Перейти до основного вмісту

Куля та п’ятірка

07 грудня, 00:00

Їду в метро дивитись новий фільм. Не так щоб поспішаю, проте повністю занурений в статтю, котру треба здати наступного дня. Перечитую і виправляю чернетку на ходу. Вже на виході зі станції, біля ескалаторів, дівчина, що йде назустріч, упускає зібганий синій папірець. За всіма ознаками це купюра в 5 гривень. Кілька секунд невідомо чому тягну, мабуть, ще стаття в голові. А коли вже хочу щось сказати, хлопець, що йде слідом за дівчиною, швидко нахиляється і підбирає гроші. Так нічого і не вдіявши, піднімаюся ескалатором. Кляте гальмо... Треба ж хоч інколи відриватися від своїх паперів! Що тобі завадило зреагувати на мить раніше? Адже сам неодноразово губив гроші, знаєш, як це дратує і засмучує. А так би йшов зараз з відчуттям виконаного обов’язку, з подякою від незнайомої людини.

З іншого боку, все трапилося надто швидко. Та й стаття забила голову... мабуть. Міг би сказати і вже тоді, коли второпав, крикнути, мовляв, гей, ви гроші впустили, але тоді сюжет отримав би не такий безхмарний, а більш непередбачуваний розвиток. Пика в того хлопця була не надто інтелігентна. Міг би трапитись скандал під акомпанемент матюків, можливо, навіть, бійка і поява міліції як наслідок, я попрямував би в кіно із запізненням і синцем під надто спостережливим оком. Або, навпаки, доброчесність здобула б важку, але тим ціннішу перемогу, і значна частина лаврів — хоч і з синцем — дісталася б мені. А так — дівчина збідніла, злодюжка збагатився, а я отримав внутрішній неспокій.

У фільмі йшлося про людину, яка прямо під час пікніку зі своєю нареченою побачила, як повітряна куля відносить у небо хлопчика. Разом з іншими очевидцями він кинувся допомагати, але марно, куля почала невпинно підніматися, довелося відпускати її. Але зробили це не всі: один із добровільних рятівників так і лишився висіти, вчепившись у мотузку. Врешті-решт, його рукам забракло сили, і він впав, розбившись на смерть. А хлопчик потім урятувався.

І ось герой картини починає мучитися питанням: чи то не він, саме він, першим відпустив мотузку, після чого це зробили всі інші? А якщо так, то, виходить, саме він є винуватцем трагедії?

Він надто настійливий у своїх борсаннях. І ці докори поступово спричиняють наслідки: сварки і розрив стосунків з нареченою, переслідування з боку якогось напівбожевільного збоченця, удари ножем і калюжі крові у фіналі.

Інколи у життя досить-таки похмуре відчуття гумору.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати