Коротко / Панорама дня

Iгор Лубченко: обережнiше!

Голова Національної спілки журналістів України Ігор Лубченко закликає керівників усіх структур нової влади не робити заяв, які можуть деморалізувати колективи ЗМІ, «посіяти в їхніх працівників, а також передплатників і читачів зневіру у майбутнє цих видань». Відповідна заява, розповсюджена вчора, була зроблена І. Лубченком з приводу слів державного секретаря Олександра Зінченка, який сказав, що «треба знищувати як клас засоби масової інформації галузеві», бо вони «хвалять свої галузі». Голова НСЖУ не може погодитись із цим висловлюванням. «Скажімо, газета «Культура і життя» не галузь хвалить, пише про її проблеми, знайомить читацький загал iз історією і сьогоденням мистецтва, культури, зосереджується на питаннях діяльності клубів, бібліотек, художніх секцій. Так само чинив і журнал «Українська культура», по суті знищений чиновниками адміністрації попереднього президента», — йдеться у заяві. І. Лубченко переконаний, що галузеві видання необхідні, бо «допомагають методичними порадами, розповідями про передовий досвід». Разом з цим голова НСЖУ вказує, що ці видання не виживуть без державної підтримки: «В інших виданнях є реклама, якої позбавлені галузеві газети і журнали». «Національна спілка журналістів України давно говорить про необхідність роздержавлення ЗМІ. Але це не можна робити помахом руки губернатора чи держсекретаря. Треба передусім створити економічні умови для цього — передати редакціям приміщення, побудовані за кошти, які зароблялися десятиліттями редакційними колективами, майно, зберегти за журналістами соціальні гарантії», — пише І. Лубченко. І додає, що відмова від фінансової підтримки цих ЗМІ сьогодні аморальна, бо владні структури — засновники цих видань, взяли на себе зобов’язання, проводячи передплату цих ЗМІ на 2005 рік.

Держсекретарі повертаються

В Україні буде відновлено інституцію державних секретарів, дискредитовану попередньою владою, а міністрам надаватимуться політичні функції, повідомив віце-прем’єр iз питань європейської інтеграції Олег Рибачук. «Ми повертаємося до держсекретарів, ідея яких була повністю дискредитована тим, що вони призначалися «оком государевим з адміністрації президента і були насправді конфліктним органом у системі міністерства», — сказав О. Рибачук журналістам учора в Києві. За його словами, передбачається, що держсекретарі не мінятимуться зі зміною уряду. «Це фахівці, експерти, які мають професіонально працювати. Держсекретарі призначатимуться без будь-якого відношення до структури секретаріату України, і Президент на цьому наголошував неодноразово», — цитує віце-прем’єра Інтерфакс-Україна. Він повідомив, що уряд у суботу ще раз розгляне нову структуру Державного управління, що відповідає європейським стандартам. «Якщо коротко казати, то принципова різниця в тому, що в кожному європейському уряді існує кілька десятків секторів держуправління. Ми зараз підготували 29, але вже треба додавати. У поляків — 32 сектори. Це цеглинки, з яких вибудовується уряд. Один міністр може вести один сектор, а може два-три», — сказав О. Рибачук. Нагадаємо, що інституцію держсекретарів (вони замінили заступників міністра) було введено указом президента Леоніда Кучми в травні 2001 року. У травні 2003 року інституцію держсекретарів було скасовано.

Освіта буде безкоштовною, але не скоро

Учора новий міністр освіти Станіслав Ніколаєнко заявив на прес-конференції, що не має наміру здійснювати якісь різкі кроки в плані зміни дорученої йому сфери, він з повагою ставиться до всього того, що було зроблено його попередниками. Проте за нових умов, вважає новий міністр, треба діяти по-новому.

Одним iз пріоритетів Станіслава Ніколаєнка є безкоштовна освіта. Курс на неї буде взято вже сьогодні, а шляхи досягнення бажаної мети коригуватимуться залежно від міри наповнення державної кишені. Нині за рахунок батьківських коштів в Україні навчається близько 53% студентів, а внески підприємств у освіту своїх співробітників — мізерні. У зв’язку з прийняттям нового закону, що звільняє від додаткової сплати податку на виділені на освіту підприємством кошти, на нове керівництво чекає збільшення поповнення освітньої скарбниці за їх рахунок. У міру матеріальних можливостей задумано продовжувати збільшувати також і кількість безкоштовних (бюджетних) місць для отримання вищої освіти.

Особлива увага приділятиметься якості і доступності освіти. І розглядатиметься вона в рамках європейської інтеграції — в ракурсі приєднання України до Болонського процесу.

Можливість подолати корупцію міністр бачить у всіх ланках системи. І починати цю боротьбу він збирається з підвищення зарплати педагогам. Ставка вчителя сьогодні становить 316 гривень після університету, а професора, що пройшов складний науковий шлях, — 750 гривень (називаються ставки після останнього січневого підвищення). За такого рівня оплати праці педагогів будь-які шляхи боротьби з корупцією в освіті, на думку міністра, ефективними не будуть.

Ще один пріоритет — формування інформаційно-освітнього наукового простору, інформаційне забезпечення науки і освіти. Задумано з’єднати всі комп’ютери освітньої сфери в єдину мережу, перевести підручники в електронний вигляд. Таким чином школяр зможе користуватися навіть підручниками інститутів, не кажучи вже про звернення до електронної форми підручника, що з тих або інших причин у паперовому вигляді виявився недоступним. Білл Гейтс пообіцяв допомогти з програмним забезпеченням за пільговою ціною: для ВНЗ ціна за одну ліцензійну програму — 30 у. о, а для шкіл — 5 у. о.

