На старт!

Днями минає два місяці, як Україна разом з Польщею виграли тендер на проведення фінального турніру чемпіонату Європи з футболу «Євро-2012». Учора вперше за весь цей час в Міністерстві регіонального розвитку та будівництва України зібралися високопосадовці й мери міст, у яких проходитиме чемпіонат (Києва, Донецька, Дніпропертовська, Харкова, Одеси та Львова), аби обговорити питання підготовки до змагань й, зокрема, доповісти про стан підготовки прем’єр-міністру Віктору Януковичу. Як зазначив сам прем’єр, раніше цьому заважали політичні перипетії.

«Враховуючи те, що головою координаційного комітету з підготовки до Євро-2012 є Президент, ми підготуємо пропозиції для прийняття з ним спільного рішення, — зазначив Віктор Янукович. — Після наради з Президентом ми знову зберемося і приймемо рішення щодо організаційної структури, яка відповідатиме безпосередньо за підготовку до фіналу чемпіонату з футболу. Це буде відомство на рівні уряду, скоріше всього — департамент, — також буде віце-прем’єр, наділений відповідними правами і повноваженнями. Крім того у міністерствах, зокрема транспорту і зв’язку, фінансів, молоді і спорту, будуть виділені спеціальні підрозділи, які займатимуться лише цими питаннями». Теперішній стан підготовки стратегічних міст України до Євро-2012 прем’єр назвав поганим, при цьому найбільше дісталося Києву та Одесі. Похвалу отримав Львів, який, за його словами, «приїхав з дуже серйозними намірами і добре підготовлений».

Під час обговорення цих питань президент Федерації футболу України Григорій Суркіс презентував дорожню карту підготовки до футбольного турніру «Євро іде на Схід!». У ній — матеріали про необхідне фінансування й людський ресурс, потрібний для підготовки до змагань, там є прописаний комплекс основних заходів та нормативно-правова база, концепції про будівництво та розміщення в містах, які прийматимуть гостей, всієї інфраструктури — аеропортів, готелів, гуртожитків, медичних закладів, стадіонів тощо. За словами пана Суркіса, шість томів таких матеріалі вони вже подали до УЄФА. Оцінку ж цьому документу в Україні має дати спеціальна урядова комісія.

Наразі ж ця дорожня карта вже отримала критику від керівництва Донецької області. Голова Донецької обласної ради Анатолій Близнюк зауважив, що в цьому документі не згадується ще один важливий захід — юнацький чемпіонат з футболу Євро-2009, який проходитиме в Донецьку і Маріуполі. І його теж треба мати на увазі в контексті підготовки до Євро-2012.

Також розкритикував підготовку по футбольного турніру директор виконавчої дирекції Євро-2012 Іван Федоренко: «У підготовці до цієї важливої події ми ще не зробили жодного кроку. У більшості регіонів не створено ніяких організаційних структур, які відповідали б за роботу: як правило, за це відповідають управління фізичної культури і спорту... Найгірше те, що в доповідях мерів міст я не почув жодного слова про те, як ми забезпечимо вільний час уболівальників...» Іван Федоренко має на увазі те, що місяць футбольного чемпіонату треба умовно розділили на години: таким чином на самі футбольні матчі припаде тільки 64 годин, 196 — займе сон, а решта — 412 годин — невідомо що. Він зауважив, що подивитися футбол в Україну приїде близько 600 тисяч уболівальників, тому задає питання: що робитимуть в Україні зарубіжні гості понад 400 годин, у які не сидітимуть на стадіонах? Він наголосив, що не менш важливими за якісні дороги, вільні місця в готелях та митні переходи є питання розвитку розважальної інфраструктури... Поки що про це майже ніхто не говорив. Зрештою, це можна зрозуміти, адже чи не найболючіше наше питання — дороги. Зокрема, на цьому акцентувала увагу голова Київської облдержадміністрації Віра Ульянченко. Вона запропонувала на рівні уряду вирішити питання побудови навколо столиці Великої окружної дороги, аби зменшити кількість заторів.

