Учора Верховна Рада розцінила рішення НАТО щодо здійснення військової акції проти Югославії як «агресію проти суверенної держави». Парламент запропонував Кабінету Міністрів терміново внести до Верховної Ради законопроекти про денонсацію зобов’язань України, які стосуються її статусу як без’ядерної держави, повідомляє Інтерфакс-Україна.

Враховуючи той факт, що проти цієї постанови проголосували лише 43 депутати, можна спрогнозувати, що сьогоднішнє обговорення у ВР питання про відносини України з НАТО закінчиться аж ніяк не на користь прибічників Північноатлантичного альянсу.

Цілком можливо, що на момент, коли це число газети потрапить до рук читача, війна НАТО проти Югославії вже почнеться — британський міністр оборони Джордж Робертсон сказав в інтерв’ю Бі-Бі-Сі, що авіаударів може бути завдано вже в ніч із середи на четвер.

А за добу до цього Генеральний секретар НАТО Хав’єр Солана віддав наказ про початок бомбардувань території Союзної Республіки Югославія. Американський посланець Річард Голбрук, який повернувся з Белграда після своєї місії «останнього шансу», заявив журналістам, що переговори зірвано і його «місія не могла принести успіху» з огляду на наджорстку позицію, зайняту президентом Югославії Слободаном Мілошевичем. Отож справу розв’язання косовського конфлікту Захід вирішив передати з рук дипломатів до рук військових.

Проте між відданням наказу про початок бомбардувань і самими ударами виникла пауза. Коли саме ракети та бомби впадуть на Югославію залежить тепер від командувача військами НАТО в Європі американського генерала Веслі Кларка.

Події найближчих днів нині визначать не тільки майбутнє багатостраждального Косово та Союзної Югославії. Намагаючись примусити Белград проти його волі згодитися зі своїм планом мирного врегулювання в Косово, американці та їхні союзники по НАТО водночас вирішують проблему значно ширшу, глобальну — чи житимемо ми всі вже найближчим часом в однополюсному світі, де слово Вашингтона та Брюсселя є вирішальним у розв’язанні всіх проблем, чи вдасться західному Альянсу явочним порядком запровадити новий світоустрій. Британська «Гардіан» у вчорашньому числі стверджує: «НАТО готове здійснити найбільший стрибок у невідоме за 49 років існування Альянсу».

Дуже добре розуміють цю ситуацію в Москві. Російський прем’єр Євген Примаков, який уже вилетів було до Вашингтона для того, щоб провести принципово важливі для своєї хворої країни переговори щодо надання Москві нових кредитів Вашингтоном та МВФ, розвернув свій літак прямо над океаном і повернувся до Москви. Хоча впливовий російський журнал «Итоги» стверджував, що «кар’єра Примакова залежить від заокеанської місії», а вчорашній «Коммерсантъ-Дейли» заявив, що «Росія внаслідок вибору Примакова втратила $15 млрд.», російський прем’єр після телефонної розмови з віце-президентом Елом Гором, який прямо сказав йому, що «справа йде до удару», вирішив повернутися до Москви.

Примаков сказав у інтерв’ю каналу НТБ, що Гор запропонував йому підписати в Вашингтоні спільну російсько-американську декларацію стосовно Косово, що означало б, на думку Примакова, фактичну згоду Москви із силовими діями НАТО. А отже, додамо від себе, — і визнання нового світоустрою. Росія з цим категорично не згодна. Повідомлення з Москви свідчать про вкрай гостру реакцію — обговорюється можливість повного розриву відносин з НАТО, введення російських ядерних ракет на територію Білорусі, постачання зброї не лише Югославії, але й Іраку та Ірану. Все керівництво російського міністерства оборони цілу ніч з вівторка на середу провело у Генеральному штабі. Москва фактично дає зрозуміти, що удари по Югославії загрожують відновленням холодної війни. Але якщо в цій війні надірвав свою економіку Радянський Союз, то що вже казати про нинішню Росію?

Певним дисонансом до цього всього прозвучала лише заява міністра закордонних справ Росії Ігоря Іванова, який висловив надію, що Мілошевич все ж згодиться на поступки.

