Коротко / Панорама дня

У Луцьку не оплачують лікарняні листки

Вже понад п’ять тисяч мешканців обласного центру Волині не можуть отримати грошей по лікарняних листках. У поліклініках і лікарнях міста... скінчилися стандартні бланки. Вони повинні надходити з Києва, та, за даними начальника міського управління охорони здоров’я Федора Кошеля, не надходять через те, що начебто не відбувся тендер на їх виготовлення. Оскільки у Луцьку щодня потребують 200 — 250 бланків лікарняних листків, проблема вийшла за межі лікарняних закладів, і нею після численних скарг лучан займається прокуратура. Адже вірогідно, що стандартні бланки зі столиці не надійдуть і до нового року. У місті знайшли вихід: видають пацієнтам лікарняну довідку, котра теж є документом. Має свою номерацію, завіряється гербовою печаткою і підписом начмеда чи головного лікаря. Проте фонд соціального страхування відмовляється оплачувати такі «лікарняні», бо вони «невстановленого зразка», повідомляє Наталія МАЛІМОН, Луцьк.

«Наша Україна»: Росія спекулює на темі Голодомору

«Наша Україна» вважає коментар департаменту інформації й друку МЗС Росії щодо теми Голодомору 30-х років ХХ сторіччя негуманним і шкідливим для гармонізації українсько-російських відносин. Про це йдеться в заяві «Нашої України», яка передана в агентство Інтерфакс-Україна в четвер. «Голодомор 30-х років як геноцид проти українського народу, на думку багатьох українських і зарубіжних дослідників, це друге за масштабом масове вбивство за національною приналежністю в ХХ сторіччі: між вірменською різнею 1915 року й Голокостом проти європейських євреїв під час Другої світової війни», — зазначається в заяві. У документі підкреслюється, що й сьогодні «навколо цієї теми продовжують кипіти політичні пристрасті й спекуляції в основному на території Росії». «Наша Україна» вважає своїм обов’язком заспокоїти російську сторону: в геноциді проти українського народу 30-х років минулого сторіччя винні не росіяни, а тоталітарна машина радянської імперії», від якої постраждали представники різних національностей, в тому числі й росіяни», — наголошується в заяві. У коментарі департаменту МЗС РФ від 25 жовтня зазначалося, що кампанія навколо Голодомору 1932 — 1933 років у колишньому СРСР практично піднесена до рівня державної політики й «множаться заклики, щоб Верховна Рада України ухвалила закон, який закріпив би політико-правову оцінку Голодомору як геноциду українського народу, робляться недвозначні натяки на виплату деяких компенсацій». Як зауважують у коментарі, «й, звичайно ж, «стрілки годинника» нерідко переводяться на сьогоднішню Росію», а питання про Голодомор українська сторона цілеспрямовано роздмухує на міжнародному рівні». Відповідаючи на коментар департаменту інформації МЗС Росії, «Наша Україна» вважає «неприпустимими й неконструктивними подібні висловлювання державної установи Росії, які фактично виправдовують злочини проти українського народу, й заявляє, що це не сприяє утвердженню й розвитку добросусідства між нашими країнами».

Мер Харкова піде на поклін до Гурченко

Поширена в численних ЗМІ інформація про те, що створений скульптором Сейфаддіном Гурбановим монумент Людмили Гурченко не хочуть встановлювати в Харкові, як це було заявлено раніше, дійшла до «винуватиці» цієї історії з пам’ятником в доволі образливому світлі. Це визнав мер Харкова Михайло Добкін і пообіцяв повернути прихильність Людмили Марківни до земляків. Мер Харкова нарікає не тільки на журналістів, але і скульптора, який повідомив про встановлення пам’ятника в певному місці і запросив на його відкриття Гурченко, коли не було ще розроблено концепцію його розміщення в місті. Як результат, з’явився прощальний лист — реакція Людмили Гурченко, адресований харків’янам-землякам. Увесь лист сповнений гіркотою образи на Харків, який, заявивши про подарунок, потім відмовився від нього. «Разве о подарке расспрашивают или нужно согласие? Подарок просто дарят. Или НЕ дарят» — говориться в листі. Людмила Марківна попросила владу міста не встановлювати їй пам’ятників ні за життя, ні після, а в кінці написала — «Прощай любимый город». У листопаді в Харкові відкриється міжнародний фестиваль естрадної пісні імені Клавдії Шульженко, на який приїдуть 20 виконавців з Росії, Молдови, Білорусі і України. Організатори фестивалю побоюються, що цього року постійний член журі конкурсу — Людмила Гурченко — не приїде через сварку з пам’ятником. Михайло Добкін заявив, що подбає про особисту зустріч з Гурченко і пояснить їй ситуацію. Для цього йому, можливо, доведеться їхати до Москви, де він і буде її просити приїхати до Харкова. Таке ж бажання висловив і скульптор Сейфаддін Гурбанов, який частково бачить у собі причину прикрощів, пов’язаних з пам’ятником , повідомляє Марина ГОЛІНА, Харків.