Загалом, складається враження, що підготовка до Євро-2012 — це генеральний ремонт нашвидкоруч, бо куди не кинь — усе потребує уваги, і все — глобальне. Та ніхто не панікує: кажуть, час ще є... При цьому чиновники наголошують, що весь процес роботи обов’язково висвітлюватиметься в ЗМІ. Віктор Янукович навіть пообіцяв, що за підтримки Держкомтелерадіо України буде відзнятий документальний фільм про підготовку в регіонах до футбольного чемпіонату. Лише б не стала на заваді політика...

Футбольний чемпіонат «європеїзує» Дніпропетровськ

Відверто кажучи, до Євро-2012 у Дніпропетровську почали готуватися завчасно. Ще кілька років назад приватизований групою «Приват» разом із заводом ім. Петровського стадіон «Металург», розташований у центрі міста, було вирішено демонтувати, а на його місці розгорнулося масштабне будівництво. Величезна чаша, розрахована на прийом 35-ти тисяч вболівальників, на даний момент близька до завершення. Відкриття нового, суперсучасного стадіону «Дніпро» планується у вересні нинішнього року — на День міста, й у зв’язку з цим мер Дніпропетровська Іван Куліченко особливих проблем не бачить. Набагато складніше, на його думку, буде вирішити питання щодо розташування гостей, створити необхідну інфраструктуру й просто почистити місто. Упоратися з цим завданням, визнає І. Куліченко, навіть при наявності фінансування буде зовсім непросто.

Не секрет, що пристойних готелів європейського рівня, розрахованих на масовий прийом туристів, у Дніпропетровську поки що немає. Враховуючи цю обставину, міська влада нещодавно благословила будівництво двох гігантських готелів у безпосередній близькості від стадіону. Однак тут одразу несподівано виникла істотна заковика — жителі трьох багатоповерхових будинків, які мають бути переселені, підняли бунт і почали писати заяви до прокуратури. Адже до цих пір їм не спромоглися запропонувати адекватну заміну — пристойні квартири у тому ж центрі Дніпропетровська. Міський голова киває на замовників будівництва з групи «Приват», а ті, у свою чергу, поки відмовчуються. Тим часом, ця впливова фінансово-промислова група до початку чемпіонату має намір здійснити ще один «мегапроект» — довести до ладу довгобуд брежнєвської епохи, готель «Парус», а поруч із ним збудувати на узбережжі Дніпра три хмарочоси висотою до 40 поверхів. Загалом, за словами І. Куліченка, з метою реконструкції та комплексної забудівлі центральної частини міста наразі розробляється 12 проектів. Попит на земельні ділянки навколо колишнього стадіону «Металург» уже набув ажіотажного характеру, одначе, на думку міського голови, продавати їх не варто, передусім тому, щоб зберегти контроль над забудівлею у цій частині міста.

Набагато менший інтерес приватного капіталу викликають плани реконструкції транспортних артерій і дніпропетровського аеропорту. Тут міський голова І. Куліченко сподівається на допомогу державних структур, передусім Міністерства транспорту та зв’язку. У Дніпропетровську має бути проведена величезна робота з ремонту надзвичайно запущених доріг, стан яких навіть за українськими критеріями не відповідає жодним стандартам. Мер наголошує також на необхідності будівництва транспортних розв’язок на перехрестях переобтяжених трас і двох мостів через Дніпро, що пов’язують місто із зовнішнім світом. «Можна не сумніватися, — зазначає він, — що значна частина туристів із країн Європи приїде на авто. У зв’язку з цим гостро постане питання паркування, хоч уже зараз на центральних вулицях міста ніде яблуку впасти». Так чи інакше, потрібно вирішувати проблему добудови єдиної лінії метрополітену, яка повинна розвантажити головний проспект Дніпропетровська від наземного транспорту, а також дозволить прибрати технічні споруди, що псують зовнішній вигляд міста. Міський голова вважає, що за п’ять років, що залишилися до чемпіонату, цілком можна добудувати три станції, якщо Київ залишатиме в міській скарбниці необхідні суми. Цього року на спорудження метро виділено понад 60 млн. гривень, що дозволило підрядчикам знову розпочати підземні роботи.

