МИ НЕ ТАКІ БАГАТІ, ЩОБ КУПУВАТИ ДЕШЕВІ МАШИНИ...

Кажуть, що на запитання, який автомобіль найкращий, Генрі Форд відповідав: "Новий". Утім, абсолютна більшість легкових автомобілів, які ставляться в нас на облік у ДАІ, - потримані. Багатьом з них навіть не пасує шикарний термін "секонд хенд" ("другі руки"), бо вони встигли змінити на своєму віці чималу кількість власників...

Гнатися за дешевиною, а отже, за старизною нас, не секрет, змушує низький рівень життя. І все ж давайте не будемо багатіти думкою: дешевий потриманий автомобіль може стати покупцеві у декілька разів дорожче від своєї ціни, як це трапилося з героєм історії Аркадія Козлова. Мабуть, є сенс, потерпівши й зібравши ще певну суму, купити якщо не нову, то, принаймні, досить життєздатну машину.

...СКІЛЬКИ РАЗІВ ПЛАТИТЬ СКУПИЙ?

Мій приятель Слава прийшов до висновку, що йому не обійтися без машини. Купити її він вирішив на ринку, бо там дешевше. І, звичайно, "Жигулі", оскільки все, що дешевше просто непристойне, а на те, що дорожче, грошей немає. Після болісних коливань вибір впав на "копійку" (ВАЗ-2101) 1973 року народження, яка вигідно вирізнялася низькою ціною - $1000 - і при цьому була здатна пересуватися в просторі. Новоспечений автовласник променив щастям. Аж два тижні.

Перший сюрприз підніс замок запалення: повернувши вранці ключа, Слава замість скреготу, що пестив слух, почув лише цокання. За два дні наказав довго жити бендикс (обгінна муфта стартера), а ще через тиждень вмерло й тягове реле. Працьовитий Слава до того часу прилаштувався зісмикувати стартер зі свого "Жилульонка" за п'ять хвилин...

Стартером справа не закінчилася. Через місяць після його заміни лопнув (на щастя без важких наслідків) гальмівний шланг, а потім поламався нижній правий важіль. Слава вже не їздив по автосервісах і навчився все робити сам: воно дешевше, і, мабуть, надійніше. Тим не менш, машина спустошувала бюджет якнайбезсоромніше. Продати її за ту суму, яку дадуть, Слава не міг. Рука не піднімалася. І він усе латав, поліпшив...

Довелося замінити акумулятор, глушник. Досвід спілкування зі стартером, який страждав на численні хвороби, довів, що вигідніше, та й простіше, міняти відразу весь вузол. І коли почало пробуксовувати зчеплення, він оновив не лише диск, а й увесь комплект разом з кошиком і вижимним підшипником. І правильно. Бо підшипник вже на ладан дихав, а кошик буквально розсипався в руках під час демонтажу - полопалися пружини. Уяснивши, хоча й запізно, що скупий платить неодноразово, Слава замінив дохлі амортизатори, а заразом і всі підвісні пружини. Встановив новенький рульовий редуктор і повний комплект рульових тяг, нові кульові опори. Коли почали погано включатися передачі, він купив коробку. Зрозуміло, п'ятиступеневу. Аби не вовтузитися з диференціалом і напівосями, було придбано задній міст у зборі.

Потихеньку "гидке каченя" почало перетворюватися на автомобіль. Поступово зникло скрипіння й скреготання, з'явилася плавкість ходу й навіть стало можна їздити зі швидкістю "за сотню" без остраху опинитися в кюветі. Але радість була передчасною.

Останній, приголомшливий дзвінок пролунав яскравого осіннього ранку, коли виїздили по гриби. Нога дружини продавила підлогу наскрізь і вона промочила туфлі, не виходячи з машини. Залізо прогнило геть і відвалювалося великими шматками. Знайомий зварювальник, який намагався заварити дно, відмовився від цієї вигадки: приварювати новий метал просто не було до чого. Пороги, крила, лонжерони можна було різати канцелярськими ножицями - "живого" металу майже не залишилося. Шило, яким Слава за порадою друзів, почав тицяти машину тім і тут, знайшло тверду сталь лише на даху, капоті й кришці багажника. Порада "відкрутити пробку бензобаку й приробити до неї новий автомобіль" ледве не був вартий зварювальникові вибитих зубів...

Терміново було придбано кузов 3-ї комплектації - сяюча "сімка" (ВАЗ-2107) чорнильного кольору. А до нього, подітися нікуди, фари, ліхтарі, радіатор та його облицювання, дверні ручки, бампери та інші дрібниці. Скло залишилося старим, на передніх дверях - з кватирками.

А потім Слава (гуляти так гуляти!) купив двигун. 1500 кубиків. Адже на рідному вже гільзи стояли, а з гільзами мотор - не мотор, довго не протягне. Салон би ще замінити, мріє мій приятель. А то ззовні начебто "сімка", а всередині...

Днями я примусив Славу зазирнути в очі нещадній істині й порахувати, у що ж за півтора-два роки стала йому дешева машина. Виявилося, одних лише запчастин для 1000-доларової "копійки" було куплено на 4075 доларів. Плюс двигун за 1100 - разом виходить 6175 американських грошей. І це не враховуючи роботи. А якщо він наважиться ще й салон замінити...