«Остання крапля»
Поляки захищають історичну пам’ять
Присутність Віктора Ющенка на святкуванні 60-річчя перемоги над фашизмом у Москві не викликала широкої дискусії в Україні. А дарма... Президент Росії Володимир Путін у своїй промові на Красній площі згадав лише США, Велику Британію та Францію серед учасників антигітлерівської коаліції. Всі інші країни було об’єднано під узагальненням «інші країни» — тим самим президент Росії обминув Україну, яка втратила у Другій світовій війні мільйони людей. На окрему увагу заслуговує факт «московської розсадки» президентів — нібито за алфавітом. Невідомо, щоправда, якою абеткою користувалися працівники кремлівського протоколу, оскільки поруч із Путіним стояли Буш, Берлусконі, Шредер, Ширак...
Натомість участь у московських торжествах Олександра Квасневського наші сусіди, поляки, охарактеризували ледве не як національну зраду. У Польщі напередодні 9 Травня точилися гострі суперечки з приводу необхідності поїздки президента до Росії. У результаті поляки, упевнені в тому, що російський президент повинен був обов’язково сказати про внесок і їхніх військ у розгром гітлерівської коаліції, розцінили узагальнену фразу Володимира Путіна про учасників коаліції як приниження гідності польського народу та образу польських ветеранів, що потягло за собою низку неприємностей.
Насамперед — здавалося б, дріб’язковий факт — зірвалися гастролі Большого театру в Польщі. 6 спектаклів із 15, які залишилося поставити, на сьогодні скасовано через те, що поляки масово почали повертати квитки після святкування 9 Травня. Польські організатори гастролей свідчать, що продаж квитків на спектаклі Большого театру і так дедалі більше падав із наближенням ювілейної дати. Однак, за словами представника організаційного комітету Войцеха Войтановського, «московські свята стали останньою краплею. Навіть якщо поляки і люблять Большой театр, вони вирішили бойкотувати спектаклі». Щоправда, деякі культурні менеджери схильні вважати, що в цьому випадку політика притягнута за вуха, і пояснюють зрив гастролей поганою рекламою. Однак польські медіа більш схильні до версії бойкоту.
Вірогідність такого варіанту засвідчують і останні соцопитування. Так, за результатами опитування на сайті провідного польського суспільно- політичного видання «Gazeta wyborcza», 59% респондентів обурені ігноруванням Володимиром Путіним польських ветеранів, вбачаючи в цьому найбільшу для себе образу в результаті московських урочистостей 9 Травня. А опитування соціологічної служби PBS засвідчило, що 55% поляків вважають участь президента Олександра Квасневського у святкуванні річниці 60-річчя перемоги над фашизмом приниженням Польщі. Подібні думки неодноразово висловлювалися і напередодні ювілею, коли в польських медіа обговорювався «персональний» характер запрошення лідерів Польщі, України, Литви, Естонії, який не давав права представляти на урочистостях країну прем’єр-міністрам чи головам парламентів. Польські аналітики вбачали в такій умові — відсутності поля для політичних маневрів — потрактування запрошених країн на дипломатичному рівні як колоніальних.
Окрім того, значний вплив на громадську думку справила широкомасштабна політична кампанія, організована напередодні поїздки Олександра Квасневського в Москву. Одна із провідних опозиційних «правіцових» партій «Право і Справедливість» витратила понад $150 тис. на політичну телерекламу з критикою намірів участі польського президента в урочистостях. У телеролику відзначається, що перемога над нацизмом у 1945 році принесла Польщі не свободу, а 50 років влади нав’язаної радянським Союзом комуністичної системи. Лідер партії Ярослав Качинський заявляє, що «Росія збирається принизити Польщу, оскільки більше не може наказувати їй, як раніше, а також за те, що ми не дозволили знищити демократію на Україні».
Подібну думку днями висловив і сам Олександр Квасневський, який пов’язав охолодження російсько-польських стосунків з роллю Польщі у розв’язанні минулорічної виборчої кризи в Україні, а не зі святкуванням 60-ліття перемоги. Однак його заяви про необхідність визнання «історичних фактів», приміром того, що «у 1939 році на Польщу напав не тільки Гітлер, але і сталінський тоталітаризм», жертвами якого стали 21 тис. польських офіцерів під Катинню, навряд чи залишилися непоміченими в Москві. Росія досі не визнала геноциду польського народу — нещодавно головний військовий прокурор РФ заявив, що за даними розслідування, в Катині загинуло всього 1800 поляків.
Наслідком травневих урочистостей стало і падіння рейтингу самого Олександра Квасневського. 20% поляків змінило своє ставлення до президента в гірший бік після святкування 60-річчя перемоги. Не в останню чергу цьому сприяла заява Квасневського про те, що «немає причин вважати, що Польща і польські ветерани були представлені у поганому чи неправильному світлі». Зрозуміло, що поляки емоційно реагують на останні події, забуваючи про міжнародну дипломатію. Між тим західноєвропейські партнери Польщі — Франція і Німеччина — схильні до більш поміркованої політики. У польських медіа, поряд із критичними гаслами, можна побачити думки про те, що участь президента в урочистостях та озвучення польської позиції стосовно підсумків післявоєнного європейського устрою є політичною необхідністю, оскільки ні європейська, ні американська політика не сприймає нервових реакцій — саме так могли сприйняти «антиювілейну кампанію» в Польщі.
Не можна, однак, не відзначити, що подібна емоційність є передвиборчим симптомом. Граючи на націоналістичних почуттях поляків, «правіцова» опозиція прагне відтягнути голоси соціал-демократів, із якими насамперед асоціюється президент Олександр Квасневський. Однак антиросійська кампанія може потягнути подальше погіршення і так не теплих відносин Росії та Польщі. Так, учора Володимир Путін вперше за час свого президентства відмовився від особистої участі в саміті організації, членом якої є Росія. На саміті Ради Європи, який почнеться 16 травня у Варшаві, Росію репрезентуватиме міністр закордонних справ Сергій Лавров. Серед неофіційних причин відмови, окрім оголошення в той день вироку голові ЮКОСу Михайлу Ходорковському, польська преса називає і сплеск антиросійських настроїв у Польщі, які можуть «підігріти» атмосферу.
