Наступ туберкульозу

На сьогоднішній день туберкульоз у в’язницях залишається найбільш поширеним захворюванням. За даними Державного департаменту з виконання покарань, серед тих, які перебувають під вартою, нараховується близько 16 тисяч туберкульозників, з яких тільки 12 тисяч перебувають на лікуванні у в’язничних госпіталях. Зі слів заступника глави департаменту Олександра Пташинського, у слідчі ізолятори потрапляє до 5-и тисяч хворих активною формою туберкульозу, лікування яких неможливе до виголошення остаточного вироку. Саме ж слідство може тривати 6—8 місяців, тоді як хвороба посилюється через відсутність лікування, несприятливі умови перебування, а також, що є основним, передається при контактах. Крім цього, зі слів О. Пташинського, у в’язничних лікарнях, яких на сьогоднішній день 20 (10 з них туберкульозні), не вистачає кваліфікованого персоналу та обладнання. Але, незважаючи на таку плачевну картину, страхітливі прогнози не виправдалися, і Держдепартамент вважає, що проблему було штучно ініційовано. «У зв’язку з амністією, а також із введенням нового Кримінального кодексу, за яким вийде на волю ще біля 40-а тисяч чоловік, необхідно створити прозору та чітку систему інформованості й контролю за поширенням захворювання», — зазначив на засіданні О. Пташинський. Та він, на жаль, не уточнив, як саме буде працювати ця система, адже примусове лікування — це порушення прав людини, а розгул активної форми туберкульозу — загроза кожному.

Тільки 64% амністованих «дійшли» до туберкульозних диспансерів, а у деяких регіонах їхня кількість навіть менша половини. Зі слів заступника держсекретаря Міністерства охорони здоров’я, головного санітарного лікаря України Ольги Бобильової, це відбувається у той час, коли захворюваність туберкульозом у країні за 10 років зросла у 1,8 разу, а смертність — у 2,7 разу. Причина цього — не тільки несприятливі економічні умови, які відбиваються на рівні життя. Не останню скрипку тут грає смертоносний союз ВІЛ та палички Коха, який нинi «у моді». Це викликано тим, що імунодефіцит у декілька разів зменшує опірність організму перед штамами туберкульозу. Ситуацію посилює також і активне пересування людей як наслідок міграції, торгівлі та подорожей, наприклад, за статистичними даними, у США 40% туберкульозників не народжені у цій країні. У зв’язку з цим можна передбачити ще більше загострення проблеми, адже у зв’язку з можливою антитерористичною акцією США кількість емігрантів iз ісламських країн в Україну може значно збільшитися.