Ожиріння без кордонів

Гості Сполучених Штатів часто уражені ознаками ожиріння, які можна побачити всюди. Справді, в Європі застарілий стереотип «потворного американського» туриста змінюється на карикатуру «гладкого американця».

Відсоток дорослих американців, що страждають на ожиріння, зріс з 12% у 1991 р. до 18% у 1998 р. В іншої великої частини американців вага також перевищує здорові норми, але вона нижча за офіційне визначення ожиріння. Половина всіх американців, дійсно, або мають надлишкову вагу, або страждають на ожиріння відповідно до критеріїв Всесвітньої організації охорони здоров’я. Рівень ожиріння серед дітей теж швидко зростає.

Ця епідемія ожиріння є глобальною й охоплює багато країн Східної Європи й країни, що розвиваються. Наприклад, відсоток людей з надлишковою вагою й ожирінням у Мексиці, Кувейті та деяких частинах Південної Африки такий само або ж вищий, ніж у Америці. В Росії, як свiдчать дослідження, 30—35% жінок і 10—15% чоловіків страждають на ожиріння; в колишній Східній Німеччині ожиріння спостерігається в 20—30% жінок і 15—20% чоловіків.

Більше того, поки ожиріння поширювалося, воно зазнало змін. Більше ожиріння не є розкішшю багатих; замість цього воно стало недугою бідних. У багатих країнах, справді, ожиріння в два-три разів більш ймовірне серед людей з найнижчим рівнем освіти.

Проблеми зі здоров’ям і вартість лікування ускладнень, до яких призводять ожиріння і надлишкова вага, величезні. В Америці надлишок жирових відкладень у тілі є причиною близько 90% захворювань діабетом, що розвивається в зрілому віці, сприяє розвитку деяких важких форм раку, артриту, катаракти і взагалі знизив рівень життя. Хвилює той факт, що та форма діабету, котра колись спостерігалася тільки в дорослих людей, зараз часто зустрічається в підлітків.

Хоча генетичні фактори впливають на імовірність розвитку ожиріння, вони не можуть пояснити таке величезне зростання за такий короткий проміжок часу. В основному, збільшення ваги відбувається, коли знижується фізична активність або збільшується загальне споживання калорій. Епідемія ожиріння не повинна викликати подиву тому, що багато аспектів сучасного життя сприяють її поширенню.

Зручні види транспорту і сидяча робота драматично скоротили рівень фізичної активності в усьому світі. 80% світового населення мають зараз достатньо їжі. Це велике досягнення, але споживання навіть невеликої кількості їжі вищої за норму призведе до ожиріння через кілька років. Завдяки можливості їсти те, що завжди під рукою — магазини з продуктами швидкого готування, обіди з напівфабрикатів, — люди цілком потурають своїм слабостям.

Що ж робити? По-перше, ми повинні визнати, що ожиріння виникає не від споживання жирів. Сьогодні люди споживають меншу кількість жирів і, проте, вони товщі, ніж будь-коли. Справді, медичні тести показують, що жири і вуглеводи впливають на жировий запас тіла. Таким чином, ті дивні дієти, що виключають жир, але насичені великою кількістю вуглеводів, приречені на невдачу. Міська біднота в країнах, що розвиваються, є доказом того, що ожиріння досягає найбільших розмірів, коли обмежена фізична активність поєднується з простою борошнистою дієтою.

Як можна контролювати ожиріння? Хоча багато хто мріє про таблетку, що вилікує цю проблему, безпечного й ефективного лікарського препарату ще не існує. Таким чином, замість того, щоб шукати чарівну пігулку, ми повинні визнати, що ожиріння — це функція суспільних змін: урбанізації, сидячого способу життя і споживання висококалорійної їжі масового виробництва.

Загалом, якби кожна людина регулярно займалася фізичними вправами і була обережна зі споживанням калорій, випадки ожиріння були б рідкими. Але через те, що низький рівень фізичної активності і надмірне споживання калорійної їжі стали невід’ємною частиною нашого життя, люди, що діють поодинці, зіштовхуються з безліччю перешкод. Ефективна стратегія боротьби з епідемією ожиріння потребує і приватної, і організованої ініціативи, включно з наступними заходами:

— дієтологи повинні надати удосконалені рекомендації про дієту і зробити їх доступними для всіх;

— медики мають докласти більше зусиль для консультування пацієнтів про те, як важливо довести до мінімуму збільшення ваги в зрілому віці;

— школи і компанії мають включити щоденну фізичну діяльність, забезпечувати здоровою їжею й інтегрувати навчання здоровому способу життя у свій режим;

— батьки мають обмежити час, проведений дітьми біля телевізорів, не купувати тонізуючі напої, виражати свою любов без висококалорійних насолод і подавати гарний приклад своєю дієтою;

— уряди мають створити умови для пішоходів, велосипедистів і відпочинку.

Хоча ми охоче витрачаємо величезні гроші на лікування захворювань і ускладнень, що виникають у багатьох людей з надлишковою вагою, ми не хочемо вкласти навіть скромні кошти в стратегії, котрі можуть попередити проблему, що лежить в основі цього. Таке ставлення має змінитися, якщо ми хочемо зупинити епідемію ожиріння.

Запобіжні заходи особливо важливі в бідних країнах. Демографи Організації Об’єднаних Націй пророкують, що протягом наступних 30 років до світового населення додадуться 2 мільярди чоловiк. Найбільший приріст буде в бідних міських районах країн, що розвиваються, місцях, де зараз відзначається найбільший ріст ожиріння, і де забезпечення дорогою медичною допомогою є майже неможливим. Смутно те, що ці міста звичайно розширюються, не створюючи безпечних умов для відпочинку. Створити такі умови недорого в той час, коли будуються вулиці, але буде дорого коштувати в майбутньому. Вони повинні бути необхідними компонентами всіх міських планувань.

Чи будуть ефективними запобіжні заходи? Багато людей, що навчилися займатися фізичними вправами й уникати споживання надмірних калорій, контролюють свою вагу. Переміщення тягаря ожиріння з багатих на бідних у багатьох західних країнах доводить те, що знання і здатність діяти відповідно до них — дуже важливі. У нас також є приклади цілих країн — Голландія і деякі Скандинавські країни — де заняття фізичними вправами заохочується включенням велосипедних і пішохідних доріжок у міський дизайн. Епідемію ожиріння можна контролювати, але для цього потрібні спільні зусилля.

ДО РЕЧІ

Ожиріння — це наявність зайвих жирових відкладень у тілі. Але його важко виміряти. З цієї причини показник маси тіла (ПМТ), що обчислюється за допомогою вимірювання ваги тіла, приймаючи до уваги ріст, найбільш широко використовується для того, щоб визначити ожиріння. ПМТ обчислюється у такий спосіб: вага (в кг) ділиться на ріст (в метрах) в квадраті. Всесвітня Організація Охорони здоров’я визначила, що ожирінням вважається ПМТ, що дорівнює 30 і вище.

Надлишкова вага визначається ПМТ від 25 до 29,9. Хоча ризик для здоров’я при надлишковій вазі, включаючи діабет, хворобу серця і деякі види раку, менше, ніж при ожирінні, він усе ще є значним.