Ліки від забуття

У третю неділю травня в незалежній Україні згадують про мільйони невинних людей, життя яких обірвала радянська репресивно-тоталітарна машина, що з особливою жорстокістю винищувала наш народ у 20—50-ті роки минулого століття. Традиційним місцем вшанування наших загиблих співгромадян в День пам’яті жертв політичних репресій, що відзначався 16 травня, є страшний Биківнянський ліс, де знайшли останній притулок сотні тисяч українців, поляків, росіян, євреїв, людей різних народів, яким (часто лише за прагнення вільно думати!) винесла смертний вирок сталінська тиранічна влада.

На особливу увагу громадськості, схоже, заслуговує оприлюднене на сайті Президента України Віктора Януковича звернення глави держави до громадян України з нагоди Дня пам’яті жертв політичних репресій. Президент Янукович висловив співчуття всім народам, що зазнали терору тоталітарних режимів.

«Сьогодні скорботний для України день, — зазначив Президент. — Ми вшановуємо пам’ять мільйонів наших співвітчизників, які стали жертвами тоталітарного режиму. Ми згадуємо кожного, хто був знищений каральною системою, став в’язнем ГУЛАГу, був позбавлений рідної домівки й висланий на чужину».

У зверненні наголошується, що в 30—40-х роках ХХ століття Україна зазнала важких втрат. «Сталінська репресивна машина винищувала усіх, хто намагався протистояти їй, — зауважив Віктор Янукович. — Жертвою міг стати будь-хто — селянин чи інтелігент, вчитель чи інженер, робітник чи вчений... Це був час зневіри, відчаю та безнадії. Найкращою шаною тим, хто загинув, має бути пам’ять та молитва, а тим, хто пережив страшні роки — повсякденна турбота про них». Президент України побажав: «Хай наша спільна пам’ять стане запорукою тому, щоб ніколи не повторилися подібні трагедії».

Цьому зверненню варто приділити особливу увагу з декількох причин. По-перше, здається, ще ніколи за час, що минув після останніх президентських виборів, нова українська влада не виступала (та ще й на вищому рівні) з такою гострою, ясною і чіткою оцінкою злочинів сталінізму. Це справді прикметна подія. Але є й «по-друге» — на величезний жаль. Партнери нині правлячої Партії регіонів по коаліції — комуністи висловлюють, причому на публічному рівні, точку зору, яка, м’яко кажучи, дещо відрізняється від цитованого звернення Президента. Так, офіційний (!) орган ЦК Компартії України — газета «Комуніст» нещодавно пойменував Й. В. Сталіна як «головного організатора нашої Великої перемоги у Великій Вітчизняній війні», раніше «вождь народів» характеризувався там же як «великий гуманіст світового значення», «видатний стратег перемог соціалістичного ладу в СРСР» тощо. Варто запитати: якщо Партія регіонів — опора коаліції (адже Президент фактично представляє саме її) офіційно визнає злочини сталінського режиму, а її партнер — Компартія — вперто продовжує співати «осанну» кривавому тирану, то про що це свідчить? Про повний хаос, безлад й ідеологічну какофонію в лавах владної коаліції? Чи про те, що ставлення до Сталіна, на думку нової влади — питання геть несуттєве й другорядне, бо «спочатку треба прогодувати народ»? Чи не тому представники влади начебто і не підтримали задум комуністів — встановити Сталіну пам’ятник у Запоріжжі, проте буквально і пальцем не ворухнули, аби запобігти цьому?

Красиві, правильні слова — це прекрасно. Додати б до них таку «дрібницю», як щирість...

У неділю жертв політичних репресій вшановували не тільки в Биківні, а й по всій Україні.

У Львові відбувся молебень та віче за участю близько двох сотень львів’ян. Керівники міста та області, громадські діячі поклали квіти до пам’ятника Жертвам комуністичних злочинів. Як відзначає кореспондент «Дня» Тетяна КОЗИРЄВА, промовці також засудили нову владу, вбачаючи в її діях ознаки повернення тоталітаризму та диктатури, й закликали виступити «на захист свобод, які в Україні під загрозою». Учасники віче тримали плакати «Пам’ятаємо. Шануємо. Боремося», «Stop політичним репресіям!», «Ні неосталінізму!», «Україно, повстань!».

У Житомирі також молилися за невинно убієнних... Хоча, як зазначає кореспондент «Дня» Валерій КОСТЮКЕВИЧ, жодного священнослужителя УПЦ Московського патріархату на церемонії не було.

В Одесі сто молодих людей запалили свічки і створили «Ланцюжок пам’яті», повідомляє Богдан ДИМОВСЬКИЙ. На честь дати на будівлях в області були приспущені державні прапори, в храмах проводилися панахиди.

У Черкасах провели круглий стіл «Геноцид українців: минуле і сучасність». Організатором заходу стала громадська організація «Холодноярська республіка». «Коли у людей зміниться свідомість, тоді зміниться і влада. Або, принаймні, влада змушена буде рахуватися із інтересами народу» — зазначив головний «холодноярець» Ігор Чекаленко, повідомляє кореспондент «Дня» Вікторія КОБИЛЯЦЬКА.

І нарешті, у Дніпропетровську на 9-у кілометрі Запорізького шосе відбувся мітинг-реквієм, організований об’єднанням політичних партій і громадських організацій «Січеславщина Українська». Колишній спецполігон НКВС на Запорізькому шосе став місцем найбільшого в області поховання жертв сталінських репресій. Усього, за даними істориків, у Дніпропетровську діяли три подібні полігони, де було поховано близько 80 тисяч розстріляних.

І цей захід, як зазначає кореспондент «Дня» Вадим РИЖКОВ, також не обійшовся без критики діючої влади. Учасники мітингу одноголосно ухвалили резолюцію, в якій зазначили, що перші кроки нової влади перевершили найпесимістичніші прогнози і очікування: погіршується соціально-економічне становище в країні, а харківські угоди з Росією «стали відвертою й цинічною державною зрадою». Як і в колишні часи в Україні, наголошується в документі, порушуються закони і Конституція, поступово впроваджується цензура, починається витіснення української мови та культури, робляться спроби реабілітації «найбільшого злочинця всіх часів і народів — Йосифа Сталіна». Учасники мітингу біля меморіалу жертвам політичних репресій засудили встановлення пам’ятника Сталіну в Запоріжжі і спроби встановити аналогічний пам’ятник у Дніпропетровську. Резолюція закликає до єдності національно-патріотичних сил, а також до рішучої боротьби з «антидемократичною та антиукраїнською владою», яка «намагається відновити політичні репресії» в Україні.