Молитва на руїнах

З перших часів прийняття християнства в Україні дуже шанували Богородицю, про що свідчать численні храми й монастирі, присвячені Успінню — Святоуспенські Києво-Печерська й Почаївська лаври, Святоуспенський Святогорський монастир та інші. А народ завжди вважав її своєю покровителькою й заступницею, особливо козацтво.

Історія, втім, яскраво свідчить, що небесні сили допомагають тільки тим народам, які здатні об’єднатися і самі за себе постояти. Бо за яких українців молитися Богородиці, наприклад, зараз? За правих чи за лівих? За посполитих чи за владу? За Схід чи Захід? Як можна заступатися за людину або суспільство, які сьогодні хочуть свободи, завтра рвуться назад у імперію, а ще за день — самі не знають, чого їм треба? Мимоволі згадуєш старе, ще поганське прислів’я: «Якщо боги хочуть покарати людину, вони відбирають у неї розум.» То нехай Свята Заступниця вбереже нас саме від цього.