Костянтин ГРИЩЕНКО: Темпи і методи наближення до членства в НАТО визначаються не в Вашингтоні, а в Києві
— Чи можна говорити про появу нових обнадійливих тенденцій у вiдносинах між Україною та Сполученими Штатами? Як взагалі можна було б охарактеризувати ступiнь уваги США до України на цей момент?
— Вживаючи термінологію метеорологів, я сказав би, що стрілка барометру політичної погоди потроху починає рухатися в напрямку до позначки «ясно». Тональність, а головне — зміст двостороннього діалогу останнім часом змінилися на краще, зараз у ньому переважають позитивні ноти, націленість на перспективу. Це не означає, що одного чудового дня в Вашингтоні вирішили заплющити очі на дійсно існуючі у наших відносинах проблеми, навпаки, нам про них постійно нагадують. Але змінюється на більш об’єктивний підхід до різнопланових подій, увага концентрується на тих сферах співробітництва по лінії зовнішньополітичних, військових, економічних відомств двох країн, які є всі підстави відносити до стратегічних, та де можна розраховувати на практичні результати вже найближчим часом. Доказом цього є нещодавня успішна робота Українсько-американського комітету з питань економічного співробітництва, рішення США не застосовувати проти України санкції FATF, підтримка американськими представниками прагнень України щодо вступу до СОТ на переговорах в Женеві в лютому. На користь такої оцінки, на мій погляд, свідчать i деякі моменти так званого «перегляду політики США щодо України», який відбувся на початку 2003 р., а саме — визнання безумовної пріоритетності для національних інтересів Сполучених Штатів успішного розвитку України як демократичної ринкової країни та готовність США сприяти цим процесам, вживаючи при цьому термін «залученість».
— Який вплив на українсько-американські відносини справляє питання про «Кольчуги»?
— Вплив проблеми «Кольчуг» на відносини залишається однозначно негативним, але вона сьогодні вже не є блокуючим фактором у двосторонніх стосунках. Нагадаю, що наша країна провела власне розслідування розміщення «Кольчуг», за результатами якого було чітко встановлено, що «Кольчуги» з України в Ірак ніколи не поставлялися. Ми доклали безпрецедентних зусиль, щоб зарубіжні експерти таки переконались у неможливості таких поставок до Іраку, й прагнемо остаточно закрити це питання. Сподіваюсь, що позиція американської сторони щодо «Кольчуг» в подальшому наближатиметься до більшого взаєморозуміння сторін . На користь цього говорить й надрукована 27 лютого у «Вашингтон таймс» стаття Р.Скарборо, присвячена всебічному аналізу потенціалу протиповітряної оборони Іраку, в якій, до речі, констатується факт ретельного збирання американцями протягом останніх 13 років розвідувальних даних про розміщення Багдадом засобів радіолокації. Так-от, у цій статті про навіть гіпотетичну наявність «Кольчуг» в Іраку немає згадки. — Чи можна розглядати можливе відправлення Україною спецбатальйону до регіону Перської затоки як можливість поліпшити відносини? Чи може йтися про фінансову підтримку Вашингтона для транспортування та розгортання цього батальйону?
— Так, участь українського батальйону у захисті населення сусідніх з Іраком країн від нападу з використанням хімічної чи біологічної зброї буде позитивно розцінена Сполученими Штатами і в цілому міжнародною спільнотою. Технічні деталі щодо транспортування, розгортання та інших аспектів перебування українських військових в районі Перської затоки ще проробляються, але американська сторона вже виявила готовність брати участь у фінансуванні такої акції.
— Якою є реакція в США на останні події в українсько- російських відносинах (призначення за ініціативи Президента РФ В.Путіна Президента України Л.Д.Кучми главою Ради СНД, підписання заяви про Єдиний економічний простір)?
— Останні події в українсько-російських відносинах викликали значну зацікавленість у США. Втім, американський політикум поки що утримується від остаточних оцінок прийнятих рішень. Основна теза коментарів американських політиків і дипломатів зводиться до того, що якщо їх реалізація призведе до відчутного економічного зростання в Україні на принципах ринкової економіки, то такий розвиток подій буде тільки вітатися.
— Посол США в Україні К.Паскуаль в останніх заявах висловлював стурбованість деякими проявами, на його погляд, посилення експансії РФ в Україну, чи можна це вважати проявом геополітичної боротьби за Україну?
— Україна є досить важливим і впливовим чинником міжнародних відносин, отже, те, що вона враховується у різних геополітичних схемах сусідніх та досить віддалених держав — явище цілком закономірне. Втім, фокус геополітики сьогодні з усією очевидністю сконцентрований на Близькому Сході й геополітичні переваги Україна насамперед може отримати, якщо вона не залишиться осторонь домінуючих у міжнародній спільноті тенденцій розв’язання «іракської» кризи, які визначатимуть світовий розвиток в найближчій перспективі.
— Чи можна вважати США лобістом інтересів України в НАТО?
— Так, Сполучені Штати на сьогодні надали цьому напряму вагу одного з наріжних принципів своєї політики щодо України. Це відповідає нашим інтересам, до того ж темпи, форми й методи наближення України до членства в НАТО жодним чином не визначаються у Вашингтоні, а цілком є справою Києва. Практична допомога з боку американців у реформуванні Збройних сил України є доволі суттєвою і потрібна перш за все нам самим. У вже згаданому «перегляді» чітко заявлено про те, що США активно підтримуватимуть План дій НАТО — Україна та готові співробітничати з урядом України у його втіленні. Навіть у період ускладнень наших двосторонніх відносин адміністрація Дж.Буша ніколи не ставила під сумнів мету інтеграції України в НАТО.