Втім, поки що нічого не свідчить про таку можливість. Учора в Югославії було оголошено стан «безпосередньої військової загрози», війська, а особливо бронетехніку, розосереджено, аби уникнути великих втрат під час бомбардувань, повідомляє АП. Водночас бойові дії в Косово не лише не вщухають, а набирають нової сили. Лише за один день — у понеділок — 25 тисяч албанців здійснили спробу перейти кордон між Косово та Македонією, але Скоп’є закрив біженцям доступ на свою територію і люди залишилися в засніженому лісі. Албанські села і далі горять, стріляти почали навіть у столиці краю Приштині — вперше за весь рік збройного протистояння. Згідно з останніми повідомленнями із Белграда югославське керівництво не робить жодних заяв, які можна було б розцінити як натяк на бажання поступок, вся пропаганда далі витримується в стилі наджорсткої заяви, зробленої президентом Сербії Міланом Мілутиновичем у Парижі 19 березня. «В Парижі, — стверджує Мілутинович, — нас зрадили й обдурили», а албанська делегація, підписала «фальшивий документ», «який вони підготували разом зі своїми американськими друзями».

Белград зараз живе в стані величезного напруження, повідомляє АП. Серби шикуються в черги за бензином і продовольством, а персонал посольств західних країн залишив столицю Югославії. Втім, прес-секретар посольства України в Белграді Маркіян Лубківський сказав кореспондентові «Дня», що в цілому країна живе більш-менш нормально — працює транспорт, крамниці. Працівники посольства евакуювали вчора до Києва жінок та дітей, але самі залишаються на робочих місцях і стежитимуть за розвитком ситуації. Натомість жителька Белграда домогосподарка Славиця Ц. сказала кореспондентові «Дня», що все місто сидить бiля телевізорів і чекає останніх новин. Особисто вона вважає, що «розум переможе» і бомбардувань не буде. Проте, якщо НАТО все ж завдасть удару, то «ми воюватимемо». Капітуляція неможлива і всі серби як один об’єднаються навколо свого президента.

Мабуть, зволікання із завданням ударів викликане не лише чисто військово-тактичними міркуваннями, а й надією, що в останній момент Мілошевич зламається і капітулює.

Але якщо цього не станеться, то силової акції уникнути не вдасться. Американський сенат на прохання президента Клінтона 58 голосами проти 41 дав йому «карт-бланш» на авіаудари по Косово, а держсекретар Мадлен Олбрайт заявила, що акція НАТО «дозволить зупинити гуманітарну катастрофу в Косово». Американців підтримують усі їхні союзники по НАТО — Британія, Німеччина, Франція. Особливу «ревнісність» проявляє новий член Альянсу — Польща. Міністр оборони Януш Онишкевич офіційно заявив, що його країна в разі потреби готова взяти участь у військовій операції НАТО в Югославії. «За повітряні удари проти своєї країни однозначну відповідальність несе президент Мілошевич», — заявив президент Чеської Республіки Вацлав Гавел, скасувавши, втiм, у зв’язку із розвитком ситуації в Косово урочистості, присвячені вступу країни до НАТО. Натомість угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан, чия країна має кордони з Югославією, заявив: «Ніщо не свідчить про те, що Угорщині загрожує небезпека», а угорські війська, згідно з ухвалою парламенту, «не залишать території Угорщини». Втім, хоча Угорщина не братиме безпосередньої участі в авіаударах, її «повітряний простір можливо буде використано» для цього.

Дуже побоюються бути втягненими до нової балканської війни керівники Македонії, яка межує з Сербією і на території якої вже розміщено десятитисячний контингент сухопутних військ НАТО. «Наша країна не дозволить використовувати свою територію для нападу на будь-яку сусідню країну, включно з Югославією, — сказав прем’єр Македонії Любчо Георгієвські. — Я думаю, НАТО сприйме це».

Про свій фактичний нейтралітет заявило навіть керівництво Чорногорії, республіки, яка разом із Сербією творить Союзну Югославію. Згідно із заявою чорногорської торговельної місії у Вашингтоні (посольств за кордоном чорногорці не мають) Чорногорія вважає незаконним указ Мілошевича про стан військової загрози і на своїй території у дію його не запровадила.

«Сьогоднішні реалії в Косово такі, що НАТО обов’язково має втрутитися для встановлення там миру», — заявив вчора Інтерфаксу головний радник президента Грузії Арчил Гегешидзе.