Полтавські автогонщики перемогли в Туреччині

Екіпаж з міста Кременчука з Полтавської області переміг в престижному автозмаганні «Rally of Turkey». Наші співвітчизники на трасі Кемер—Анталія (гірський серпантин та каміння) випередили суперників з Йорданії та господарів — турків. У своєму класі вони стали першими, а в загальному заліку посіли 23-тю сходинку.

Команда у складі Юрія Шаповалова (до речі, депутат Кременчуцької міськради і директор мережі магазинів «Фокстрот») та Любомира Шумакова є багаторазовим призером українських раллі, але на це світове змагання потрапила вперше. Екіпаж виступав на своєму автомобілі Mitsubishi Lancer Evo VIII. Інший український екіпаж у складі абсолютних чемпіонов України ралі 2004 року Валерія Разумовского та Ігоря Султанова виступив менш вдало, бо зійшовши з дистанції, не зумів потрапити до трійки призерів, повідомляє Євген БИРЖ, Полтава.

Ющенко й Халонен обмінялися орденами

У ході офіційного візиту до Фінляндії Президент України Віктор Ющенко нагородив президента Фінляндії Тар’ю Халонен орденом Ярослава Мудрого I ступеня за «видатний особистий внесок у розвиток україно-фінського співробітництва». Кроком у відповідь стало вручення фінським президентом українському колезі вищої державної нагороди «Орден білої троянди». У рамках цього візиту Президент України зі своїм фінським колегою взяли участь у відкритті ділового форуму «Україна: нові можливості для бізнесу та інвестицій».

ЄС та Україна парафують угоди

У ході саміту Україна — ЄС у Хельсінкі Україна та Європейський Союз парафують угоди про спрощення візового режиму й про реадмісії, заявляє європейський комісар з питань зовнішніх відносин і політики сусідства Беніта Ферреро-Вальднер. Єврокомісар зазначила, що завдяки цим документам «студенти, академіки, дипломати отримають можливість подорожувати легше й простіше». Голова місії України при ЄС Роман Шпек уточнив, що для досягнення компромісу сторони пішли двома шляхами. «По-перше, ЄС значно збільшує обсяги допомоги на розвиток прикордонної, митної інфраструктури й усе, що з цим пов’язано. З іншого боку, Україна прийняла, як компроміс, рішення про дворічний перехідний період для реадмісії громадян третіх країн або осіб без громадянства», — пояснив Р. Шпек.

Аргентина звинувачує Іран в організації вибуху

Уряду Ірану пред’явлені офіційні обвинувачення в організації вибуху поблизу єврейського культурного центру в Буенос- Айресі 1994 року, у результаті якого загинули 85 осіб, 300 отримали поранення, а будівля центру була повністю зруйнована. У зв’язку з цим аргентинські прокурори закликають арештувати колишнього іранського президента Хашемі Рафсанджані й сімох інших підозрюваних. Прокурор Альберто Нісман, який веде справу про вибух, обвинуватив офіційний Тегеран в організації теракту за допомогою бойовиків ліванського радикального угруповання «Хізбалла». Однак Іран і «Хізбалла» вже неодноразово відкидали свою причетність до вибуху в Буенос-Айресі. Обвинувачення назвало деяких осіб, причетних, на його думку, до організації вибуху. Однак по цій справі поки нікого не засудили. Знищений культурний центр був найбільшим в Аргентині — країні, в якій живе найбільша єврейська громада Латинської Америки. 1992 року також прогримів вибух біля ізраїльського посольства в Буенос-Айресі, внаслідок якого загинули 29 осіб. Цей злочин залишається нерозкритим.