На кого розлютився Черемош?

Як уже повідомлялось група членів та спеціалістів Ради міністрів Криму відвідала Косівський район Івано-Франківської області, щоб оглянути наслідки стихії та визначити, як саме кримчани можуть допомогти косівчанам у відновленні зруйнованих об’єктів. Уряд Криму запросив до складу групи також власного кореспондента «Дня».

Картина вражала своєю трагічністю. Черемош вже втратив свою руйнівну силу та перетворився на вузький і говіркий потічок, однак все навкруги нагадувало про лють ріки кілька днів тому. Всі навісні мости, які прикарпатські гуцули називають кладками (хоч інколи, як в Кутах, по них навіть машини переправляли з берега на берег), валялися у воді, безпомічно розтягнувши чорні, з руку завтовшки, троси вздовж берега в напрямку течії. В руслі Черемоша валялись вирвані з коренем товстезні дерева, які бригади місцевих мешканців розпилювали на куски та з поміччю коней, тракторів, якихось тягачів витягували на берег та складали в купи. Все русло ріки було завалене круглими каменями, добре відшліфованими течією, які вода несла, може, й десятки кілометрів. В багатьох місцях посеред течії камені утворили острови, на яких лежали купи дерев, гілля, якесь залізяччя, сміття. В багатьох місцях ріка поміняла русло, стала текти зліва чи справа від звичайного, вивіреного десятиліттями, шляху, і тепер людям доведеться зводити берегоукріплювальні споруди на нових місцях. Кажуть, в ті дні — з 23 до 27 липня 2008 року — Черемош нагадував водяні ворота на той світ: течія, яка піднялась від звичного рівня де на 7 м, а де й на 10 метрів, вирувала зі страшним шумом каменепаду, несла у невідомість мертвих вже корів і овець, дахи і стіни будинків, виламані вікна й двері, дерева, дошки, і ще всяку всячину, яка тільки погано лежала на берегах гірської ріки.

На березі Черемоша в селі Розтоки, саме там, де зірвало кладку, яка з’єднувала Косівський район із Чернівецькою областю, ми зустріли засмучених родичів Юрка Боцвінюка, які безпорадно ходили навкруги перекинутого догори, понівеченого водою та каменями мікроавтобуса, занесеного мулом, та час від часу хрестилися в небо, прикривали чоло чорними хустками і заглядали всім місцевим гуцулам у вічі: чи не чули ви чого-небудь про нашого Юрка? А він в розпал стихії, розказують сусіди, коли вода вже намірилась забрати та понести по течії, щоб розкидати вздовж десятків кілометрів всі 700 кубометрів його першокласних дощок, які він заготував для роботи, заходився рятувати свій пиломатеріал та перевозити його автобусом в безпечне місце, подалі від Черемоша. Але вода — забрала й дошки, забрала і самого Юрка Боцвінюка, понівечила його машину, ось вона тепер лежить, завалена мулом та камінням. А Юрка — нема...

Із заступником голови Косівської районної адміністрації Іваном Грималюком ми проїхали десятки кілометрів вздовж Черемоша: і всюди люди бідкалися — там дорогу забрала вода, там городину вимила, проковтнула й понесла чорний вир, там міст звалила. В Кутах, наприклад, вода зруйнувала та завалила мулом весь колишній ринок, засипала обійстя десятків жителів камінням та вимитими деревами, зірвала підвісний міст, вимила городи і сади, всі береги часто впритул до гуцульських будинків.

НАЙЛЮТІША ВОДА ЗА ОСТАННІ 200 РОКІВ...

В Косівському районі, розповідав нам голова місцевої районної адміністрації Ярослав Шинкарук, стихія зруйнувала 106 мостів, розмила понад 60 кілометрів доріг, зруйнувала повністю 11 та пошкодила різною мірою понад 100 будинків, зруйнувала газопроводи, лінії зв’язку. Багато сіл залишились без електрики, продовольства, чистої питної води, позбавлені медичного та комунального обслуговування. Багато сіл залишилось зовсім відрізаними від зовнішнього світу, і тому адміністрація викликає на допомогу вертоліт, і вже з його допомогою доставляє в гірські села продовольство та воду. А напередодні гвинтокрилом доставили в Косів дві жіночки, які зібралися народжувати та переправили їх в пологовий будинок.