Активно протистоїть НАТО в косовському питанні лише Росія, яку певною мірою підтримує Китай — представник Пекіна в Раді Безпеки ООН знову заявив, що силові дії Альянсу в Югославії без санкції ООН є неприпустимими. Проте росіяни навряд чи зможуть протистояти єдиній волі Заходу. Занадто слабкою є російська економіка, занадто велика її залежність від міжнародних фінансових організацій. «Москва сидить на голці МВФ», стверджує британська «Гардіан». Для того щоб успішно протистояти претензіям Заходу на новий світоустрій, росіянам треба було створювати ефективну економіку, а не розкрадати власні ресурси. «Москва стає заручницею Мілошевича, стверджують учорашні «Известия». Проте загроза, що амбіції в Москві переможуть і на нас чекає нове видання холодної війни, залишається реальною. З якого боку барикад у цьому випадку опиниться Україна? Президент Леонід Кучма, який зараз перебуває з візитом у Швеції, коментуючи ситуацію в Косово, сказав лише, що Україна виступає проти інтервенції, якщо її не буде схвалено Радою Безпеки ООН, повідомило АП.

КОМЕНТАРI

Георгій КРЮЧКОВ, голова Комітету з питань національної безпеки та оборони:

— По-перше, це все відбувається на європейському континенті, де ми всі живемо. По-друге, те, що робить зараз НАТО в Косово, свідчить, що вони відпрацьовують дуже небезпечний варіант дії на свій розсуд, коли їм заманеться. Це може в будь-який час торкнутись України. Уявіть собі, що станеться якийсь поворот у політиці, який не влаштує Сполучені Штати. Вони взяли на себе місію світового жандарма. У нашій багатонаціональній державі спровокувати конфлікт і втрутитись у його розв’язання неважко. Якщо така практика стане нормою, то це для нас трагедія. Все життя чекатимемо, чи не станеться аналогічний конфлікт у нас. По-третє, там є наші громадяни, які виконують миротворчу місію. Вони теж можуть постраждати. Нарешті, це слов’янський народ. Вони завжди приходили нам на допомогу. Ми були в одному таборі, разом боролися проти спільного ворога. Думаю, що така ситуація може збільшити кількість прихильників ратифікації угод щодо Чорноморського флоту з Російською Федерацією.

Геннадій УДОВЕНКО, голова Комітету з питань прав людини нацiональних меншин та міжнаціональних відносин:

— Те, що відбувається в Югославії, не може нас не турбувати. Югославія географічно близька до України. Традиційно ця країна має з нами тісні економічні, політичні, культурні зв’язки. Роль України як важливого чинника стабільності на європейському континенті дедалі зростає. А історія свідчить про те, що світові війни починаються саме на Балканах. У принципі, втручання Верховної Ради було своєчасним. Але знову це зроблено таким чином, щоб дати можливість лівим висловити свою позицію. Хоч обговорення й не було заплановане, Петро Симоненко вийшов на трибуну з уже надрукованим текстом виступу.

ДО РЕЧI

Якщо НАТО вдасться до силових дій проти Югославії, то «прогулянки і короткої війни, як солдат вам кажу, там не буде», — так заявив учора міністр оборони України Олександр Кузьмук з огляду на ситуацію в Косово. «Є позиція Альянсу та його бачення розв’язання югославської проблеми, і є позиція власне Югославії, де перед ними агресор, а за ними — своя земля і своя держава. Я був у Югославії, зустрічався з Мілошевичем і військовим керівництвом. Найвищий патріотизм та організованість», — заявив Кузьмук з трибуни парламенту. Він також повідомив, що вжито заходів щодо посилення безпеки України, хоча й не деталізував, яких саме. 19 березня 23 українських військових спостерігачі з Косово переїхали до Македонії. У постійній бойовій готовності наш 240 окремий спеціальний батальйон, що нині виконує миротворчу місію на Балканах.

В основi «силового» плану НАТО проти Югославії на першому етапі — удар крилатими ракетами по засобах протиповітряної оборони. Ця стратегія сподобалась НАТО під час американо-британського «Лису в пустелі». Проте на оснащенні ППО Югославії серед малопотужних засобів ППО є й мобільні зенітні ракетні комплекси С-300. Вони, як вважається, здатні боротися з крилатими ракетами й влучати в літаки на значних відстанях як удень, так і вночі. Ірак цього не мав. За висновками військових експертів, атака НАТО на Югославію, на відміну від Іраку, буде пов’язана з втратами з боку авіації Альянсу.

Сергій ЗГУРЕЦЬ, «День»