Національне сирітство

— Я часто замислююся над тим, чому мама працює в Іспанії, тато — в Чехії, а я тут, у нашій Україні, з бабусею? — пише 11-річна Олена Франкова з Хмельницької області. Це цитата з одного з оповідань, яке ввійшло до збірки «Діти емігрантів про себе». На обкладинці видання — обличчя дитини із сумними очима, яка виглядає з вікна. Збірку видав Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків із діаспорою (МІОК) за підтримки українського Фонду Арсенія Яценюка Open Ukraine (подробиці див. у «Дні» №228 від 13 січня 2008 р.). До видання ввійшли 26 оповідань дітей, чиї батьки виїхали за кордон. Про презентацію цієї збірки у Києві та перші підсумки конкурсу «День» уже писав.

Усього на конкурс, який торік провів МІОК, було надіслано 156 творів. Здебільшого писали діти віком старше десяти років із західних регіонів країни, а також з Італії, Португалії, Іспанії, Болгарії та Росії, описуючи свої почуття від розлуки з батьками або Батьківщиною. Це відверті та по-справжньому талановиті дитячі оповідання про драматизм життя людей далеко від України, яких відірвала від рідного дому потреба! Збірка поклала початок проекту, в основі якого лежить проблема соціального та національного сирітства, породженого «четвертою хвилею» української еміграції. Презентація збірки відбулася у Києві, Львові, Тернополі, Івано-Франківську, Ужгороді, Харкові, Донецьку та Одесі. Всі презентації супроводжувалися проведенням круглих столів за участю представників місцевої влади, соціологів, психологів, працівників соціальних служб.

— Про проблему дітей мігрантів говорять дуже мало. Передусім тому, що зовсім мало даних про кількість трудових мігрантів і кількість дітей, яких батьки залишають в Україні. Ми, чесно кажучи, не думали, що надійде така кількість листів від дітей. Це оповідання, есеї, уривки зі щоденників, — розповіла директорка МІОК Ірина Ключковська. — Біль і туга, які відчувалися в кожному творі, говорять про те, що проблема не лише існує, але й покаже себе у майбутньому.

Аби допомогти таким дітям, Ірина Ключковська пропонує створювати в кожному регіоні спеціальні центри, в яких діти могли б отримувати консультації соціальних працівників і психологів. У Мінсім’ї наполягають на тому, щоб дітям трудових мігрантів надавали статус сироти: завдяки цьому вони зможуть отримувати матеріальну допомогу від держави. Натомість дорослим слід усвідомити, що дітям потрібні перш за все не гроші, а батьки.

На думку багатьох фахівців, проблема дітей мігрантів лише набирає обертів. Психологи вважають, що діти створюватимуть сім’ї за такою самою моделлю — вони вже не матимуть страху залишити свою дитину. Адже 90% наших трудових мігрантів доводиться залишати дітей на батьківщині. Аби привернути увагу до проблеми, організатори планують створити загальний документ рекомендацій і заслухати його на засіданні Верховної Ради. Втім, головний висновок, підкреслили учасники підсумкового круглого столу, лише один. Для того, щоб з України не виїжджали на заробітки до країн Європи, потрібно створити тут рівень добробуту людей на істинно європейському рівні.