Назад, у 39-й рік

В Україні, за різними оцінками, щорічно «убуває» 300—400 тисяч жителів, тобто щороку зникає з лиця землі приблизно таке місто, як Херсон. Відкладання такої важливої акції, як перепис населення, вже розцінюється багатьма спостерігачами як страх перед тим, що реальність іще гірша. А причин для високої смертності й низької народжуваності в Україні сила- силенна. Одну з них учора обговорювали представники уряду спільно із благодійницькими організаціями й фондами. Своє обговорення вони умовно назвали: «Скільки коштує дитина в Україні». За результатами опитування, проведеного на інтернетівському сайті УНІАН, тільки 5% потенційних мрійників змогли зупинитися на сумі до десяти тисяч доларів, а 55% респондентів вважають, що для того, щоб виростити дитину й дати їй гарну освіту, потрібно більше ніж 50 тисяч доларів. На перший погляд такі суми здаються надхмарними, але після відвідування крамниць, де представлено товари для дітей, сумніви зникають. Відома вітчизняна суміш для годування «Малыш» коштує майже 7 гривень, середньої якості зимовий комбінезон для дитини — більше як 150 гривень, а плюшевий заєць, який не вирізняється особливою привабливістю, — майже 20 гривень. Додайте ще витрати на якісне харчування, освіту й медобслуговування дітей (і все це протягом років десь із 16). У результаті, той, хто спроможний реально оцінити й ситуацію в країні, і свій щомісячний прибуток — або взагалі не хоче мати дітей, або вважає за краще зупинитися на одній дитині. І в цьому є резон: згідно зі статистикою, рівень бідності серед сімей з однією дитиною становить 29,5%, а із трьома — вже 47,5%. За результатами розрахунків співробітника Харківського інституту екологічних проблем, кандидата технічних наук Володимира Кресіна, через 10 років кількість населення України може зменшитися на 11,6% порівняно з 1993 роком, а через 50 років — аж на 47%. За його словами, спад кількості населення зможе перевищити втрати внаслідок Великої Вітчизняної війни, а за умови збереження існуючого становища, кількість населення України 2025 року буде меншою, як 1939 року. Треба зазначити, що такий песимістичний прогноз цілком підтверджує і дані ООН щодо кількості населення України, згідно з якими до 2050 року українців стане на 20 мільйонів менше. Та якщо Володимир Кресін убачає причину демографічної кризи в країні переважно в економічній кризі, то інші фахівці розглядають її як синтез взаємопов’язаних чинників і, насамперед, психологічних та соціальних. Останні, на думку доктора економічних наук, професора університету «Києво-Могилянська академія» Ірини Прибиткової, виявляються в тому, що для України сьогодні характерні тенденції, властиві багатьом європейським державам. Наприклад, українська сім’я із традиційної дводітної трансформувалася в однодітну, що частково зумовлено емансипованістю жінок та їхнім бажанням спростувати усталений образ про себе, який пов’язаний із дітьми та кухнею. Психологи вбачають причину в душевному стані населення, зокрема, у впливі такої нематеріальної субстанції, як відсутність перспектив у людей та невпевненiсть в завтрашньому днi. Вчувається тут і голос вітчизняної охорони здоров’я. Її фінансовий ослаблений «імунітет» не в змозі справитися з медичними наслідками низки чинників. Останнім часом смертність дітей до року зросла на 6%. Значно погіршився й стан репродуктивного здоров’я населення. Крім зростання захворюваності на туберкульоз, СНІД, сифіліс, які вже набули в країні масштабів епідемії, на тлі зниження рівня «медичного захисту» та погіршення стану навколишнього середовища, дедалі більше фіксується випадків ускладнень під час пологів і вагітності. Дедалі частіше в молодих жінок фіксується анемія, серцево-судинні захворювання, а також захворювання нирок. Найбільш багатостраждальними виявляються невеликі населені пункти, де рівень надання медичної допомоги непорівнянний із рівнем у великих містах. Наприклад, 2000 року в невеликому містечку Христинівка Черкаської області, з нас еленням майже 123 тисяч, померла 181 особа, а народилися всього лише 96. Таким чином, попри те, що на старіння нації скаржиться низка європейських країн, там хоч невелике зростання населення все ж таки спостерігається (мінімум 0,4% за рік). Україні ж не вдалося вписатися навіть у ці рамки. У нас кількість населення зменшується на 2,7% щорічно. Щоб зберегти наявну сьогодні чисельність нашої вимираючої нації, потрібно, щоб кожна сім’я народила, як мінімум, двох дітей, на що сподіватися, зрозуміло, вже не доводиться.