Недбальство лікарів і батьків

Сьогодні у світі, за даними ЮНІСЕФ, до віку п’яти років не доживає одна із 12 дітей на Землі. Днями ця організація оприлюднила доповідь, у якій зазначається, що в більшій частині країн, перед якими поставлене завдання із зниження дитячої смертності, ці показники залишаються незмінними або, навпаки, зростають. Велика частина дитячих смертей припадає на країни Африки, а рекордно низький показник зареєстрований у Швеції — там він не перевищує смерті трьох дітей на тисячу новонароджених. У сусідній Росії — 21 померла дитина на тисячу. Яка ситуація в Україні та наскільки серйозно можна ставитися до офіційних цифр?

Як стверджують експерти, рівень дитячої смертності в Україні дуже ретельно відстежується. Його динаміка відображає й динаміку соціально-економічного розвитку. Загалом в Україні окреслюється позитивна тенденція — рівень дитячої смертності знижується. Але слід зазначити, що українська система розрахунку дитячої смертності суттєво відрізняється від світової. Тоді як ВООЗ вимірює дитячу смертність у кількості померлих дітей до п’яти років на тисячу новонароджених, проаналізувати динаміку смертності українських дітей у віці до п’яти років немає жодної можливості, оскільки такий показник розраховується в Україні лише з 2000 року. Крім того, в нашій країні реєструються тільки ті випадки смертності дітей першого року життя, в яких мертвонароджена або померла дитина прожила не менше 28 тижнів в утробі матері та важила понад один кілограм. А за системою ВООЗ, чиї критерії Україна прийняла ще десять років тому, але лише формально, реєструвати слід випадки з терміном вагітності 22 тижні і масою тіла в 500 грамів. «Завдяки» різниці в методиках ми втримуємо досить низький рівень дитячої смертності — нарівні з Японією та США. Як розповідає координатор інтегрованої програми розвитку дітей молодшого віку ЮНІСЕФ Олена Шерстюк, існують різні припущення щодо «реального», за світовими критеріями, рівня смертності українських дітей — загалом він на 10—30% перевищує той, що називають сьогодні. «Неетично порівнювати рівень смертності дітей в Україні з рівнем смертності в інших країнах, де зовсім інші критерії його оцінки», — зазначає Олена Шерстюк.

Найвищий рівень смертності дітей першого року життя в нашій країні було зафіксовано в 1993 році — 14,9%. Через десять років — у 2003 році — цей показник становив уже 9,7. Рівень смертності дітей до п’яти років в Україні — один із найнижчих на пострадянському просторі (19 померлих на тисячу народжених живими), але значно перевищує показники економічно розвинених країн Європи, Японії, США. Що стосується рівня смертності дітей у віці до 14 років, то він за роки незалежності України поменшав на 33%. А кількість померлих дітей у віці до п’яти років і 15—17 років поменшала відповідно на 17 та 12%.

Аналіз структури смертності дітей першого року життя, який проводило МОЗ, показав, що більшість смертей можна було попередити «на рівні домашніх господарств». Так, за даними цього аналізу, в 2003 році 15% немовлят померли вдома, тобто батьки в цьому випадку не зверталися до медиків або зверталися дуже пізно. Насамперед це актуально для сільської місцевості — згідно зі статистикою рівень смертності дітей у віці 0—14 рокiв серед сільських жителів перевищує показники для жителів міських у середньому в 1,5 разу. За даними соціологічного опитування, проведеного Інститутом сім’ї та молоді (за підтримки ЮНІСЕФ) у 4 регіонах, менше 28% батьків розуміють необхідність регулярного нагляду за дитиною в поліклініці, і тільки 68% опитаних знають показники фізичного розвитку дитини.

Але недбальство батьків — лише одна з причин дитячої смертності. Є ще формальне ставлення медиків до здоров’я дітей. Проведені дослідження показують, що випадки помилкової оцінки стану дитини медиками та неадекватне лікування досить поширені. Зі слів Олени Шерстюк, існують медичні практики, від яких слід відмовитися. Наприклад, 10 років тому в усіх пологових будинках «існувала» інфекція стафілококу. Вона передавалася через пляшечки, з яких годували немовлят. На сьогодні лікарні, які відмовилися від пляшечок на користь грудного догодовування, стафілококу позбулися. «Дитяче захворювання дорівнює дитячій смертності», — розповідає Олена Шерстюк. Сьогодні пологовим будинкам ще треба пережити революцію, насамперед у ставленні персоналу до матері та дитини.

А взагалі в структурі смертності дітей до року майже дві третини — 68% — займають ендогенні причини, які в значній мірі залежать від стану здоров’я вагітної жінки, матері, і 17,4% — це екзогенні причини, які в більшості випадків можна попередити. На перше місце серед причин смертності дітей у віці 0—14 років виходять нещасні випадки, травми й отруєння (24%), за ними йдуть хвороби нервової системи, органів чуття та злоякісні утворення. У підлітковій смертності нещасні випадки, травми й отруєння винні вже на 66%...