Добудова метрополітену, на думку І. Куліченка, допоможе розв’язати ще одну проблему, що вирішується із труднощами — перемістити скупчення місцевих уболівальників із центра міста до молодіжного парку на житловому масиві Червоний Камінь. Там будуть встановлені великі телевізійні монітори, побудовано кафе й інші об’єкти для проведення дозвілля, з тим, щоб дніпропетровці могли без проблем дивитися футбольні матчі й одночасно відпочивати на природі. «На жаль, — сказав І. Куліченко, — ані центральна площа міста, ані Фестивальний причал на набережній Дніпра, збудований для проведення масових заходів, не витримають такого навантаження». Мер, навчений гірким досвідом, всерйоз побоюється, що молодь, «яка звикла гуляти по місту з пляшками пива», може стати потенційно небезпечною для іноземців. Для того, щоб направити енергію у мирне русло, міський голова має намір залучити студентів і школярів для участі у волонтерських програмах із прийому, розселення й обслуговування туристів. Молоді люди, які бажають працювати, повинні вивчити іноземні мови, географію й історію рідного міста. Вербувати добровольців у вузах і школах міські власті планують заздалегідь, із розрахунку — один волонтер на 100 євротуристів. Для того, щоб не осоромитися перед Європою, І. Куліченко має намір вирішити й вкрай нагальну для городян проблему вивозу сміття. Вже у червні нинішнього року, подає надію мер, на ринок утилізації побутових відходів увійде новий оператор зі сміттєвими машинами «Мерседес» і пластиковими баками. Міський голова обіцяє прибрати з вулиць міста сотні бомжів і безпритульних. Для перших на заводській околиці міста збудують соціальний гуртожиток, других намагатимуться віддати до сімейних дитячих будинків. Загалом, дніпропетровський градоначальник сповнений оптимізму й райдужних планів на майбутнє — як завзятий болільник він мріє про перетворення свого міста на футбольну столицю України. Найближчим часом міська влада покладе штучне покриття на вісьмох шкільних стадіонах і передасть дитячим командам колишній залізничний стадіон «Локомотив». Сам футбол, на думку І. Куліченка, за час підготовки до чемпіонату Євро-2012 повинен перетворитися для дніпропетровців, як і інших жителів України, із захоплюючої спортивної гри у справжню «національну ідею».

Донецьк: розумний підхід і прибутки забезпечені

Будівництво ще 30 готелів і вкладення 240 мільйонів євро — і Донбас буде майже повністю готовий до проведення Чемпіонату Європи з футболу 2012 року. За попередніми даними, цю знаменну подію в Донецьк приїдуть відмічати 30 — 35 тис. уболівальників, для яких поки що не створена відповідна інфраструктура, але приймаюча сторона збирається найближчими роками ліквідувати цю прогалину.

Щоправда, як повідомила «Дню» радник голови Донецької обласної ради й член обласного оргкомітету з підготовки до Євро-2012 Наталія Шинкаренко, у Донецьку досі не розроблена програма прийому такої кількості гостей й не визначений принцип проведення тендера на будівництво й реконструкцію різних об’єктів. Поки що влада зуміла відпрацювати тільки основні напрями, про які говориться в доповіді УЄФА. Проте, за словами Н. Шинкаренко, є всі підстави говорити про те, що Донбас встигне підготуватися з усіх необхідних параметрів, адже пробним заходом для проведення Євро-2012 у Донецьку стане молодіжний чемпіонат Європи в 2009-му, і вже до нього в регіоні буде створена майже вся необхідна інфраструктура.

На даний же час Донеччині не вистачає ще мінімум 10-ти 4- і 5- зіркових готелів, а також 20-ти 2- і 3-зіркових. За словами донецького міського голови Олександра Лук’янченка, уже обговорюється питання прискорення реконструкції одного з центральних готелів Донецька, який знаходиться ближче за всіх до основних міських стадіонів — готелю «Шахтар». Представники власників «Шахтаря» вже ведуть переговори з мережею готелів «Хілтон», з якою збираються виробити найраціональніший проект реконструкції. Планується, що донецький готель, який вважатиметься 3-зірковим, оновиться вже в 2009 році й прийме вболівальників молодіжного чемпіонату Європи. Паралельно з реконструкцією «Шахтаря» в шахтарській столиці також реконструюватимуться деякі великі гуртожитки (наприклад, студентські гуртожитки Донецького національного університету), які схвалила комісія УЄФА, що приїжджала в місто в 2006 році.

