою, контролюючи одна одну. «Я би не пропонував для України вестмінстерську модель опозиції, вона не характерна для України і ще довго не буде характерна», — підтримав колегу Віктор Тимощук, керівник політичних програм Центру політико-правових реформ.

Учасники круглого столу дійшли, по-суті, єдиного висновку: закон про опозицію потрібен, проте змін потребують практично всі його статті. Про те, як варто було б переписати закон, вісімка жінок та дванадцятеро чоловіків дискутували дві години.

Особливої критики зазнали статті, які передбачали право опозиції на участь у засіданні Кабінету Міністрів, а також доступ до інформації, яка становить державну таємницю. На думку Володимира Фесенка, доступ до конфіденційної інформації — це не засіб контролю, а реалізація бізнесових інтересів представників головної опозиційної фракції. Також політолог розкритикував положення, відповідно до якого рішення приймаються більшістю голосів. Таку систему прийняття рішень він назвав не вестмінстерською, а «опозиційним колгоспом», повідомляє Анастасія ХОНЯКІНА.

Лукашенко шукає порятунок в АЕС

Президент Білорусі Олександр Лукашенко на нараді в Новополоцьку заявив про необхідність форсувати роботу з підготовки до будівництва атомної електростанції. Він підкреслив, що уряду необхідно активніше шукати джерела енергії, альтернативні нафті й газу, поставки яких з Росії стають все дорожчими для Білорусі. «Питання про будівництво АЕС сьогодні зняте, нам треба раніше й швидше побудувати два блоки АЕС. Цей наш порятунок», — заявив президент. У свою чергу, російські експерти розходяться в думці щодо того, чи вдасться Лукашенко реалізувати свою атомну програму. Одні вважають, що для економіки його країни це непідйомне завдання, а кредити на будівництво Білорусі навряд чи дадуть. Інші ж зазначають, що будівництво АЕС є бізнесом для багатьох західних компаній, і цей чинник може переважити політичні мотиви.

Сенатський комітет відкинув план Буша щодо Іраку

Сенатський комітет США виступив проти плану президента Буша направити додаткові війська в Ірак. Контрольований демократами комітет з міжнародних відносин 12 голосами «за» при дев’яти «проти» схвалив резолюцію, що осуджує тактику Буша в Іраку. При цьому плани Буша відправити додатковий контингент в Ірак названі «не відповідними національним інтересам». Рішення комітету не має обов’язкової сили, але його прихильники сподіваються, що воно може примусити президента переглянути свої плани. Резолюція виступає проти наміру Буша направити в Ірак додатково 21500 військовослужбовців, більшість із них — у Багдад, для підтримки безпеки й припинення міжобщинних зіткнень. Рішення комітету прийняте наступного дня після традиційного звернення президента до нації, в якому Буш попросив Конгрес дати йому можливість працювати.

Меркель хоче підштовхнути глобалізацію

Західні лідери повинні переконати виборців у користі глобалізації і дати їй новий імпульс. Про це заявила канцлер Німеччини Ангела Меркель на відкритті економічного форуму в Давосі. З іншого боку, вона зазначила, що можливості для одних можуть викликати побоювання в інших. Тому вона закликала політиків створити рамки, що забезпечують справедливість глобалізації для всіх. Це, на її думку, потребує гнучкості від всіх учасників ЄС, США та економік, які нині на підйомі. Євросоюз, вважає вона, може впоратись з силами глобалізації, якщо буде діяти спільно й створить єдиний ринок для тих галузей промисловості, яких ще не лібералізували. Канцлер звернула увагу на те, що на частку ЄС припадає 15 % світових викидів вуглекислого газу. «Ми знаємо, що одних політичних декларацій недостатньо, щоб попередити майбутні наслідки зміни клімату. Тому потрібні зобов’язуючі режими й заходи щодо всіх тих, хто спричиняє викиди в навколишнє середовище», — підкреслила вона. Меркель зазначила, що розвинені країни світу особливу увагу повинні приділити науці та інноваціям, що, на її думку, є ключем до розв’язання багатьох проблем.

ООН і НАТО розширять співробітництво

Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун заявив про необхідність розширення спільних миротворчих операцій ООН і Північноатлантичного альянсу. «По суті, ми маємо дуже хороше співробітництво на рівні організацій, і в нас загальні цілі й спрямування — мир, безпека, благополуччя й захист прав людини у всьому світі. Ми говоримо в один голос», — заявив Пан Гі Мун у Брюсселі. Генсек ООН подякував НАТО за внесок у справу миру й стабільність у всьому світі, а також за працю у тісній координації з ООН. Брюссель став першим пунктом першого зарубіжного турне нового Генсека ООН, що приступив до своїх обов’язків 1 січня нинішнього року.