Меценатство – це не психоз псевдопатронату

«Україна навіть за нинішніх умов спроможна мати благородних меценатів, таких, якими свого часу була родина Симиренків», — заявив Євген Марчук у Млієві на Черкащині, на батьківщині відомої родини Симиренків. Марчук підкреслив, що справжня опіка над вітчизняними інтелектуалами полягає в їхнiй повсякчасній підтримці й турботі про них: «Меценатство — це не той щоденний психоз псевдопатронату, який скоріше нагадує прикуповування відомих людей, що часто загнані в неменші злидні, ніж більшість населення. Майже силоміць змушуючи приймати зi своїх часто-густо злодійських рук дарунки, які нагадують «данайські дари», лжепатрони роблять моральний замах на талановитих людей, кидаючи тінь на їхні дотеперішні чесні імена». Якщо ми визволимо вітчизняних підприємців, які потенційно могли б стати меценатами, з непомірно тугого «податкового зашморгу», переконаний кандидат на посаду президента, ми побачимо сплеск не лише вітчизняного виробництва, а й сплеск інтелектуальної продукції. «Тепер в Україні в шухлядах митців лежать, через брак коштів, ненадруковані твори, які осмислюють наше буття не менш правдиво і пристрасно, ніж «Кобзар» Шевченка, — каже Євген Марчук. — Ми чудово знаємо роль Симиренка в Шевченковій долі й долі його творчості».

Сороса на всіх не вистачить. Врешті, жоден чужинець, підкреслює Марчук, не потурбується про стан нашої духовності так, як це можуть зробити вітчизняні меценати-патріоти.