Криза закінчується

Всі прийняті урядові заходи — від заколисування населення до адміністративної заборони курсу і продовження (учетверте і до останньої краплі крові) умовно добровільної конверсії ОВДП — результатів не дали, а лише розтягли катастрофу у часі. Не допомогло навіть те, що сам шеф Нацбанку Віктор Ющенко «мав передчуття, що конкретні позитивні показники, які б (!) характеризували стабілізацію ситуації, близькі» (ось вона — вершина абстракції думки, чого не скажеш про інтуїцію).

Перед смертю нового валютного коридору Нацбанк у особі Мінфіну втратив майже 200 млн. грн., погасивши середньотермінові ОВДП 1997 року, не обміняні на конверсійні облігації. Але що цікаво, НБУ «переконливо попросив» комбанки, котрі отримали ці гроші, перевести їх на депозитні рахунки НБУ або реінвестувати в інші державні боргові зобов’язання. Тут уже не витримали нерезиденти і залементували, що неможливість (завдяки НБУ) конвертувати гривневі доходи від цих облігацій ні що інше, як дефолт — відмова від виконання зобов’язань шляхом зміни «правил гри». А уряд їм спокійно так, словами начальника казначейства «Райффайзенбанк-Україна» Сергія Монюхи агентству Інтерфакс-Україна, відповідає: під текстом відповідної постанови немає підпису В. Ющенка, а це означає, що Нацбанк і не зобов’язаний зовсім виконувати норми постанови, оскільки є незалежним (навіть від Кабміну) держорганом.

Але Нацбанк старається і, припинивши витрачати свій резервний фонд на штучну підтримку гривні, заходився шукати грошики добре відомими методами надягання гамівних сорочок на «грошові жили». По-перше, зобов’язав комбанки до кінця поточного тижня надати «повну й розгорнуту інформацію» про наявність валюти на власних валютних рахунках деяких підприємств. По-друге, наказав все тим же банкам за «дорученням підприємств і розрахункових документів» беззаперечно стягнути кошти з їхніх основних рахунків. Словом, траурна процесія проясняється: попереду банки, за ними — добите національне виробництво. Зміст некрологів також не складно передбачити. Спочатку В. Ющенко скаже щось про кризу і загальний контроль з уведенням нового валютного коридору. Потім міністр фінансів Ігор Мітюков, пустивши сльозу, — кілька слів про необхідність плаваючого курсу. А потім почнуть шукати винних. Тут Л. Кучма про відсутність більшості в парламенті скаже, а прем’єр пообіцяє врятувати гривню, заваливши бюджет зібраними податками і повернутими боргами...

До речі, іноді хочеться бути урядом, таким собі ні за що не відповідаючим, відчуженим суб’єктом. Криза буянить щосили, промисловості й дрібним банкам вже куплено білі тапки турецького виробництва, на чорному ринку за долар дають 4.50, пачка «Аріелю» коштує майже шість гривень, народ на грані зриву, зарплат не платять, а прем’єр суворо обіцяє покарати банки, котрі грають на ринку ОВДП, ніби не знаючи, що на цьому самому ринку ось уже четвертий тиждень ніхто і ні у що не грає. Але пальма першості в пошуку пояснень безумовно належить міністрові економіки Василю Роговому. Він (еврика!) знайшов причину кризи. Вона проста — «реформи проводилися не в тому напрямку». Та невже, а вони проводилися? І в якому такому напрямку, цікаво було б знати? У відповідь абсолютно серйозна заява: «Назріла необхідність зміни функцій уряду, його місця у комерційній діяльності, що знайшло відображення в пакеті антикризових заходів уряду». Все ясно. «Антикризовий» пакет — це такий собі бізнес-план Кабміну, свого роду презентація комерці

йної діяльності. Шкода тільки, що розплачуватися за цей «товар» доведеться вимушеному і постійному «покупцеві» усього урядового виробництва, тобто платникові податків. До речі, цьому ж міністрові належить і жарт про те, що інфляція у вересні становитиме 7,5%. І все це, за словами Л. Кучми, — «як ніколи професійний уряд». Не виключено, що саме тому й криза в нас не яка-небудь, а сама що не є «професійна» — глибока і серйозна.

ДО РЕЧІ

Перебуваючи в своєму окрузі в Житомирі, колишній голова Фонду держмайна Юрій Єхануров висловився щодо антикризових заходів уряду. За його словами, вони викликають дуже великі дискусії, і не всі з них однозначно позитивно сприйняті працівниками комерційних банків, деякими урядовцями, депутатами і, найголовніше, підкреслив він, населенням, підприємцями і підприємствами, повідомляє кор. «Дня» Валерій КОСТЮКЕВИЧ собливо, за висловом народного депутата, йому не подобається непослідовність, що проглядається в ідеях владних інституцій, і зокрема те, що якесь рішення приймалося, а потім йшов, за його визначенням, «відкат». Як приклад він навів введення 75% обов’язкового продажу іноземної валюти, вирученої підприємствами, що швидко був знижений до 50%. «Підбурили народ, підняли шум та гам навколо... І все», — прокоментував ситуацію Ю. Єхануров. «Друге, — продовжив він, — коли ввели конверсію державних цінних паперів у банках, сказали, що вона буде добровільною, раптом ввели як обов’язкову — кілька днів буквально буря

була у комерційних банках — а потім, після виступу Президента сказали, що буде вона добровільною». На думку народного депутата «є відчуття, що в уряді немає єдиної точки зору навіть на те, що вже прийнято». Його здивування як колишнього урядовця викликає й те, «що підписані урядом чи Президентом документи дискутуються деякими відомствами.

№185 29.09.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»