Крок за кроком

— Перший візит як міністр оборони ви здійснюєте на Захід. Чи цей факт є ознакою того нового мислення, про яке ви згадували, коли намагалися переконати українські політичні еліти у слушності ідеї участі України в стабілізаційних процесах в Іраку? Чи це просто спонтанний крок?

— І те і друге. Мій колега Єжи Шмайдзінський учора розшифровував таку закономірність: саме зараз, саме сьогодні Україна, її оборонне відомство якнайтісніше співпрацює з Польщею. Мій перший неофіційний, тобто робочий візит за межі України також був до Польщі, до Кракова, і перший офіційний візит — також до Польщі, але до Варшави.

— Пане міністре, чи під час ваших розмов, зустрічей з польськими лідерами, з президентом Квасневським зокрема йшлося про можливість входження українського представника в Тимчасову цивільну адміністрацію в Іраку?

— Таке питання обговорюється, але воно є предметом переговорів зі Сполученими Штатами і Великою Британією.

— Чи Польща тут підтримала б Україну, якби така ймовірність виникла?

— Так, Польща підтримає.

— Вранці 15 серпня представник польського уряду пан Земке в інтерв’ю для польського телебачення сказав, що деякі польські вояки в Іраку погано переносять спеку і таких треба забирати назад в Польщу. Як це відбувається серед українського контингенту?

— Люди є люди. Більшість наших вояків добре переносять спеку, але в декого були й теплові удари... У одного військовослужбовця є деякі ускладнення, і він буде повернутий додому. Це пов’язано з тим, що контингент не пройшов адаптації. І таке було не тільки серед вояків українського чи польського контингентів. Тому що 51 градус, плюс одяг, бронежилет, каска, а якщо це ще й у бронетранспортері... Температура досягає 90 градусів, і тому навіть дуже здорові люди важко це переносять.

— У складі польського контингенту в Іраку бракує фахівців, які можуть вільно спілкуватися з іракським населенням, про це говориться, зокрема, в Польщі. Чи Україна заповнила цю прогалину? Чи є серед українських військових в Іраку люди, які мають афганський досвід, тобто радянсько-афганську війну?

— Ні, учасників афганської війни в нашому контингенті немає, але більше 30 відсотків серед наших військових — це ті, хто має досвід миротворчої діяльності.

— Євгене Кириловичу, а якою мовою спілкуються наші з іракцями? Чи є багато осіб зі знанням англійської мови? Чи є серед них арабісти?

— Є близько сорока чоловік, які володіють англійською мовою, є професійні перекладачі і є небагато, троє, що володіють арабською, саме іракським варіантом. Зараз готуються перекладачі з арабської мови для наступного контингенту.

— Чи в розмовах із польськими колегами йшлося про конкретне виконання Україною Плану співпраці України з НАТО?

— Так, предметом наших переговорів була не тільки наша співпраця в Іраку, а й двостороннє співробітництво. Результатом є підписання угоди про побратимські стосунки двох наших військових підрозділів, а також і питання співпраці з НАТО, особливо те, що стосується реформування оборонної сфери.

— Пане міністр, дозвольте делікатне питання.

— Так.

— Перед вашим приїздом до Польщі «Газета Виборча» у репортажі про відправлення українського контингенту до Іраку написала таке: «...проводжаючи вояків до Іраку, Євген Марчук казав: «...«Хай вас Бог провадить!» — таке сказав колишній офіцер КДБ...» Це я цитую польську «Газету Виборчу». Скажіть, це просто фраза, чи так проводжала вас мама в дорогу колись? Це щось нове у вашій лексиці?

— Наші вояки пішли не на військову прогулянку і не на військово-туристичну акцію, їхня місія пов’язана з великим ризиком для життя. Всі ті, хто відповідає за наших військових і хто займався їхнього підготовкою, це все добре розуміють. І сказавши в кінці: «Хай береже вас Господь», я це сказав не «по тексту»... Не з написаного...

— Розумію. Як, на вашу думку, може вплинути на репутацію України той неприємний інцидент з нелегальним перевезенням палива, до якого начебто причетний український екіпаж? Дехто каже, що це провокація.

— Зараз відбувається розслідування, але, я думаю, до цієї ситуації, до нашої участі в стабілізаційних силах і до співпраці з поляками й зі Сполученими Штатами це не буде мати ніякого стосунку і ніяк не вплине. Я хотів би ще сказати, що ми домовилися з паном Шмайдзінським, а також із паном Мареком Сівецом, і є згода на це Президентів України та Республіки Польща, що другого — третього вересня ми втрьох (і з нами будуть по два- три чоловіки, які відповідали і відповідають за безпеку та спорядження наших військових) вирушимо до Іраку, до наших контингентів...