Проте найбільша ставка робиться, передусім, на будівництво стадіонів. Основна увага, безумовно, прикута до стадіону ФК «Шахтар», будівництво якого в місті почалося ще до того, як Україна й Польща перемогли в конкурсі на проведення чемпіонату, і сьогодні вступило вже у вирішальну стадію. За словами президента ФК «Шахтар» Ріната Ахметова, 5-зірковий стадіон, який розрахований на 50 тисяч місць (у числі яких 170 місць для інвалідів із колясками), відповідатиме всім вимогам УЄФА.

На цей час у будівництво вкладено вже $76 млн., а первинна кошторисна вартість проекту становила $250 млн. Директор ФК «Шахтар» Ігор Палкін зазначає, що на сам стадіон із цієї суми буде витрачено лише $185 млн., а все інше піде на благоустрій території: обладнання автостоянок, облагородження навколишнього парку, будівництво доріг... До речі, як скаржився свого часу сам Рінат Ахметов, із кожним днем проект дорожчає на $70 тисяч. При цьому будівникам довелося його трохи відкоректувати після того, як прийшли вимоги УЄФА, що приписували особливу увагу приділити забезпеченню безпеки під час пересування глядачів і безперебійного енергопостачання.

До речі, новий стадіон буде, свого роду, унікальним — проект передбачає, зокрема, створення скляного фасаду довжиною 20 тис. кв. м, який буде небитким, зберігаючим тепло й правильно відбиватиме світло. Крім того, відмінною рисою стадіону буде ще й його дах.

Крім вказаного стадіону в Донецьку, у м. Маріуполі вже відкрили найбільший в Україні на цей час також критий футбольний стадіон із штучним покриттям, який побудував металургійний комбінат ім. Ілліча. Призначений стадіон, передусім, для проведення дитячо-юнацьких чемпіонатів, а розраховане приміщення на п’ять тисяч глядачів. Усього на будівництво стадіону було витрачено близько $50 млн., будівля була спроектована маріупольськими й київськими фахівцями й побудована зі значним запасом міцності із застосуванням сучасних будівельних технологій.

Крім стадіонів і готелів, влада Донбасу приділяє особливу увагу також питанням розвитку інфраструктури регіону й збирається спеціально до чемпіонату відремонтувати дороги, розширити парк транспорту й реконструювати донецький аеропорт. За словами першого заступника губернатора Донецької області Сергія Дергунова, у цей час аеропорт просто не зможе впоратися з очікуваним пасажиропотоком, і тому доведеться перебудовувати злітно-посадочну смугу, щоб аеродром міг приймати будь-які типи повітряних судів. Вартість реконструкції одних тільки смуг оцінюється в 800 млн. грн. Крім того, адміністрація аеропорту раніше заявляла про необхідність збільшити пропускну спроможність терміналів, яка поки на міжнародних рейсах становить лише 60 осіб на годину. У результаті, якщо уявити, що всі 40 тисяч туристів прилетять літаком, виявиться, що останні гості пройдуть митний контроль якраз до закінчення чемпіонату.

До речі, донецький мер сподівається, що вся ця робота над інфраструктурою так чи інакше торкнеться ще й будівництва донецького метро, про яке поки що в регіоні всі забули. Щоправда, за словами А. Лук’янченка, єдині інвестори, які вже висловили готовність вкладати кошти в ці роботи, — ФК «Шахтар» і компанія СКМ...

Врахувати всі складності, пов’язані з підготовкою до проведення чемпіонату в Донецьку, покликаний спеціальний оргкомітет з координації підготовки до Євро-2012, який на сьогодні вже проробив рекомендації УЄФА щодо різних питань і створив оперативний план їхньої реалізації.