— Масштаби стихії в нинішньому році найбільші за останні часи, — розповідає Іван Федорович Грималюк. — Як твердять старожили та підтверджують екологи, що досліджували дані кліматичних спостережень з книг реєстрації погоди, такої шаленої води не було років із 200. За чотири дні над Прикарпаттям випало до трьох місячних норм води. Косівському району не повезло. Через район протікають Черемош, Рибниця, Люча, Пістинька, Акра та ще більше сотні менших річок і водотоків, які в кінцевому підсумку впадають в Прут. Вони переповнились і почали руйнувати все на своєму шляху...

В селі Смодна ми спостерігали, як вода зірвала й повністю розвалила залізобетонний міст через ріку. Над руслом Рибниці замість дороги утворилось вісімдесятиметрове провалля, а на дні тепер тік вузенький потічок, який здавався зовсім безсилим.

Над проваллям висіла чудом вціліла, але вже тепер не потрібна, товстезна газова труба, яку зварювальники готувалися відрізати. А на березі вже збиралися підйомні крани, розвантажували та складали обабіч дороги металеві ферми, з яких сьогодні ж почали зводити тимчасовий міст поряд зі зруйнованим.

В селі Яворів ми стали свідками, як навіть не річка, а потік, який у звичайні часи і назви не має, розмив урвище метрів з 15 глибиною, і забрав з собою метрів з 30 дороги з Косова на Яремче. Причина в тому, що під дорогою на глибині в 15 метрів для води було влаштовано протік у вигляді залізобетонної труби. Однак вхід у трубу не був достатньо захищений, вода зібрала і знесла до труби гілляки, дошки, корені, стовбури дерев, які «закоркували» вхід. Минув деякий час і натиск води став таким шаленим, що вона прорвала дорогу і... понесла сотні тонн мулу і каміння далі, збираючи по шляху інші дерева й інші будинки. Тепер солдати та спеціалісти МНС намагалися військовим тягачем витягнути з труби стовбури дерев, які там застрягли та не давали відновити потік води, але марно. То трос рвався, то тягач виявлявся надто малосильним, а люди все знову й знову чіпляли і тягнули...

А в іншому кінці села вода підштовхнула зсув ґрунту і практично вся височенна гора, яка була метрів за 10 від будинку одного ґазди, раптом підсунулась до його стін і стала штовхати житло на дорогу. Стіни вигнулись, потріскались, люди перелякані і тепер бояться заходити в хату, бо вона може раптом завалитись...

КРИМ ПОДАЄ РУКУ ПРИКАРПАТТЮ...

— Ці проблеми знайомі уряду Криму, — розповів в Косові «Дню» перший заступник голови Ради міністрів Криму Азіз Абдулаєв. — Минулого року у нас під час дощів подібна стихія, лише менших масштабів, вирувала в Білогірському районі, де були знесені будинки, прорвано дамби. Подібні руйнівні явища трапляються в гірській місцевості Криму — були селеві потоки в Гурзуфі, зсуви ґрунту постійно загрожують мостам та житлу кримчан у багатьох гірських районах. В цьому плані Косівський район дуже подібний до нашого Бахчисарайського чи Нижньогірського районів. Тому Крим готовий допомогти косівчанам всім, чим зможемо. Наше завдання зараз визначити, яка саме допомога потрібна від нас у Карпатах. Я запропонував місцевим органам влади допомогу у відновленні мостів та доріг, берегоукріплювальних споруд, адже тут роботи не на півроку навіть, а, може, на рік.

Після повернення в Крим ми визначимось, яких саме спеціалістів та яку саме техніку, засоби і кошти направити на допомогу косівчанам. У нас є проектні інститути, є досвідчені мостобудівні підприємства, вони б змогли допомогти у відбудові доріг та мостів.

Крім того, ми оголосили в Криму номер розрахункового рахунку для збирання благодійних внесків на відновлення зруйнованих об’єктів, і я думаю, що і підприємства, і окремі кримчани зголосяться надати допомогу потерпілим жителям Косівського району, адже вони теж добре знають, що таке стихія.