Ошукати й поділити

Економічний потенціал, який має у своєму розпорядженні підприємство, використовується ним для забезпечення, в ідеалі, стабільно прибуткової роботи. Очевидно, що збиткова діяльність у бізнесі не може бути довготривалою, оскільки збиток означає зменшення інвестованого власниками капіталу, що, зрештою, неминуче призводить до банкрутства. Проект бюджету-2003 викликає побоювання: підприємство «Україна» робить до банкрутства ще один крок.

Процес для всенародно обраних і ім’ям народу призначених акціонерів проходить непомітно. Політичні дивіденди, кредити міжнародних фінансових організацій, лобі-пільги й субсидії... справно конвертуються в бюджетні гривні. Головне — не проспати момент розподілу й не забути про одну важливу функцію держави — перерозподіл податкових надходжень на користь малозабезпечених громадян, пенсіонерів, медиків, вчителів тощо. Останнє можна розглядати і як реінвестування політичного капіталу.

Фінансування цих завдань рік від року вдається все гірше. Бізнес не радує те, куди використовують бюджетні гроші й ще більше — в яких обсягах і за якою методологією їх збирають. Свідчення тому — постійно зростаюча податкова недоплата (на наступний рік запланована Кабміном в один мільярд сто мільйонів гривень), п’ятдесятивідсоткова тінізація бізнесу в умовах декларованого зростання ВВП та ін. Параметри українського бюджету легко порівнюються з річним оборотом великої компанії. Державу така ситуація, звичайно, не влаштовує. Ось тільки вихід із неї державний менеджмент шукає досить незвичайним і дуже фіскальним чином.

Бюджет нині готують у стінах Верховної Ради до другого читання. «День» неодноразово звертався до урядового варіанта витрати грошей платників податків. Тепер варто проаналізувати пропозиції парламентаріїв — вони підійшли до питання дійсно творчо. Понад дві тисячі пропозицій отримав бюджетний комітет Верховної Ради перед першим читанням документа. Емпірично, роздрукованим варіантом порівняльної таблиці бюджету до і бюджету після парламентських слухань (разом з неврахованими пропозиціями) при необережному поводженні можна завдати людині черепно-мозкової травми. При детальному ознайомленні — спричинити стрес.

Передусім бюджетний комітет запропонував, а Верховна Рада збільшила урядовий прогноз загальних прибутків держави на 8 мільярдів 38 мільйонів гривень (з них понад півтора мільярда за спецфондами). Таким чином, прибутки за зведеним бюджетом наступного року мають становити 55 165 млн. грн. (43 849 млн. — загальний фонд, 11 316 млн. грн. — спеціальний). Така трансформація присутнього на першому читанні прем’єр-міністра Анатолія Кінаха, м’яко кажучи, не радувала. Прем’єр категорично не погодився з подвоєнням двомільярдного прогнозу надходжень від приватизації, і особливо iз включенням цих надходжень у прибуткову частину бюджету прямо. Що, враховуючи бюджетний результат приватизації цього року, було цілком логічно.

А от з витратною частиною та передбачуваним Кабміном у 815676 тис. грн. дефіцитом держбюджету за спецфондом повної ясності немає. Точніше, є пропозиції фракції «Регіони України» (що збіглося, до речі, з пропозицією першого заступника голови профільного комітету В. Коновалюка) збільшити витратну частину зведеного бюджету (у варіанті уряду — 47943 млн. грн.) на 1 137 млн. грн., зменшивши на 550 млн. бюджетні витрати загального фонду, за рахунок збільшення на 1 248 млн. грн. фонду спеціального. А також пропозицію «нашоукраїнця» Євгена Жовтяка замінити кабмінівські числа витрат за зведеним бюджетом на 48 272 млн. грн. і на 37 811 млн. грн. — за загальним фондом. Усі ці пропозиції були «частково враховані».

Наскільки частково? Чому раптом В. Конавалюк ратує за збільшення й без того неоднозначних спецфондів? А бюджетний комітет, глава якого Петро Порошенко настирливо виступав проти цих спецфондів, пропонує збільшити їхні прибутки? І, зрештою, чому не відобразити витрати держави в таблиці? Скоріше за все, параметри витратної частини в розпал бюджетних торгів просто не визначені. З порівняльної таблиці випливає, що бюджетний комітет отримав багато заявок від народних депутатів на державні капіталовкладення в тому або іншому районі, місті тощо. Мається на увазі лікарню побудувати, газ до села провести, школу відремонтувати, музей відреставрувати, підприємство підтримати тощо.

