Новий теракт у Москві: хто й навіщо?
Про чеченський слід позавчорашньої трагедії в підземному переході на Пушкінській площі повідомили відразу. Мер Москви Юрій Лужков назвав позавчорашню трагедію терактом і одразу ж розповів про двох кавказців з целофановими пакетами, в яких нібито й була вибухівка. Після передачі небезпечного пакунка одному з продавців кіосків в переході кавказці зникли, нібито розміняти валюту на рублі. А потім — і стався вибух... Перший заступник керівника ФСБ Володимир Пронічев так само не виключає ймовірності причетності до організації вибуху чеченців. Невдовзі після вибуху було порушено і кримінальну справу за статтею «Тероризм». Проте сама підозра в причетності чеченців до трагедії на Пушкінській площі базується поки що на досить розпливчастих доказах: велелюдне місце, година пік...
Розглядалися, правда, й інші версії (хоча згадування про інші версії з боку російських служб нагадувало більше формальність, «пріоритет» у версіях все-таки надавався чеченській)... Стало відомо, що в підземному переході під Пушкінською велися ремонтні роботи. У тому числі й зварювальні. А тому й не слід виключати вірогідність вибуху балонів, які застосовувалися для газового зварювання. Проурядові мас-медіа Росії, щоправда, цю версію спростували, вважаючи, що в результаті вибуху балонів мала б бути набагато більша кількість жертв, зокрема з опіками. Сто постраждалих, виходить, мала кількість... А той факт, що в московській лікарні госпіталізовано чоловіка із опіками на ста відсотках шкіри, у таких повідомленнях чомусь опускається.
Друга версія... Володимир Пронічев, представник ФСБ, зазначив, що причиною вибуху може бути «розділ сфер впливу кримінальними угрупованнями». Вибух у переході стався, дійсно, в довгому ряду торговельних палаток. Тому цілком очевидним міг би бути вибух через «розборки» чи помсту одного з невдоволених конкурентів. Проте, незважаючи на більшу очевидність двох останніх версій, російська верхівка все одно віддає перевагу більш примарній, — але, очевидно, прийнятнішій за певних обставин, — з «чеченським слідом».
Якими можуть бути ці обставини? Кремль, певно, розуміє, що чим далі затягуватиметься так звана антитерористична кампанія в Чечні, чим більше гинутиме молодих російських солдатiв, захищаючи інтереси держави, тим більше серед населення з’являтиметься протестних осередків, які чинитимуть опір вирішенню чеченського конфлікту військовими методами. Приписати ж останню трагедію чеченцям було досить вигідно і зручно...
Між тим, мусимо згадати і низку деяких збігів, які зіграли невдячну роль для чеченських повстанців, кинувши на них тінь вини. Учора рівно рік тому став прем’єр-міністром головний «антитерорист» Росії Володимир Путін. Цими ж днями виповнюється чотири роки, як у ході першої чеченської війни чеченці відвоювали Грозний у російських федеральних сил. Для чеченців день визволення своєї столиці вважався Днем незалежності. Торік цими ж днями кілька чеченських формувань захопили ряд районів Дагестану, після чого невдовзі там було проголошено Ісламську республіку.
Минулого ж року Росією прокотилася жахлива хвиля терактів. Перший вибух пролунав 31 серпня на Манежній площі, поблизу Кремля. Більше сорока осіб були тоді поранені. 9 та 13 вересня сталися вибухи в житлових будинках Москви, у першому випадку загиблих — 94 особи, в другому — 113. Кілька сотень людей було поранено. Останній вибух із минулорічної серії терактів стався 16 вересня у Волгодонську, тоді загинуло 17 чоловік. Саме ці теракти, апріорі проголошені «чеченським слідом», стали початком нової чеченської війни, завдяки якій прем’єр-міністр Путін невдовзі став президентом Росії. Антитерористична кампанія, як це називалося, наштовхнулася на опір населення і триває й досі. Правди про ці теракти, очевидно, громадськість вже ніколи не дізнається.
Позавчорашній випадок змусив російських правоохоронців знову посилити своє патрулювання в місцях найбільшого скупчення людей — на ринках, вокзалах. Із вечора вівторка в Москві проводиться операція «Вихор-Антитерор». Увесь транспорт, який в’їжджає до столиці, прискіпливо перевіряється. Москвичів правоохоронці закликали встановити чергування бiля власних будинків. З’явилися і перші «плоди» такого патрулювання: учора вранці на Казанському вокзалі в Москві було знайдено чемодан із чотирма кілограмами вибухівки (тринітротолуолу) та сімома детонаторами. Небезпечну поклажу було знайдено в багажному відділі вокзалу. Як повідомили представники російських правоохоронців, вибухівка не була приєднана до детонаторів, отож вибухи б не сталися, однак спецслужбами розглядається версія чи не була ця валіза власністю організаторів вівторкового вибуху.
Насправді, дуже б не хотілося вірити в те, що й вибух на Пушкінській площі, і минулорічні вибухи в Москві та Волгодонську — провокація російських спецслужб, можливо, виконана чеченськими руками — як все частіше припускають на Заході. Надто це вже було б цинічно й страшно. Директор російського Інституту політичних досліджень Сергій Марков сказав «Дню», що не може цього навіть уявити.
Українські громадяни в результаті вибуху на Пушкінській площі в Москві не постраждали, передає Інтерфакс-Україна. Але посол України Микола Білоблоцький з огляду на те, що посольство розташоване поблизу Пушкінської площі, розпорядився посилити пильність співробітників і ні на мить не залишати автомобілі без догляду.
PS. Телеграму зі співчуттям главі російської держави Володимиру Путіну у зв’язку з вибухом надіслав учора Президент України Леонід Кучма. У телеграмі зокрема висловлюється глибоке обурення цим «нахабним і підступним злочином терористів», повідомляє прес-служба українського президента. Кучма звернув увагу на необхідність об’єднання зусиль усіх країн СНД і всієї світової спільноти в боротьбi з тероризмом. Глава української держави також передав щирі співчуття сім’ям загиблих і побажання швидшого одужання тим, хто постраждав.
