Кредити пахнуть ризиками

Прем’єр-міністр Анатолій Кінах на другому поспіль засіданні Кабінету Міністрів жорстко розкритикував НБУ через завищені, на його погляд, кредитні ставки в українських банках. «Банківська система неефективна, насамперед, через ізольованість від реальних секторів економіки», — вважає прем’єр. Глава Кабміну дивується, чому при рівні інфляції за останні 14 місяців у 5,7% середня вартість кредитів в Україні становить близько 30% річних. Прем’єр-міністр побоюється, що вітчизняні банки виявляться нездатними активізувати свою фінансову політику услід за ростом економіки. «Ця проблема для України сьогодні є однією з головних», — говорить Кінах.

Банкіри пояснюють нинішній рівень кредитних ставок дорожнечею ресурсів, що залучаються на ринку. «Якщо ми беремо внески за ставкою під 30%, то потрібно розуміти, що кредити нижче цього рівня бути не можуть. Адже банк повинен хоч щось заробляти. Це елементарно», — пояснює кредитний інспектор «Промінвестбанку» Олег Шестопал. На його погляд, позитивні тенденції в українській економіці вже зараз починають впливати і на кредитну політику банків, але це процес багато у чому інерційний, і його результати виявляться лише через певний час. Очевидно, перш ніж подешевшають кредити, потрібно, щоб знизилися і ставки, за якими банки залучають кошти вкладників. До речі, у березні ця тенденція вже намітилася практично у всіх українських банках.

Тим часом стурбованість з приводу того, що кредитні ставки і зростання економіки змінюються не синхронно, висловив і віце-прем’єр з питань АПК Леонід Козаченко. «Як нам працювати з банками, якщо кредитні ставки навіть вищі, ніж у минулому році?» — запитує віце-прем’єр. Він не виключає, що цього року агропромисловий комплекс буде вимушений знизити об’єм кредитування у банках. Причому не через зменшення потреб, а «завдяки» дуже високій ціні банківських грошей. Спроби вплинути на ситуацію адміністративним шляхом поки що успіху не мають. «Ми запитуємо у Національного банку, чому такі високі ставки, і вони не можуть відповісти», — бідкається Козаченко.

Проте на запитання журналістів Нацбанк відповідає без проблем. «Кредити дорогі тому, що у банках багато старих поганих активів. Багато кредитів, виданих у минулі роки, не було погашено, ці збитки лягають на банки, котрі вимушені компенсувати втрати високими ставками нових кредитів», — вважає заступник голови НБУ Анатолій Шаповал. Простіше кажучи, те, що банки не змогли отримати у період падіння економіки, вони намагаються повернути зараз. Саме тому, зі слів Анатолія Шаповала, ставки високі, навіть незважаючи на зниження Нацбанком офіційної облікової ставки до 12,5%.

Проте НБУ не виявляє особливого ентузіазму при вливанні коштів по ціні облікової ставки. І без того об’єм грошової маси в українській економіці минулого року збільшився на 46%. Будь-яка штучна гривнева інтервенція у таких умовах загрожує додатковими курсовими ризиками на валютному ринку. Адже якщо гривні у економіці виявиться більше, ніж потрібно, вона стане дешевшати. Виходячи з цього, Нацбанк переважно зацікавлений якраз у тому, щоб національних грошей економіці не вистачало. Це дозволяє ефективніше регулювати баланс на валютному ринку.

На останньому засіданні Кабінету Міністрів з цього приводу трапилася досить гостра дискусія. Міністр економіки Олександр Шлапак говорив про необхідність відновити девальвацію гривні, щоб стимулювати зростання експорту, що здає позиції останнім часом. Але голова НБУ Володимир Стельмах виступив категорично проти цієї ідеї. На його думку, економіка країни буде розвиватися швидше в умовах стабільності курсу національних грошей. Сама дискусія в уряді з приводу майбутнього гривні говорить про те, що валютні ризики у країні залишаються високими. І керівництву уряду, очевидно, варто враховувати, що і цей чинник нестабільності банки будуть закладати у ставку при видачі кредитів.

Ніби у відповідь на слова Леоніда Козаченка, підвищену ризикованість відзначають банкіри і коли мова заходить про кредитування села, адже цей бізнес залежить передусім від примх погоди. «Агропромисловий комплекс завжди є галуззю підвищеного ризику для банків. Причому це стосується не тільки українського АПК. У всьому світі вважається, що вкладати гроші у сільське господарство дуже ризиковано. Це, звичайно ж, впливає на ставку кредитів», — говорить начальник кредитного управління «Укрсоцбанку» Наталія Нишпорська. Але, з її точки зору, українські банки «дуже хочуть працювати з селом», так що дефіциту цікавих кредитних пропозицій для сільських господарств не передбачається. Загалом же Наталія Нишпорська зазначає, що ставка кредиту — це компроміс між попитом клієнтів та інтересом банку, так що в інтересах стабільної економіки кредити будуть неминуче, хоч і поступово, дешевшати.

Що ж до невідповідності ставок кредитів та інфляції, то очевидно, на роль більш об’єктивного показника стабільності української економіки претендує саме ціна грошей у банках. Фінансисти, як ніхто інший, чуйно реагують на рівень ризиків. І якщо вони вважають, що видавати кредити потрібно під 30%, а не під 15, значить, оптимістичні оцінки уряду стану української економіки ще вимагають підтвердження.