При цьому, незважаючи на те, що поки фактично нічого ще не готове, поляки, які спільно з Україною готуються до Євро-2012, уже заявили, що загалом задоволені Донецьком. Як зазначили, зокрема, польські журналісти, які спеціально проробили шлях від Варшави до шахтарської столиці на автомобілі, насправді в Донецьку справи йдуть навіть часом краще, ніж у самій Польщі. «У вас тут ще краще, ніж у нас. У нас усе ще вирішують, а у вас уже будують повним ходом», — заявив ведучий польського спортивного каналу «nsport» Петро Поповський. До речі, радіють не тільки поляки, але й самі донеччани — на їхню думку, цей чемпіонат дасть Донбасу і всій Україні загалом розвиватися абсолютно в іншому ключі, ніж раніше, і принесе немало прибутків за розумного підходу до цієї події.

На Львів чекає іспит

Кожне місто, обране для наступних матчів, має тепер працювати з повним усвідомленням обов’язку. Не став виключенням і Львів. Про це розповідає міський голова Андрій Садовий.

— В короткий термін визначилися з територією, де невдовзі виросте стадіон. Там уже існує іподром, а тепер ще буде стадіон, плюс — виставковий комплекс. Коли підведуть комунікації, зроблять єдину інфраструктурну розв’язку, паркування, постане зона цікава для міста та його гостей. Можливо (цей задум ще під знаком питання), буде запроектований ще й водний палац. Розробляла проект німецька фірма «Хофтіф». Днями вона буде презентувати проект у Львові.

Наступне завдання — реконструкція нашого летовища. Минулого місяця ми вже приймали на міській раді перший етап роботи з визначення концепції розвитку летовища до 2008 року, який здійснила австрійська компанія «Аеропорт Консалтінг Вієнна».

— А чиїм коштом усе це реалізовуватиметься?

— На сьогоднішній день ми спираємося на кошти міста та області. (Не відомо ж, яка буде ситуація з державними коштами...) Звичайно, ведемо перемовини з інвесторами, але процес має тривати незалежно від розмов із ними. Ці комплекси — стадіон і новий термінал летовища плюс реконструкція усієї території, яка є на летовищі, мають бути збудованими у першу чергу і за будь-яких обставин.

Ще один комплекс серйозних питань — готелі. В місті заплановано як мінімум будівництво ще 20 нових готелей, і саме 20 нових ділянок ми зараз будемо виставляти на конкурс. І це поза тими готелями, які будуть реконструйовані чи є зараз в роботі. В мерії створено новий департамент спеціально у Євро-2012, введена окрема посада заступника міського голови. Обсяг робіт дуже і дуже великий. Окремо потрібно говорити про транспортні розв’язки і про дороги, і тут, звичайно, ми надіємося на допомогу держави.

— Ще на етапі виборювання права на проведення Євро-2012 Львів активно співпрацював з польськими містами. Як плануєте діяти далі?

— Якщо ви подивитесь на карту України та Польщі, то побачите польські міста з одної сторони, українські — з іншої, а Львів фактично стоїть посередині і тому має стати серцем цього чемпіонату. Ви, напевно, знаєте, що сама ідея подачі спільної заявки народилася у Львові ще у 2003 році під час святкування 100-річчя українського футболу. Приємно, що те, що народилася у Львові, втілюється тепер в життя і набуває значення для цілої України.

З поляками дійсно співпраця хороша. Так було і на етапі відбіркових турів, зокрема ми активно співпрацювали з Вроцлавом, це наше місто-партнер. А зараз я планую в рамках двох місяців, і пропоную для цього саме Львів, провести нараду-зустріч польських та українських міст.

Коли всі люди у травні відпочивали, то взяв кілька днів приватної відпустки і власним коштом поїхав в Австрію, відвідав Відень і місто Інсбрук, яке теж прийматиме гостей і учасників чемпіонату Євро-2008. Що мені сподобалося в Інсбруку, так це те, як замислили стадіон. 93 відсотки коштів на нього виділяє держава, 7 відсотків — місто. Але, будуючи стадіон на 32 тисячі глядачів (такий, як і у нас, це — мінімум, що необхідно для проведення чемпіонату), австрійці після проведення матчів 17 тисяч крісел знімають. Тобто спочатку добудовують один ряд, а потім після проведення чемпіонату його демонтують, бо підрахували, що стільки місту не потрібно. Витратять на це ще 5 мільйонів євро, тобто люди рахують кожну копійку, адже жити потрібно і після свят. Це є дуже мудрий, раціональний підхід, і тому мене цікавлять усі нюанси такого мислення.

