Маркетинг влади
Головне, щоб ніхто не переміг![](/sites/default/files/main/openpublish_article/20010721/4128-1-1.jpg)
Майже одночасна маніфестація двох передвиборних блоків свідчить про формування структури передвиборного ландшафту. Формується трьохрівнева структура електоральної конкуренції на вибори до Верховної Ради. Перший рівень — це блок Ющенка «Наша Україна», далі чотирьохпартійний центристський альянс і «політична машина» КПУ. Інший рівень – СДПУ(о), блок Тимошенко, СПУ, зелені. І мікрорівень – ряд дрібних партій і блоків, у яких майже немає шансів потрапити до нового парламенту, але котрі будуть складати тло й масовку основної передвиборної інтриги.
Судячи iз перших заяв, позиціонування лідерів блоків і самих блоків, що відбувається сьогодні, свідчить про вступ у першу фазу блокового будівництва, котре полягає в пошуках «профільного» електорату, у визначенні й стабілізації власного виборчого фонду. Завдання першої фази в тому, щоб знайти ядро свого електорату, потім на наступних етапах передвиборної кампанії приступити до його розширення.
Номінування блоку «Наша Україна» відбулося на базі національно-демократичної самооцінки, хоча сам його анонсований лідер декларує необхідність створення більш широкого блоку демократичних сил. Але з самого початку позиціонувати себе в центрі Ющенку не дозволяє відсутність вагомої підтримки з боку регіональних і столичних еліт. Високий рейтинг довіри з боку, скажімо так, нерухівських електоральних груп на першому — організаційному етапі кампанії — носить скоріше символічний характер і в майбутньому може бути матеріалізований як на користь екс-прем’єра, так і перерозподілитися між іншими електоральними силами й лідерами. Таким чином, Ющенко номінує себе скоріше як кандидата націонал-демократичних контреліт, але не як кандидата правлячих груп, на що розраховували у відомому проекті Плюща— Безсмертного.
Наступна дилема передвиборного блоку Ющенка полягає в тому, що стабільна націонал- демократична ідентифікація плюс залежність від правих партій плюс відсутність владного ресурсу буде значно обмежувати його центристське розширення. Прагнучи ж до центру й підключаючи владний ресурс (що, втім, малоймовірно), можна позбавитися ресурсу псевдо-опозиційностi до нинішньої влади (чим завжди оперували націонал-демократи) й поступитися правим опозиційним ресурсом блоку ФНП—Тимошенко.
Важливим фактором, що визначає електоральну долю блоку «Наша Україна» є питання про опозиційність його лідера. На жорстко опозиційне й негативне протестне голосування будуть орієнтовані Тимошенко, Мороз. Ідеологічно негативний протест властивий комуністичному виборцю. Для Ющенка характерна слабко структурована опозиційна орієнтація. Очевидний його розрахунок виступити «кандидатом надії» й здійснити позитивну конверсію протестних голосів — чи то за рахунок позитивної передвиборної програми, чи то за рахунок ефекту порівняння щодо старих столичних еліт і контреліт. Найцікавіше, що такi резони можуть бути враховані й у стратегії «четвірки» і не можна виключити вагомих аргументів на користь того, що чимала частина протестних голосів може бути накопичена центристськими силами, незважаючи на обвинувачення їх у співробітництві з владою.
Прагнення «Нашої України» в наступному перейти до мобілізації центристського електорату, безумовно, буде зіштовхуватися зі сферою «життєвих» інтересів центристської четвірки. Уже нинi очевидно, що і блок Ющенка, і «блок чотирьох» мають сфери, електоральних інтересів, що співпадають, і електоральні зони. Тому з боку центристських партій, мабуть, буде вибудована ешелонована «оборона» центристської регіонально-виборчої зони. З іншого боку, передвиборна стратегія самої «четвірки» буде полягати в стратегії розширення як уліво, так і вправо.
