Настільна книга для високопосадовців

Вчора в Києві відбулася презентація нового природоохоронного документу «Національна екологічна політика України». Від інших законодавчих актів він відрізняється тим, що над його розробкою працювали понад 30 українських та міжнародних незалежних експертів, шiсть міністрів, науковці. За словами координатора проекту, заступника директора Інституту законодавства Верховної Ради України Василя Шевчука, під його началом працювала команда- «мрія», котрій вдалося створити послання до суспільства, на якому надалі базуватиметься вся природоохоронна політика України.

— Документ демонструє сильні й водночас слабкі сторони національного екологічного потенціалу України. Він містить майже півтори сотні практичних рекомендацій щодо подальшого розвитку та впровадження ефективної природоохоронної політики, — підкреслив пан Шевчук. — В цілому обсяги викидів на душу населення у нас у декілька разів перевищують такі показники в розвинутих європейських державах. Проте механізм покарання за недотримання екологічних вимог ще недостатньо розвинутий, аби примушувати підприємства-забруднювачі змінювати свої технології на правозахисні.

Як свідчать фахівці, нині серед українців зростає кількість хронічних хвороб, порушень захисних систем організму, спричинених екологічними факторами. А через низьку якість атмосферного повітря у містах з металургійною промисловістю значно підвищилася загальна захворюваність і смертність населення, зменшилася тривалість життя, зокрема серед новонароджених. Найгірша ситуація щодо забруднення повітря спостерігається в Києві, Харкові, Дніпропетровську, Донецьку, Кривому Розі, Львові, Одесі та Запоріжжі.

У документі також розглядається нестача питної води та тяжке становище із забезпеченням нею селян, котрі здебільшого використовують грунтові води. Наприклад, у 14 областях України через природні та техногенні причини 1228 пунктів не мають гарантованих джерел водопостачання і їхні жителі змушені користуватися водою, що привозять. «Iз такими водою та повітрям ми аж ніяк не можемо іти в Європу», — зазначив Василь Шевчук. По завершенню оцінки національного екологічного потенціалу, автори звіту сформулювали стратегічні рекомендації для державних можновладців, які, на їхню думку, мають стати настільною книгою високопосадовців.

— Не дивлячись на те, що в Україні існують численні екологічні закони, укази та постанови, ще не було такого всебічного документу, можна сказати, доктрини в галузі навколишнього природного середовища,—наголосив один із розробників документа — постійний координатор системи ООН в Україні пан Френсіс О’Доннелл. — Цей звіт пропонує цілу структуру щодо можливості впровадження екологічної політики, визначає пріоритети на довготермінову перспективу в державі.