Причому обрахувати необхідно кожну гривню, а не будувати лише задля краси. Я розумію, що таке можуть робити багаті власники клубів, такі як Ахметов, не вкладаючись у 250 мільйонів доларів... Це — знакові проекти і вони потрібні Україні. Однак нам доведеться «влізти» у 50 мільйонів євро, причому «розбивати» їх на три блоки. Ми закладаємо кошти в бюджеті міста 2008-го і 2009 років. Область теж усе це планує зробити. Плюс — маємо надію на запозичення та, дай Бог, захоче взяти участь у будівництві якийсь серйозний інвестор. Наразі ми його не маємо, запланована розмова з Димінським, який на сьогоднішній день є власником футбольного клубу «Карпати». Бо планувати зведення стадіону, на якому не буде грати команда вищої ліги, нераціонально.

— А ви особисто як ставитеся до футболу? Яке його місце у вашій вартісній системі координат?

— Я — футбольний вболівальник, хоча останнім часом я більше комунальний вболівальник. Якщо раніше за кордоном я дивився на архітектурні принади, то тепер дивлюся, які смітники стоять, хто їх виготовив, чи є прибрано, зелено...(Навіть ніколи і не думав, що так міняється ментальність.) Однак футбол залишається моєю пристрастю з кількох міркувань.

Якщо раніше, щоб консолідувати громаду, потрібні були війни, зараз — це великі спортивні змагання та величезні вистави. Вони тепер можуть об’єднати громаду для спільної праці. Зараз ми концентруємо свою увагу на будівельних проектах, а коли перейдемо до другого етапу, то підготовка до Євро-2012, хочеться у це вірити, стане об’єктом затурбувань кожного львів’янина. По- перше, це дасть змогу вирішити чимало інфраструктурних проблем. Ви знаєте, що таке львівські дороги. І, що немаловажно, можливо, проведення Євро-2012 вплине на питання збереження історичної спадщини. Маю надію, враховуючи саме цей факт, уряд почне виконувати свої обіцянки. Коли минулого разу в нашому місті був прем’єр-міністр, під час робочої наради були висловлені обіцянки десь на 50 мільйонів гривень. На превеликий жаль, усе залишилося на рівні обіцянок. (А потрібні Львову мільярди!) Нема питань — ми можемо обійтися своїми силами, тільки за умови, що наше не забиратимуть. Коли з тих усіх податків, які збираються на території міста, у Львові залишається лише 20 відсотків, про яке якісне збереження архітектурної спадщини може йти мова?! Хто сьогодні буде реставрувати кам’яницю, яка не підлягає приватизації? Єдиний вихід — вона має бути під опікою держави, міста. Це вже зрозуміли у Львові, це мають зрозуміти і в Києві.

— Напевно, у мера Львова Андрія Садового є якесь сподівання «планетарного масштабу»?

— Вийти Львову на зовсім іншу орбіту розвитку. Мають бути збудовані нові митні переходи, потім у мене є велика надія, що, можливо, повернемося до проекту євроколії, — щоб до Львова дотягнути вузькоколійку, європейський стандарт, і тоді місто отримає ще, більший потенціал. Туристи лишатимуть тут гроші і місто багатітиме. Той самий Краків (я би ще, до речі, посперечався ще, кому віддати пальму першості по красі), минулого року прийняв до 10 мільйонів туристів. А один турист приблизно лишає 100 євро в день. За ті декілька днів, що проходитимуть матчі, до Львова приїжджатиме від півмільйона до мільйона гостей. Коли приїжджав Святіший Отець, до нас приїхало навіть більше мільйона. І Львів їх прийняв і відчув, що в силі пропускати більшу кількість туристів.