Нинішній вступ до ВНЗ орієнтуватиметься на досвід «Могилянки», яка вже багато років використовує тестову систему під час відбору абітурієнтів, захищаючи цей процес від можливої корупції. Щодо центрів зовнішнього тестування було сказано, що вони наразі ще продовжать роботу в експериментальному режимі, оскільки введення за їх допомогою одного іспиту (що означає як закінчення школи, так і вступні бали до вищих навчальних закладів) — справа дуже дорога і вимагає тривалого часу на введення по всій країні. Людмила РЯБОКОНЬ, «День».

Україна — за оновлення відносин із Францією

Україна потребує допомоги для розв’язання проблем, пов’язаних із наслідками аварії на Чорнобильській АЕС 1986 року, заявив Президент Віктор Ющенко. Про це він повідомив під час зустрічі з лідером французької партії «Союз за народний рух» Ніколя Саркозі, який прибув до Києва з дводенним візитом. Співрозмовники також наголосили на необхідності спрощення візового режиму між Україною та ЄС для різних категорій громадян, зокрема студентів. На зустрічі з Н. Саркозі В. Ющенко зазначив, що Україна взяла на себе «політичне завдання — оптимізувати політичні відносини з Францією». У середу також відбулася зустріч Н. Саркозі та міністра закордонних справ Бориса Тарасюка (на фото). Глава зовнішньополітичного відомства поінформував французького політика про пріоритети внутрішньої та зовнішньої політики нової України, повідомляє прес-служба МЗС України.

Лiдера СДПУ(О) стурбували заяви Тарасюка

«Нещодавно з боку міністра закордонних справ України Бориса Тарасюка прозвучали вкрай безвідповідальні заяви, фактично спрямовані на згортання українсько-російських відносин і скасування домовленостей щодо створення Єдиного економічного простору», — про це йдеться в заяві голови СДПУ(О) Віктора Медведчука, яку розповсюдила прес-служба партiї. Він, зокрема, зазначає: «Керівництво МЗС, очевидно, не розуміє, наскільки небезпечними для економіки нашої країни є спроби будувати зовнішню політику винятково на засадах одного вектора. Антиросійські сигнали, які сьогодні йдуть з Михайлівської площі, вже завтра можуть обернутися вагомими збитками для тисяч українських підприємств, втратою робочих місць, погіршенням економічної кон’юнктури, появою нових митних бар’єрів, впровадженням жорсткіших квот і ліцензій у торгових відносинах двох держав, погіршенням становища наших громадян, які працюють у Росії. Вустами свого міністра МЗС фактично взяло на себе відповідальність за підрив надзвичайно корисної для України економічної взаємодії з Російською Федерацією та іншими державами СНД. Це — шлях у безвихідь, який можуть обрати тільки безвідповідальні політики». Як зазначає В. Медведчук, «підготовка й досягнення домовленостей щодо ЄЕП є наслідком копіткого й тривалого узгодження позицій його учасників з урахуванням національно-державних інтересів кожної сторони». «Укладення угод з питань ЄЕП, які передбачають формування на євразійському просторі зони вільної торгівлі та надзвичайно потужного спільного ринку, відповідає нагальним потребам української економіки. Від їх реалізації залежить створення нових робочих місць, збереження та розвиток базових галузей промисловості, зокрема, її високотехнологічного сектору», — зазначає голова СДПУ(О).

Принц Чарльз має намір одружитися

Принц Чарльз, спадкоємець британського трону, має намір невдовзі взяти шлюб зі своєю давньою подругою Каміллою Паркер-Боулз. Точної дати весілля названо не було, однак імовірно це може статися 6 квітня. Принц Уельський у минулому був одружений з принцесою Діаною, яка загинула в автокатастрофі в Парижі 1997 року. На той час вони вже були розлучені. У Чарльза та Діани — двоє синів — принц Вiльям та принц Гаррі. Принцеса Діана одного разу заявила, що стосунки чоловіка з Паркер-Боулз стали однією з причин її розлучення. Судячи з опитування громадської думки, проведеного минулого року, 32% британців підтримують шлюб спадкоємця престолу з Каміллою, 29% виступають проти, повідомляє Бі-Бі-Сі.

У Греції — новий президент

Парламент Греції обрав на посаду президента країни 76-річного Каролоса Папуліаса. Він змінить Константіноса Стефанопулоса, який завершує два п’ятирічні терміни повноважень. Як повідомляє РІА «Новости», новий глава держави брав участь в Опорі німецькій окупації під час Другої світової війни, а пізніше був одним із керівників опозиції диктатурі «чорних полковників». З 1974 року є членом Всегрецького соціалістичного руху ПАСОК, займав посаду міністра закордонних справ. Партія ПАСОК втратила владу на парламентських виборах у березні 2004 року. Проте прем’єр-міністр країни Костас Караманліс, який представляє правлячу правоцентристську партію «Нова демократія», запропонував парламенту кандидатуру з опозиції. Згідно з конституцією Греції, президент є главою держави, однак управління країною зосереджене в руках уряду на чолі з прем’єр-міністром, який представляє парламентську більшість.