Некласична геополітика

Увага світової спільноти до парламентських виборів в Україні, які відбудуться завтра, не була анітрохи меншою, аніж під час останніх президентських перегонів. Слід визнати, що вибори не в кожній країні привертають такий інтерес. Кількість закордонних гостей, які побували останнім часом в Україні (і з офіційними, і з неформальними візитами), зашкалює. Вочевидь, відбувається це не задля «обміну досвідом», швидше — для ознайомлення із ситуацією на місці. У приватних бесідах від закордонних політиків можна було часто почути запитання: а чи продовжуватиме Україна шлях до ЄС і НАТО, якими будуть відносини із Росією? Цi питання завжди були пріоритетними. Важливішим від нього, мабуть, було лишень те, які політичні сили входитимуть до майбутньої урядової коаліції. Однак цілком зрозуміло, що саме від конфігурації уряду і залежатиме зовнішньополітичний рух України. Чи справді ці вибори є «геополітично» важливими? Із чим пов’язана така важливість українських виборів для світу? Із цими запитаннями «День» звернувся до закордонних і вітчизняних експертів.

Юрій КОЧУБЕЙ , екс-посол України у Франції, президент Українського товариства зовнішньої політики:

— Від виборів у значній мірі залежить, до якої цивілізації належатиме Україна — до вільної євроатлантичної чи до тоталітарної євроазійської. Потрібно, щоб перемогла та тенденція, яка виступає за незалежну, демократичну державу. Українські вибори — багато в чому унікальні. У більшості країн вибори — звичайна справа, якій не надають такої уваги. Тим більше рідко хто міг би допустити, що вибори можуть мати якесь геополітичне значення. Якби Україна мала по периметру свого кордону лише невеликі країни, то існувала би одна ситуація. Якщо ж вона має значний відтинок кордону з величезною державою, яка претендує бути гегемоном у цій частині світу, то з’являються чимало чинників, які впливають на геополітичність багатьох рішень. Якою буде зовнішня політика України після виборів? Прогнозувати досить важко, оскільки ще немає результатів виборів. Звичайно, зміни відбудуться, позаяк ми визначаємо ці вибори як геополітичні (хоча це не класична геополітика). Тепер слід очікувати лишень, якого плану ці зміни будуть — позитивного чи негативного.

Януш ОНИШКЕВИЧ , віце-президент Європарламенту:

— Ці вибори зможуть підтвердити вірність України щодо інтеграції до ЄС та НАТО або ж поставити під питання вiдповiднi декларації. Усе залежатиме від того, хто буде в опозиції до правлячої більшості після виборів. Я сподіваюся, що українська зовнішня політика не зміниться після виборів. Але мене непокоїть те, що до уряду можуть увійти недемократичні сили. Це може послабити рух України на Захід. Тоді, можливо, Київ повернеться до попередньої політики багатовекторності, яка, очевидно, не є достатньо чіткою. Цілком зрозуміло, що Росія зацікавлена у слабкій європейській орієнтації української політики. Я не можу виключати, що Москва, як це було на попередніх президентських виборах, намагатиметься вплинути на результат виборів.

Єжи Марек НОВАКОВСЬКИЙ , міжнародний оглядач тижневика Wprost, Польща:

— Україна вперше є однією з небагатьох країн у світі, яка стоїть перед реальною можливістю вибору подальшого шляху розвитку — між західною та східною моделлю. Якщо Україна піде на Схід, то буде гальмування процесу розширення західних структур безпеки. Значна частина Заходу дивиться на Україну як на, грубо кажучи, політичну проблему, яку необхідно вирішити. У Західній Європі, очевидно, ніхто не сперечатиметься, яким повинен бути результат цього рішення. США, ймовірно, більш зацікавлені в тому, як розвиватимуться події в Україні, але все залежить від того, яким буде рішення українських громадян. Навіть США не зможуть зробити жодних реальних кроків. Східний вибір України — це заморожування ситуації. Це може вплинути на ситуацію в Білорусі тому, що Білорусь потрібна Заходу, як країна, яка після України увійде в західні структури, таким чином закриваючи кордони Європи. У разі просування України на Захід буде значна політична й економічна підтримка. Стане можливим швидке входження України в НАТО, приблизно в 2008—2009 роках. Це буде хорошою новиною для Польщі тому, що ми зі своїми балтійськими друзями, Словаччиною будемо тиснути на Брюссель, щоб якомога швидше можна було побудувати європейську перспективу для України як члена Євросоюзу в майбутньому.