Міжпартійний характер цього об’єднання показує, що саме рух вліво і вправо від електорального центру може забезпечити блоку вагомий успіх. Хоча тут перед центристською коаліцією, що створюється, стане проблема оптимізації взаємодії iз СДПУ (о), яка, як уже очевидно, буде працювати в усіх електоральних азимутах. А розширюючись уліво від центру, «блок чотирьох» буде стискати електоральні позиції СПУ—Моро за між комуністами та центром.
Поки основні проблеми «передвиборної четвірки» — відсутність єдиного лідера. Рішення — або в негайному агресивному розкручуванні одного з лідерів, котрі входять до блоку партій, або залучення як одноособового лідера чинного прем’єр-міністра. Імовірність останнього варіанта буде залежати багато в чому від політики нинішнього Кабміну та рейтингового росту Кінаха. Таким чином, не виключена концентрація передвиборної боротьби навколо лідерської трійки Медведчук—Ющенко—Кінах. А результати виборів і наступні позиції членів цього лідерського тріумвірату будуть визначати специфіку політичного процесу, особливо з урахуванням перспектив 2004 року.
Якщо ж розглядати блок чотирьох як політичний і «маркетинговий проект» партії влади, то гра може бути побудована таким чином, щоб 1) створити центристське ядро — опорний центр ВР нового скликання: «четвірка» плюс СДПУ(о) плюс ПЗУ та низка інших центристських фракцій у випадку їхнього проходження; 2) не допустити до нового парламенту радикальних опозиціонерів, як правих, так і лівих; 3) не допустити максимізації голосів націонал-демократів, але й не мінімізувати їхні результати (оскільки це було б вигідно правим радикалам і твердим опозиціонерам).
При реалізації цих і низку інших завдань ВР може бути побудована на базі широкого центру, котрий здатний буде нав’язати законодавчу гру в парламенті, що може бути вибудована за наступними принципами: або рухлива комбінована більшість (комбінацій: центр—праві, центр—ліві, при визначальній ролі центристських фракцій), або створити парламент, котрий складався б з об’єднаного центроправової політичної більшості. Якщо владою буде досягнута мета «помірного успіху» Ющенка, при недопущенні до парламенту радикальних опозиціонерів (Тимошенко, Мороз), і при залученні до парламенту комуністів, вийде трьохстороння структура парламенту: націонал-демократи, широкий центр і ліві.
Блок «Наша Україна» при вступі до другої фази кампанії швидше за все спробує вийти за межі національно-географічної зони, знайти точки опори в центрі, одержати «доданий» електоральний ресурс. Тому що 10—15%, отриманих блоком, означали б удар по прем’єрських і президентських амбіціях екс-прем’єра та політичних амбіціях правих.
ДО РЕЧІ
Лідер парламентської фракції Соціал-демократичної партії України (об’єднаної) Олександр Зінченко не схильний поспішати з оцінкою новоствореного блоку «Наша Україна». Коментуючи, на прохання агентства Інтерфакс-Україна, заяву екс-прем’єра Віктора Ющенка про створення такого блоку, О.Зінченко назвав його «дуже рамковим», висловивши думку, що поки що це тільки «протокол про наміри». «Коли теза про блок озвучується однією людиною, це свідчить про серйозні ускладнення у формуванні його структури», — сказав депутат, нагадавши, що поки що не було заявлено про «структурні елементи» такого блоку. Мовлячи про майбутню передвиборну кампанію, О.Зінченко заявив, що СДПУ(о) вважає одним зі своїх першочергових завдань забезпечення максимальної явки виборців на дільниці для голосування, що, за його словами, виключить можливість маніпулювання голосами електорату й фальсифікацію результатів.
Лідер фракції не став прогнозувати, які партії та блоки зможуть подолати 4-відсотковий бар’єр, необхідний для проходження до парламенту, зазначивши, що «найнадійніший» прогноз можна буде зробити після того, як відбудуться передвиборні з’їзди (середина-кінець жовтня). Разом із тим, вважає він, «абсолютно очевидно», що вибори пройдуть не за схемою «червоні — нечервоні», а «в тривимірному вимірі: праві — центристи — ліві».