МIЙ «День»

— А ваш «День» іще не прийшов, — висловила свій жаль кіоскерка, побачивши мене у віконце.

Чоловік, котрий приймав від неї здачу, грайливо звузив очі:

— А ви для всіх складаєте прогнози, чи лише для таких милих жінок?

Продавець газет явно не зрозуміла запитання.

— Вам потрібен гороскоп? Про який прогноз ви запитуєте?

І тоді до розмови підключилася я:

— Бачте, Василівно, товариш не знає, що є така газета, яка називається «День». А якби знав, напевно, став би її постійним читачем.

Чоловік явно зніяковів, і ця обставина, відверто кажучи, мене порадувала.

— А ви, значить, постійний її читач? — запитав він миролюбно.

— Не тільки. Я ще й кореспондент цієї газети.

— І про що ви пишете, якщо не секрет? — запитав несподіваний співрозмовник, явно бажаючи продовжити розмову. — Вам подобається ваша газета?

Як можна у двох словах розповісти людині про свою роботу? Обмежитися загальними фразами на кшталт, що пишу про життя області, про її людей і події? Не цікаво. Ні йому, ні мені. Та й не купуватиме він видання тільки тому, що познайомився із його живим кореспондентом. Тому починаю здалеку.

— Чи є у вас можливість уголос висловити своє ставлення до політики Президента й уряду країни?

— Ну, знаєте, цього ніхто не надрукує... Я ось читаю «Факты», можна сказати, шанувальник даної газети, потім ще місцеву пресу купую. Але, відверто кажучи, думаю, що навіть на правах постійного читача мою думку ці видання просто б проігнорували, тому що вона не співпадає із позицією газет. Вони вихваляють Кучму на посту керівника країни, а у мене до нього маса претензій.

— Ось бачите, а я, на відміну від вас, можу сказати те, що думаю. І таку можливість мені дає «День». Мені не доводиться, як моїм шановним колегам, котрі працюють у пропрезидентських виданнях, підбирати необхідні слова, аби висловити те, що треба газеті, а не те, що в них дійсно на душі. Мені ж не треба лукавити, обманювати свого читача, себе. Напередодні президентських виборів газета дає мені повну можливість працювати чесно.

— Ну й за кого ж ви голосуватимете на виборах? — не вгамовувався товариш.

— А ви почитайте «День» і вам усе стане ясно.

— Відверто кажучи, ви мене заінтригували. «День» — це означає, що завжди буде ясно?

Кіоскерку такий поворот справи явно зацікавив.

— То вам залишити завтра газетку? — співчутливо запитала вона свого вже явного покупця «Дня».