Москва в Абхазії дістала відкоша

Якщо Південна Осетія, як і передбачалося, перетворилася на російський протекторат, то з Абхазією ситуація стає дедалі гострішою. Абхазьке інформаційне агентство «Апснипрес» поширило заяву голови уряду Сергія Шамби про те, що влада республіки відхилила російську пропозицію щодо майнових прав громадян Росії, котрі проживають там. Йдеться про проект російського зовнішньополітичного відомства під назвою «Концепція роботи спільної російсько-абхазької комісії з питань відновлення майнових прав громадян Російської Федерації в Республіці Абхазія». За словами Шамби, «на ньому стоїть відповідна резолюція президента Абхазії.

Проблема перед абхазькою владою стоїть складна. По-перше, широка експансія російського бізнесу викликає чималий опір у республіці. З іншого боку, абхази, котрі живуть у Туреччині, також виявляють велику зацікавленість у інвестиціях і покупці власності на своїй історичній батьківщині. І це їхнє бажання підтримується місцевою владою. Саме з цим пов’язані численні публікації в місцевій пресі, що в результаті прийняття російської пропозиції постраждають національні інтереси Абхазії.

На думку експерта Московського центру Карнегі Олексія Малашенка, «сталося те, чого й слід було чекати. Наші скуповували в Абхазії, частенько через посередників, усе, що можна, — квартири, будинки, деякі депутати придбали навіть пляжі... В Абхазії зрозуміли, що в цьому разі в республіки, крім незалежності, нічого не залишиться — все розкупили росіяни. І Абхазія не схотіла бути колонією. МЗС Росії потрапило в делікатну ситуацію, воно фактично не знає, як поводитися: достатньо відповідної заяви МЗС Абхазії, й тут-таки активізується Туреччина, відреагує Євросоюз, який може звинуватити Москву в перекладанні своїх корупційних схем на створену нею ж нову незалежну республіку. Отже, нинішній скандал — лише початок».

«Хоч би що купували в Абхазії громадяни Росії та хоч би як старалися це оформити, міжнародне право ці операції не визнає», — заявив політичний секретар Республіканської партії Грузії Давід Бердзенішвілі. «У той же час на повернення власності претендують понад 200 тисяч грузинських біженців, які покинули Абхазію під час конфлікту. І міжнародне право на їхньому боці». Росії, на його думку, «ніколи, за великим рахунком, не була цікава незалежність Абхазії, її цікавила можливість військової присутності в регіоні, політичний і економічний вплив на нього».

Про те, що у відносинах Москви та Сухумі проблеми стають дедалі гострішими, свідчить черговий, уже п’ятий, замах на віце-президента Абхазії Олександра Анкваба. У місцевій пресі активно обговорюється версія про причетність до цього російських спецслужб. Її підтримують і в Тбілісі. Відомий експерт з питань Кавказу Мамука Арешидзе сказав: «...Не викликає сумнівів, що за перманентними замахами на Анкваба стоять російські спецслужби. Вони чудово знають, що Анкваб у Абхазії є не лише найвпливовішим політиком, а й людиною, яка краще за всіх здатна захистити абхазькі інтереси».

Чи думали в Москві, затіваючи конфлікт з Грузією через Абхазію та Південну Осетію, про такий поворот Сухумі? Не прорахували варіанти, а тепер не знають, що робити. Адже на сонячному узбережжі зіткнулися інтереси таких гравців, що не допоможе й Чорноморський флот, який дедалі дряхліє. А в запасі Москва, як виявляється, інших аргументів і не має.