Таким чином, «західний» вибір України відкриває нові можливості для об’єднання Європи у двох видах — як цивілізації та як політичної структури. Це зупинить недемократичні тенденції в Росії. Вона буде змушена звернутися до внутрішніх проблем, розпочати процес внутрішніх реформ. Це означатиме припинення спроб повернутися до ролі однієї зі світових наддержав. Значна частина грошей, що надходять від продажу нафти й газу, які Кремль направляє на реставрацію імперії, після вступу України в НАТО підуть на внутрішній розвиток країни, підвищення рівня життя в Росії до європейських стандартів. Я сподіваюся, що зовнішня політика України після виборів дуже не зміниться. Бажано, щоб після них продовжувалося прискорення та зміцнення прозахідних тенденцій в українській політиці. З одного боку це залежатиме від парламенту й від позиції президента, але головне — від того, хто обійматиме посаду міністра закордонних справ і якими будуть перші декларації українського уряду після виборів.

Кость БОНДАРЕНКО , директор Центру досліджень суспільних процесів «Експерт»:

— Ці вибори, безумовно, важливі не лише для нас. Але я б не став перебільшувати їхнього значення для світової, європейської історії. Вони важливі для розуміння ролі України в майбутніх європейських розкладах. У залежності від того, як пройдуть ці вибори, хто переможе, хто зможе сформувати коаліцію в майбутньому парламенті, залежатиме, наскільки реально виправдалися надії на помаранчеву революцію. Я думаю, ці вибори нормалізують відносини з Росією, але, водночас, для Сполучених Штатів дуже важливо, щоб Україна грала зовсім іншу роль. Роль деякого важеля, за допомогою якого можна було б впливати як на ситуацію в Росії, так і в Західній Європі.

Володимир ФЕСЕНКО , голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента»:

— Парламентські вибори в Україні мають досить серйозне геополітичне значення. Причому не лише парламентські, але й місцеві. Оскільки після місцевих виборів може відбутися дуже неоднозначний феномен повзучої федералізації України. Я б не перебільшував і не зменшував значення парламентських виборів. Вони дуже важливі для процесів демократизації пострадянського простору. Якщо, звичайно, збережуться перспективи соціально-економічних реформ і розвитку демократичного процесу в Україні. А я думаю, що ці тенденції збережуться. Ситуацію вже не повернути назад на 180 градусів. Процеси оновлення, які відбуваються в Україні, продовжуватимуться й будуть впливати на сусідні країни. А ось щодо зовнішньої політики, то тут все не так просто й однозначно. У будь-якому випадку визначальний вплив на зовнішню політику матиме Президент країни, й збережеться курс на європейську інтеграцію. Набагато складніша ситуація складеться у відносинах із Росією стосовно курсу на євроатлантичну інтеграцію. Тут можливі серйозні розколи та конфліктні моменти всередині парламенту.

Володимир МАЛИНКОВИЧ , директор українського відділення Міжнародного інституту гуманітарно- політичних досліджень:

— Я б не сказав, що це найважливіші вибори в Європі за останні десять років, як стверджують деякі американські експерти. У Європі зараз відбуваються набагато важливіші для цього регіону процеси. Так що, я думаю, нашi вибори не є найважливішими. Але, безумовно, це дуже важлива подія й для країни, і, якоюсь мірою, для Європи. Тому що ми робимо вибір в умовах парламентсько-президентської республіки. Україна — перша країна в СНД, яка перейшла на європейську модель управління державою. Нехай з величезною кількістю проблем, незавершеним законодавством, із початковою стадією реформ і т. д., проте ми перейшли до європейської моделі. Щодо зовнішньої політики України, то я вважаю, що Україна не повернеться в лоно Москви й не йтиме виключно на Захід. Є ще третій варіант, і він, на мій погляд, оптимальний для України. Це варіант збалансованої зовнішньої політики. I, швидше за все, після виборів саме ця політика домінуватиме в Україні. Вона забезпечить баланс як всередині країни, так і в зовнішніх відносинах. Ми не можемо об’єктивно вибирати якийсь один шлях сьогодні, але водночас, ми повинні вибрати європейський шлях для себе. Повинні в Україні робити Європу.