Ідеї, безумовно, чудові, в інтересах виборців. Не менш чудові, ніж дилема, що виникла: хто контролюватиме розподіл цих капіталовкладень? Уряд? Лідер соціалістів Олександр Мороз нарікає, що його «замовлення» на цей рік, підписані Кінахом, так і не були підкріплені вітчизняною валютою. Бюджетний комітет? Здогадайтеся тоді з трьох разів, яка фракція «задовольнить» свої потреби напередодні майбутніх президентських виборів. Усе це ще має бути вирішено в процесі політичного діалогу, певно, «НУ» з урядом.

Є заявки й солідніші, але теж на перспективу. Які, напевно, стануть тим каменем, об який може спіткнутися друге читання. В. Коновалюк, один із найактивніших учасників процесу (виходячи з кількості врахованих і неврахованих пропозицій до проекту бюджету- 2003) напередодні голосування грудьми став на захист підприємництва від економічно необгрунтованого бюджету. Воно й правильно. І річ тут не в «неврахованій» пропозиції від імені вісімнадцяти народних депутатів на чолі з пані Богатирьовою збільшити фінансування Міністерства палива та енергетики до 5,57 мільярда гривень (а саме Держдепартаменту вугільної промисловості до 5,235 млрд. грн.) А подальша, також «неврахована», пропозиція Коновалюка забезпечити фінансування галузі в розмірі 3,6 млрд. грн. (3,2 млрд. — Держдепартаменту) і ще одне: «збільшити на 964 045,1 тис. грн.» — жодним чином не підтверджують боротьби за бюджетні ресурси. «Регіони України» дійсно не голосували бюджет у першому читанні виключно з ідейних міркувань.

Проте це не має для далеких від бюджетної епопеї рядових підприємців абсолютно ніякого значення. Що з того, що з метою забезпечення законодавчої діяльності на даний момент паралізованої Верховної Ради пропонується направити додатково 62 млн. «капітальних» гривень? Ну й то й що, що одночасно на сім мільйонів пропонується скоротити забезпечення діяльності Президента? А витрати, наприклад, на Експоцентр зовсім звести до нуля? Так, 106,7 млн. грн., перекинуті з витрат Державного лікувально-оздоровчого управління на МОЗ, можливо, будуть схвалені українськими громадянами. Про це й інші позитивні трансформації несоромно буде заявляти з трибуни Верховної Ради. Але чим пояснюється збільшення витрат за спецфондом Державної митної служби на 1,7 мільйона?

Перш ніж робити остаточні висновки, дочекаймося ухвалення бюджету. Але вже зараз можна стверджувати, що його зростаючі параметри загрожують підприємцям новими «паскалями» до податкового пресу. Сказані міністром фінансів Ігорем Юшком («бюджет напружений щодо прибутків») і Петром Порошенком («податковій доведеться добре попрацювати») слова отримали в проекті «вдосконаленого» документа нові обгрунтування.

Сукупні податкові надходження наступного року комітет з питань бюджету визнав за можливе збільшити на 2242 млн. грн. (з них на 2016 млн. — за загальним фондом і 225,5 млн. грн. — за спеціальним). У результаті — зібрати податковій адміністрації, митниці й іншим запропоновано близько 33 млрд. грн. Якщо не станеться дива, то податки на прибуток, прибуток підприємств і збільшення ринкової вартості дадуть до запланованим урядом 10 млрд. грн. ще 444 мільйони. Бізнесу буде цікаво — 1 мільярд 87 мільйонів на «керівництво й управління у сфері контролю за виконанням податкового законодавства» «врахували» й збільшили ще на 20 мільйонів гривень, практично вдвічі (на 15 млн. грн.) збільшили бюджетні витрати на створення інформаційно-аналітичної системи ДПАУ.

Ситуація пригнічує ще й тим, що тямущі економісти (чималу частину членів бюджетного комітету прийнято вважати такими) пов’язують збільшення податкових надходжень зі зростанням ВВП і прогнозами збільшення обсягів виробництва наступного року. Не зрозуміло, чи враховують у зоні ризику при факторному аналізі — обов’язковій при будь-якому прогнозуванні — відсутність позитивних і, навпаки, появу негативних змін у податковому законодавстві. Загалом закладається ситуація цього року: прибуткова частина бюджету збільшена, вона не виконується. А основним спасителем ситуації стає не бізнес, а податкова...